Дата документу 27.01.2025Справа № 554/4609/23
Провадження № 2/554/935/2025
27 січня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави
у складі: головуючої судді: Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ТОВ «Автокредит Плюс» (49126, м.Дніпро, пр-т. Праці,2Т) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 2022-02-03 року між ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» та відповідачем було укладено публічний договір фінансового лізингу №APDN000000000156563,відповідно до якого ТОВ АВТОКРЕДИТ ПЛЮС на умовах фінансового лізингу був переданий у фінансовий лізинг автомобіль маркиKIA, модель SOUL, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний помер НОМЕР_2 .
Договір фінансового лізингу укладено між сторонами шляхом підписання відповідачемЗаяви про приєднання до публічного договору фінансового лізингу №APDN000000000156563 від 2022-02-03, згоди про приєднання до публічного договору фінансового лізингу, який розміщений на сайті позивача, https://planetavto.ua/, із додатком №1 Специфікація та Акт приймання-передачі та Додатком 2 Графік платежів.
Крім того, між ПАТ «Страхова група «ТАС» (страховик), відповідачем (страхувальник) та позивачем (вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FA-00172560 від 03.02.2022 року.
Позивачем було належним чином виконано свої зобов'язання за договором фінансового лізингу та 12.02.2022 року згідно «Специфікації та Акту приймання-передачі», що є додатком №1 до договору фінансового лізингу було передано відповідачу автомобіль марки KIA, модель SOUL, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний помер НОМЕР_3 справному стані, без ушкоджень, в повній базовій конструкції колісного транспортного засобу, що відповідає встановленим виробником вимогами, жодних претензій до автомобіля та укладеного договору відповідач не мала.
Пунктом 4.2 договору фінансового лізингу передбачено, що лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об'єкта лізингу; комісію лізингодавцю за надання об'єкту лізингу, відсотки за користування об'єктом лізингу; комісію за проведення щомісячного моніторингу об'єкта лізингу; платежі по відшкодуванню витрат адміністративних штрафів, пов'язаних з порушеннями лізингоодержувача, платежі по відшкодуванню інших витрат лізингодавця, що пов'язані з виконанням цього договору (в т.ч. не зазначені в Договорі, але що можуть виникнути у лізингодавця при виконанні договору).
В теперішній час, відповідач умови договору не виконає, користується автомобілем, не повертаючи його та не сплачуючи заборгованість за договором фінансового лізингу, чим позивачу спричинені значні збитки.
Станом на 01.09.2022 року прострочена заборгованість за договором фінансового лізингу №APDN000000000156563 складає: 464 343, 09 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача прострочену заборгованість у сумі 464 343, 09 грн., а саме: 290 571,24 грн. - відшкодування вартості предмету лізингу; 52 928,76 грн. - прострочена заборгованість по вартості предмету лізингу; 3,94 грн. - за простроченими відсотками; 96 317 грн. - за простроченою комісією; 24 521,85 грн. - прострочений страховий платіж.
Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винессення заочного рішення не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір фінансового лізингу було укладено між позивачем лізингодавцем ТОВ «Автокредит Плюс» та відповідачем лізингоодержувачем ОСОБА_1 03 лютого 2022 року шляхом підписання заяви-приєднання №APDN000000000156563 до публічного договору фінансового лізингу.
