Справа № 752/12179/24
Провадження №: 4-с/752/22/25
03.02.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва,
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
секретаря - Бєляєвої К.Д.,
за участю сторони:
представника особи, яка подала скаргу - Коц О.М.,
заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
стягувача - ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кредитна спілка «Тринадцята зарплата», ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, -
У червні 2024 ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кредитна спілка «Тринадцята зарплата», ОСОБА_1 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні в Ірпінському відділі ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) перебував виконавчий лист, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 25.05.2010 по справі № 2-1383 (виконавче провадження № НОМЕР_2) про стягнення з ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» заборгованості у розмірі 2585668,75 грн. У зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_6 рішення суду 13.04.2021 державним виконавцем Бучанському МВДВС Кушніренком В.В. було винесено постанову про арешт та опис належної на праві власності боржнику земельної ділянки, кадастровий номер 3210945300:01:079:0121, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 05.05.2021 відбувся аукціон з продажу зазначеного арештованого майна боржника. Протоколом проведення електронних торгів № 537227 від 05.05.2021 переможцем прилюдних торгів з продажу вищевказаного майна боржника оголошено ОСОБА_4 та зобов'язано сплатити ціну продажу вказаного майна до 20.05.2021. 17.05.2021 Ірпінським міським судом Київської області по справі № 367/3454/21 про забезпечення позову постановлено ухвалу про зупинення публічних торгів з продажу вищевказаного майна боржника. В подальшому державним виконавцем на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області зупинено виконавче провадження № НОМЕР_2. Тобто, переможець торгів ОСОБА_4 до даного часу не отримала акт про передачу проданого на публічних торгах майна боржника. 23.04.2024 у відповідь на запит представника ОСОБА_4 Ірпінським відділом ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено про те, що 03.08.2023 до канцелярії Відділу надійшла заява від ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_6 . 07.08.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, ОСОБА_1 , який 03.08.2023 звертався до відділу ДВС у Бучанському районі з проханням закінчити виконавче провадження, є рідним братом померлої ОСОБА_6 . 20.12.2022 ОСОБА_1 подав до Ірпінської міської державної нотаріальної контори заяву про вступ у спадщину померлої ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просить скасувати постанову державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.08.2023 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 25.05.2010 на виконання рішення по цивільній справі № 2-1383/10.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2024 відкрито провадження у справі за даною скаргою.
В судове засідання з'явився представник особи, яка подала скаргу, підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити. Зауважив, що ОСОБА_4 є особою права якої порушені і вона має право звернутися до суду. Крім того, ОСОБА_4 є переможцем торгів, а із-за закриття виконавчого провадження вона втратила можливість отримати майно. Тому зазначає, що наявні всі підстави для задоволення даної скарги.
Заінтересована особа ОСОБА_1 та його представник з'явились в судове засідання, зазначили, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 не наділена правом оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_4 не є в статусі переможця торгів, оскільки є ухвала, яка набрала законної сили про неправомірність проведених торгів. Вважають, що оскільки торги відбулись незаконно, то і переможця немає. Просили у задоволенні скарги відмовити повністю.
Заінтересована особа Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили.
Стягувач ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що підтримує подану ОСОБА_4 скаргу та просить її задовольнити.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні в Ірпінському відділі ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) перебував виконавчий лист, виданий Голосіївським районним судом м. Києва 25.05.2010 по справі № 2-1383 (виконавче провадження № НОМЕР_2) про стягнення з ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» заборгованості у розмірі 2585668,75 грн.
У зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_6 рішення суду 13.04.2021 державним виконавцем Бучанському МВДВС Кушніренком В.В. було винесено постанову про арешт та опис належної на праві власності боржнику земельної ділянки, кадастровий номер 3210945300:01:079:0121, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
05.05.2021 відбувся аукціон з продажу зазначеного арештованого майна боржника. Протоколом проведення електронних торгів № 537227 від 05.05.2021 переможцем прилюдних торгів з продажу вищевказаного майна боржника оголошено ОСОБА_4 та зобов'язано сплатити ціну продажу вказаного майна до 20.05.2021.
17.05.2021 Ірпінським міським судом Київської області по справі № 367/3454/21 про забезпечення позову постановлено ухвалу про зупинення публічних торгів з продажу вищевказаного майна боржника.
В подальшому державним виконавцем на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області зупинено виконавче провадження № НОМЕР_2.
Тобто, переможець торгів ОСОБА_4 до даного часу не отримала акт про передачу проданого на публічних торгах майна боржника.
13.06.2022 у справі № 752/11986/21 визнано протиправними дії старшого державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушніренка Владислава Васильовича щодо підготовки заявки та доданих до неї документів для передачі на примусову реалізацію через СЕТАМ (лот № 475440) земельної ділянки, кадастровий номер 3210945300:01:079:0121, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, визнано протиправними дії начальника управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мазур Аліни Володимирівни щодо підписання заявки та доданих до неї документів та передачі на примусову реалізацію через СЕТАМ (лот № 475440) земельної ділянки, кадастровий номер 3210945300:01:079:0121, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2021 заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача у виконавчих провадженнях НОМЕР_3 та № НОМЕР_2, відкритих на підставі заочного рішення суду у справі за позовом Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Замість Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» визнано стягувачем ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.11.2022 ОСОБА_6 померла.
23.04.2024 у відповідь на запит представника ОСОБА_4 Ірпінським відділом ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено про те, що 03.08.2023 до канцелярії Відділу надійшла заява від ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_6 .
07.08.2023 державним виконавцем Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Лященко Л.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , який 03.08.2023 звертався до відділу ДВС у Бучанському районі з проханням закінчити виконавче провадження, є рідним братом померлої ОСОБА_6 .
20.12.2022 ОСОБА_1 подав до Ірпінської міської державної нотаріальної контори заяву про вступ у спадщину померлої ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід'ємною частиною правосуддя, а у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 ч.3 ст. 18 Закону).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
При аналізі зазначених норм чинного законодавства України вбачається, що належне виконання виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Разом з тим, згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд посилався на ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності у виконавчому листі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Згідно з п. 3 ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Як вбачається з матеріалів скарги, закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувана на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення, а також права ОСОБА_4 на отримання у власність проданого на публічних торгах майна боржника.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
Враховуючи вищезазначене, оскільки дані спірні правовідносини допускають правонаступництво, так як є зобов'язанням із сплати грошових коштів, державним виконавцем не вчинено дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлого боржника ОСОБА_6 , як сторони виконавчого провадження, її спадкоємцями, не вчинено дій щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, а передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.08.2023 року, у зв'язку з чим скарга ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кредитна спілка «Тринадцята зарплата», ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, - підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кредитна спілка «Тринадцята зарплата», ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.
Скасувати постанову державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.08.2023 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 25.05.2010 на виконання рішення по цивільній справі № 2-1383/10.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур