Справа № 761/1193/24
Провадження № 2-а/761/221/2025
15 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.,
за участю секретаря: Яцишина А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
У січні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанову серії ЕНА №1186629 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно якої позивач просить суд:
1. Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№1186629, винесену 03 січня 2024 року інспектором 2 взводу 3 рота 3 батальйон, полк 1 управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Рафальською Іриною Юріївною, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень.
2. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, позивач вказує, що 03 січня 2024 року в м. Києві, по бульвару Лесі Українки, буд. 24Б, інспектором 2 взводу 3 рота З батальйон, полк 1 Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Рафальською Іриною Юріївною складено відносно ОСОБА_1 (далі - позивач) Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не в автоматичному режимі, серія ЕНА №1186629 (далі - Постанова). Відповідно до Постанови, 03.01.2024 р. о 20:18:10, за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24Б, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, днз НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 чим порушив п.17.1 ПДР - на дорозі із смугою для маршрутних Т/3, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка т/з на цій смузі. Інспектором 2 взводу 3 рота 3 батальйон, полк 1 управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Рафальською Іриною Юріївною прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у розмірі 680 грн.
У позовній заяві позивачем вказано, що позивач правил дорожнього руху не порушував, підстав для складання оскаржуваної постанови у працівника поліції лейтенантом поліції Рафальською Іриною Юріївною не було. Напрям руху автомобілів біля будинку за адресою: м. Київ, бульвар Лесі України 24Б має декілька смуг на даній проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначено дорожньою розміткою, зокрема вказана ділянка дороги має по одній смузі в одному напрямку та розділена дорожніми стовпчиками, що зафіксовано на відеозаписі. На проїжджій частині біля будинку 24Б, за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки відсутня смуга для маршрутних транспортних засобів позначена знаком, яка позначена дорожнім знаком 5.8 або 5.11., атому позивач не міг порушити п. 17.1 Правил дорожнього руху. Жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення вказаного адміністративного правопорушення в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматному режимі, серії ЕНА №1186629 від 03 січня 2024 року не зазначено, в цій постанові інспектором також не зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які позивач посилався, чи висловлених позивачем доводів, які відображені в усному порядку, що є однією з окремих підстав для визнання постанови незаконною.
У позовній заяві зазначено, що під час самого розгляду адміністративної справи лейтенант поліції Рафальська Ірина ІОріївна ігнорувала будь-які звернення та доводи Позивача. Не надано Позивачу можливості скористатися правовою допомогою, що передбачено ст. 268 КУпАП, не надано можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи та не надала доказів вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. З ст. 122 КУпАП. Також зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, одна інспектором поліції у цій частині було порушено порядок розгляд .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
12.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід№13788), в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувану постанову винесено в межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановлення процедури та з урахуванням усіх обставин у справі. Відповідачем вказано, що під час несення служби екіпажом Рубін у складі інспекторів (Кравченко Д.С., Рафальської І.Ю. ) 03.01.2024 близько 19:40 на службовий планшет отримали виклик про Дорожню транспортну пригоду за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки 24 Б, прибувши на місце виклику на місці перебувало два авто з водіями, водій ОСОБА_1 керував авто Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 ,який здійснював рух по смузі призначеній для маршрутних транспортних засобів. Внаслідок зіткнення з іншим транспортним засобом його авто під час оформлення адміністративних матеріалів ДТП, стояло в смузі призначеній для громадського транспорту. На що вказували також свідки дорожньої транспортної пригоди. Після чого, відповідач підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1. ПДР на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4. (а) ПДР. Позивачу було роз'яснено, що він порушив п. 17.1 ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та складено оскаржувану постанову. Проведено розгляд справи, ознайомлено з правами та обов'язками.
Також, відповідачем зазначено, що останній діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.03.2024 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) справи за вказаним позовом, - в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.08.2024 до суду надійшло клопотання представника позивач про долучення доказів до матеріалів справи.
26.08.2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, зазначивши, що наданий стороною відповідача відеозапис, не містить взагалі порушення позивачем положень ПДР України, зокрема п. 17.1 ПДР України. Також позивач наголошував, що при складанні оскаржуваної постанови, у нього не були відібрані пояснення по суті, та не надано будь-якого доказу, на підтвердження не дотримання ним ПДР України.
Позивач та представник позивача в судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Шевчука Д.І. у якій він просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника в судове засіданні не забезпечив, про місце, дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином, до суду надій заява представника відповідача у якій вона просила розгляд справи провести за відсутності представника Департаменту та відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР).
Згідно пунктів 8,11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 03.01.2024 Інспектором 2 взводу 3 роти 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у місті Київ, лейтенантом поліції Рафальськоюю Іриною Юріївною винесено постанову серії ЕНА № 1186629 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, згідно з якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.