За умовами зазначеного договору відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача ТОВ «Автокредит Плюс'автомобіль марки KIA, модель SOUL, державний знак НОМЕР_2 , vin-код НОМЕР_1 , на строк 60 місяців з моменту підписання додатку 1 до договору «Специфікація та Акт приймання-передачі». Період сплати визначався з 1 по 5 число кожного місяця.Відповідач зобов'язувався сплачувати щомісячні платежі, пов'язані з виконанням договору, у строк та у розмірі, встановленому у додатку 2 «Графік лізингових платежів», які включають в себе: платіж по відшкодуванню частини вартості об'єкту лізингу у розмірі згідно додатку 2 (Графік лізингових платежів) якщо інше не зазначено в договорі; відсотки за користування об'єктом лізингу в розмірі згідно додатку 2 (Графік лізингових платежів), якщо інше не зазначено в умовах та правилах надання банківських послуг; щомісячна комісія Лізингодавця в розмірі згідно додатку 2 (графік лізингових платежів); винагорода за проведення додаткового моніторингу в строки та розмірі, зазначеними в п.13.8 Публічного договору; винагорода за проведення додаткового моніторингу для отримання інформації про наявність або відсутність заборгованості щодо предмету лізингу при внесенні останнього платежу в строки та розмірі, зазначеним в п.6.2.20 договору на день внесення платежу; одноразова комісія Лізингодавцю за надання об'єкта лізингу згідно п.4.2 договору, у розмірі 30900 грн.,яка сплачується у строк один день.
Відповідно до статті 806 ЦК України в редакції, чинній станом на дату укладання договору - 03.02.2022р., за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
13.06.2021р. набрав чинності Закон України «Про фінансовий лізинг» №1201-IX від 4 лютого 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про фінансовий лізинг» №1201-IX від 4 лютого 2021 року в редакції, чинній станом на дату укладання договору - 03.02.2022р., відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннямиЦивільного кодексу України,Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.
Статтею 15 Закону України «Про фінансовий лізинг» №1201-IX від 4 лютого 2021 року в редакції, чинній станом на дату укладання договору - 03.02.2022р., визначено, що договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі. Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.
Відповідно до зазначених положень ст.15 Закону України «Про фінансовий лізинг» №1201-IX від 4 лютого 2021 року в редакції, чинній станом на дату укладання договору - 03.02.2022р., у пункті 14.1.8. Заяви про приєднання до публічного договору фінансового лізингу № APDN000000000156563 від 2022-02-03 сторони дійшли згоди, що договір, включаючи заяву про приєднання, всі додатки та додаткові угоди не підлягають нотаріальному посвідченню.
Перед укладенням та на момент укладення договору фінансового лізингу ні позивачем лізингодавцем ТОВ «Автокредит Плюс» ні відповідачем лізингоодержувачем ОСОБА_1 не заявлялось вимог щодо нотаріального посвідчення договору, а навпаки, сторони дійшли згоди, що цей договір з усімадодатками не підлягає нотаріальному посвідченню.
Посилання відповідача на те, що даний договір лізингу мав бути посвідчений нотаріально, є необґрунтованими, оскільки починаючи з 13 червня 2021 року нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» №1201-IX від 4 лютого 2021 року передбачено, що договір фінансового лізингу транспортного засобуза участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченнюлише на вимогу однієї із сторін такого договору.
Такий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 24.04.2024р. у справі № 756/11019/22провадження №61-10883св23
Посилання відповідача у відзиві на практику Верховного Суду, яка викладена у постановах винесених у 2018 році, є необґрунтованими, оскільки висновки ВС, викладені у зазначених постановах за 2018 рік є такими, що не можуть застосовуватись до відносин, які склались у цій справі.
У постановах за 2018р. на які посилається відповідач, Верховним Судом дано оцінку правовідносинам, виходячи із норм законодавства, чинного на момент укладання договорів та на момент прийняття судових рішень - 2018 рік, а саме: виходячи з положень ЗУ «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР, який був чинним до 13.06.2021 року і який, на відміну від ЗУ «Про фінансовий лізинг» №1201-IX від 04.02.2021р.,не містив спеціальних положень щодо форми договору фінансового лізингу.
Натомість у цій справі договір лізингу був укладений 03.02.2022 року, тобто вже після набрання чинності новим Законом України від 04 лютого 2021 року №1201-IX «Про фінансовий лізинг» (набрав чинності 13 червня 2021 року), і тому правовідносини, які виникли між сторонами у справі,регулюються цим законом в новій редакції, який визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Саме такий порядок застосування положень Законів визначено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 24.04.2024р. у справі № 756/11019/22провадження №61-10883св23.
