Справа №638/1611/25
Провадження № 1-в/638/217/25
06 лютого 2025 року м.Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника колонії ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ОСОБА_6 про приведення вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024,
Начальник Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про приведення вироку Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2023 року, зміненого ухвалою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом - Закон №3886-ІХ).
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 відбуває покарання в Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Відповідно до вироку суду, 05.03.2023 ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України. Загальна вартість викраденого майна згідно вироку суду становить 2500 грн 00 коп.
Законом №3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2023 року, зміненого ухвалою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року ОСОБА_5 засуджений за вчинення крадіжки майна на суму, яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідне діяння не є кримінально караним на теперішній час.
Прокурор просив суд задовільнити клопотання.
Представник Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та засуджений клопотання підтримали та просили задовільнити.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX від 18.07.2024, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2023 року, зміненого ухвалою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Цим вироком ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст.185 КК України за вчинення кримінального правопорушення: 05.03.2023, чим завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2500.00 грн. - що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2684 грн.).
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн.
Таким чином, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2023 року, зміненого ухвалою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За таких обставин, клопотання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції стосовно засудженого ОСОБА_5 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції стосовно засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України, зміненого ухвалою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Повний текст ухвали проголошено 07 лютого 2025 року о 09 годині 35 хвилин.
Суддя ОСОБА_1