При цьому, як зазначено у вказаній постанові, що 03.01.2024 року о 20 год. 18 хв. 10 секунд за адресою: м. Київ, по бульварі Лесі Українки, 24Б, водій, керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів позначений дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі, за що ч.3 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ч.3 ст.122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 17.1 Правил дорожнього руху передбачає, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Згідно п. 5.11 Глави 33. Дорожні знаки Правил дорожнього руху позначає Інформаційно-вказівний знак назвою «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів.
В свою чергу п. 1. 24 Правил дорожнього руху передбачає горизонтальну розмітку, що позначає суму, позначає смугу, призначену для руху лише маршрутних транспортних засобів.
Суд критично оцінює обґрунтування позову в частині, що на проїжджій частині біля будинку 24Б, за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки відсутня смуга для маршрутних транспортних засобів позначена знаком 5.8 або 5.11., а тому позивач не міг порушити п. 17.1 Правил дорожнього руху на підтвердження чого надано відеозапис, оскільки в судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що місце вчинення адміністративного провадження є м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24, де є декілька смуг для руху транспортних засобів, а зазначена в оскаржуваній постанові адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24 Б є технічною помилкою.
Окрім того, аналіз наведених правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильних даних, в тому числі і місця вчинення адміністративного правопорушення, не спростовує порушення позивачем вимог підпункту п. 17.1 Правил Дорожнього руху, та є опискою.
Схожа за змістом правова позиція щодо неточносей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18) та колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від вказаної правової позиції.
Отже в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення. Таким чином вказана описка, у відповідності до ст. 283 КУпАП не впливає на правомірність винесеної постанови.
Схожий за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду по справі справа №459/1801/17 від 24.12.2019.
Так, згідно із статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення правил дорожнього руху передбачені частиною 3 статті 122 КУпАП.
У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення (на місці зупинки транспортного засобу) правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський на місці вчинення адміністративного правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Як вбачається з тексту постанови серії ЕНА № 1186629 до постанови не долучено будь-яких доказів.
В позовній заяві позивач заперечує факт руху по смузі для маршрутних транспортних засобів та порушення ним п. 17.1 Правил дорожнього руху
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Разом з тим, стороною відповідача до відзиву на позов було надано в якості доказу відеозапис з нагрудного реєстратора Інспектора. Під час відтворення зазначеного відеозапису, судом було встановлено, що зазначений запис не містить відомостей про безпосереднє порушення позивачем 03.01.2024 приблизно о 20:18:10 год. за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24, при керуванні транспортним засобом «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_2 , положень п. 17.1 ПДР України, на відео відсутні фіксування як дорожніх знаків 5.8 або 5.11 за вказаною адресою та/або дорожньої розмітки, яка б підтверджували факт взагалі наявності за зазначеною адресою смуги для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11.
Крім того, вказаний запис містить лише, безпосередній процес розгляду Інспектором та складання оскаржуваної постанови та матеріалів по ДТП.
Будь - яких відомостей щодо наявності смуги для маршрутних транспортних засобів за вказаною адресою в ДТП м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24 матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем взагалі не було подано до суду жодних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, склад адміністративного правопорушення становить: ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Позивач стверджує, що зміст постанови не відповідає вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП, оскільки в ній не наведені докази, однак, відповідно до постанови ВСУ від 14.02.2018, у справі № 536/583/17 вказано, що процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція).
За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається, у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Однак, судом критично оцінюються доводи позивач, що йому не було роз'яснення його права та те, що розгляд справи фактично не відбувався.
Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП.
Слід також зазначити, що Інспектор в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано його пояснення, надана можливість ознайомлення з матеріалами справи, скористатися юридичною допомогою, розглянуто клопотання в разі їх наявності. Як і не містить відповідна постанова посилання на докази, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненні відповідного правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ч. 1 ст 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. До того ж ч. 4 ст. 77 КАС України суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Слід зауважити, що вимоги ч.3 ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому не підлягає задоволенню позовна вимоги про визнання незаконною постанову серії ЕНА №1186629 винесеної 03.01.2024.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що слід скасувати постанову серії ЕНА № 1186629 від 03 січня 2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та в силу положень п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України, слід закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 122, 293, 247 КУпАП України, ст.ст. 6, 9, 77, 90, 227-228, 241-246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанову серії ЕНА №1186629 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
Постанову від 03.01.2024 року серії ЕНА № 1186629, винесену Інспектором 2 взводу 3 роти 3 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у місті Київ лейтенантом поліції Рафальськоюю Іриною Юріївною про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 03.01.2024 серії ЕНА № 1186629.
В задоволенні іншої частини позову, - відмовити.
З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.
Повний текст рішення складено: 15.01.2025.
Суддя: