ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2445/24
провадження № 1-кп/753/903/25
"04" лютого 2025 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
під час проведення судового засідання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020003350 від 26.08.2023 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кропивня Житомирської області, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
сторони судового провадження та інші учасники:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
законний представник ОСОБА_8 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
встановив:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває означене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження ОСОБА_5 раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надавши суду його у письмовому вигляді. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може, переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує. Може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будучи під домашнім арештом відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2023 року, повторно вчинив кримінальне правопорушеня проти життя та здоров'я особи. Може здійснювати вплив на свідків, які судом ще не допитані. Інші запобіжні заходи не можуть бути застосовані до ОСОБА_5 , та не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та явку до суду, враховуючи попередню його поведінку.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти заявленого клопотання прокурора, вказав, що прокурором жоден з ризиків не доведений. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, тому просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Законий представник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали думку захисника.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, письмове клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Норми ст. 177 КПК України визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
1.Отже, враховуючи те, що повідомлені обвинуваченому підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України не скасовані у встановленому законом порядку, а трансформовані в обвинувальні акти, суд вважає наявними підстави для визнання їх обґрунтованими.
На думку суду ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
2.Таким чином, суду належить встановити наявність або відсутність встановлених процесуальним законом ризиків у співставленні їх з доводами сторін кримінального провадження.
Так, ризик переховування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обвинуваченого від суду існує та залишається з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінують ОСОБА_5 , суворістю покарання, яке йому загрожує, а саме від 7 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі. Таке покарання, враховуючи вимоги КК України, вже саме по собі може бути мотивом обвинуваченого для переховування від суду.
3.Щодо ризику незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Слід зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Суд вважає, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні. Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки, допит свідків у цьому кримінальному провадженні під час судового розгляду ще не завершено, ризик того, що під впливом дій обвинуваченого ОСОБА_5 вони можуть змінити свої показання, є наявним.
4.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи те, що будучи згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2023 року під домашнім арештом в нічний час доби за адресою: АДРЕСА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до обвинувального акту можливо ОСОБА_5 повторно вчинив злочин проти життя і здоров'я особи. Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, і вважає цей ризик доведеним.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведено ризик переховування, ризик впливу на свідків, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
5.Щодо зобов'язання суду встановленого ч. 3 ст. 183 КПК України про визначення розміру застави достатньої для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, якими спричинено загибель людей. Приписами п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
6.Щодо зобов'язання суду передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України встановити недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд вважає, що з огляду на порушення обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, під час того коли до останнього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, жоден із інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не здатний гарантувати його належної процесуальної поведінки, а тому відмовляє у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які кримінальний закон відносить до особливо тяжких злочинів, за вчинення яких йому загрожує покарання аж до довічного позбавлення волі, а також матеріали, які його характеризують, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, дані про те, що він не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах кримінального провадження відсутні; у кримінальному провадженні не допитані свідки, не досліджені докази, що не виключає можливості впливу на них, а також перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення проти життя і здоров'я людини, які згідно з приписами Конституції України є найвищими соціальними цінностями.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведені ризики, які є достатніми для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати його належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 177-178, 331, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити. У задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 04 квітня 2025 р. включно.
Ухвала суду підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3