Справа № 2-а/714/1/25
ЄУН: 714/1368/24
"07" лютого 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі головуючого - судді Костишин Н.Я., секретар судового засідання Ротар М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що 24.09.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №3971 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП (позивач не оновив персональні дані в термін, передбачений законодавством - номер телефону, народження дітей). Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною. Зазначає, що відповідно до примітки ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 має повноваження доступу до Реєстру актів цивільного стану щодо реєстрації народжень, такий має доступ до інформації про народження дітей у ОСОБА_1 . Щодо номеру телефону то він у ОСОБА_1 ніколи не змінювався, відповідно не підлягав оновленню. З цих підстав просить суд визнати протиправною та скасувати зазначену постанову №3971 від 24.09.2024 р.
Представник відповідача у письмовому відзиві на позов заперечив, вказав, що оскаржувану постанову винесено у відповідності до вимог законодавства, із належним встановленням всіх фактичних обставин справи. Зауважив, що у 18.09.2024 року позивач з'явився до ТЦК та СП. В ході уточнення облікових даних було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не оновив їх в термін, визначений законодавством. За фактом правопорушення, того ж дня, було складено протокол та 24.09.2024 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. У вересні 2024 р. ОСОБА_1 подав заяву про оформення йому відстрочки, яка була внесена 07.10.2024 р. до електронного реєстру Оберіг.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що 18.09.2024 р. в присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, з якого слідує, що 18.09.2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що ОСОБА_1 вчасно не оновив персональні дані.
24.09.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №3971 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З тексту постанови вбачається, що 18.09.2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що ОСОБА_1 не вчасно оновив персональні дані (зокрема, номер телефону, що не міститься в державних реєстрах), чим порушив норми п.п.10-1 п.1 Додатку 2 до Прядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів №1487 від 30.12.2022 р.
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.3 ст.210 КУпАП передбачає порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
До 19 травня 2024 р. частини 3 ст.210 КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч.3 ст.210 КпАП України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 р., у новій редакції викладено ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 р.
За даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 з моменту мобілізації та до 18 вересня 2024 р. не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не уточнював.
У вересні 2024 р. ОСОБА_1 подав заяву про оформення відстрочки, яка була внесена 07.10.2024 р. до електронного реєстру Оберіг.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.
Згідно з вимог статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд виходить з того, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Суд зазначає, що зважаючи на те, що станом на 16 липня 2024 р. ОСОБА_1 не було уточнено облікових даних, в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що керівником Гладким О.В. правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, залишити без задоволення, а постанову начальника ОСОБА_2 №3971 від 24.09.2024 р. без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 07 лютого 2025 р.
Суддя