У зв'язку з чим, посилання відповідача у відзиві на нікчемність договору фінансового лізингу від 03.02.2022р., є необґрунтованими.
Будь-яких інших доказів на підтвердження підстав для визнання договору фінансового лізингу, укладеного між позивачем лізингодавцем ТОВ «Автокредит Плюс» та відповідачем лізингоодержувачем ОСОБА_1 03 лютого 2022 року, недійсним відповідачем не надано. Посилання відповідача у відзиві на рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті в іншій справі є необґрунтованим, оскільки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судами при застосуванні норм прававраховуються висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.20 Закону, лізингодавець має право, зокрема, у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об'єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об'єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об'єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства; вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу у разі невиконання лізингоодержувачем чи особою, яка отримала об'єкт фінансового лізингу від лізингоодержувача відповідно до цього Закону, обов'язку щодо належного використання об'єкта фінансового лізингу за договором фінансового лізингу; вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності лізингодавця на об'єкт фінансового лізингу; у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об'єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством.
Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; дотримуватися умов договорів страхування об'єкта фінансового лізингу (ст.21 Закону).
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Станом на 09.05.2023 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 464343,09 грн. та складається з: 290571,24 грн. - відшкодування вартості предмету лізингу; 52928,76 грн. - прострочена заборгованість по вартості предмету лізингу; 3,94 грн. - за простроченими відсотками; 96317 грн. - за простроченою комісією, 24521,85 грн. - прострочений страховий платіж.
Відповідно до копії повідомлення про подію «Дефолт» та одностороннє розірвання договору фінансового APDN000000000156563 вих. 01.05.2023-493 від 01.05.2023 року відповідача повідомлено, що ним зобов'язання відповідно до умов договору належним чином не виконуються та станом 09.05.2023 року мається заборгованість перед позивачем на суму 464343,09 грн. в тому числі простроченого 173771,85 грн.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦП України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розділу 8 Публічного договору подія дефолту вважається будь-яка з наступних подій:а)затримання сплати Лізингоодержувачем Щомісячних платежів частково або в повному обсязі щонаи?менше на один календарних? місяць;б)перевищення Заборгованості більш як на 10% від вартості Предмета лізингу, зазначеної? в Специфікації;в)несплата Лізингоодержувачем більше однією? виплати, яка перевищує 5% від вартості Предмета лізингу, зазначеної? в Специфікації?;г) з урахуванням умов статті 6.2.5 Договору Предмет лізингу став недоступним для Лізингодавця внаслідок ненадходження и?ого за останньою адресою базування;д) недотримання Лізингоодержувачем будь-якоі? заяви чи запевнення, що визначені у статті 10.1 Договору;ж) подання Лізингоодержувачем повідомлення про неспроможність виконати своі? зобов'язання за Договором, за відсутності клопотання, поданого згідно із статтею 6.6.2 цього Договору, або відмови у и?ого задоволенні;и) недотримання Лізингоодержувачеч зобов'язань, передбачених статтями 6.2.3-6.2.8, 6.2.14, 6.2.15 цього Договоруз) у випадку викрадення або втрати Предмета лізингу, незалежно від того був такии? випадок визнании? страховим чи ні.) у випадку, якщо Предмет лізингу знищении?, пошкоджении? і не може бути відновлении? (в т.ч. при повніи? конструктивній? загибелі відповідно до умов страхування Предмету лізингу), незалежно від того був такии? випадок визнании? страховим чи ні. л) Лізингоодержувач прострочив приймання Предмету лізингу на строк понад 10 (десять) календарних днів.к) інше істотне порушення Лізингоодержувачем умов цього Договору. Для цілей? підпункту «м» статті 8.1 Договору, не вважається істотним лише таке порушення умов Договору, яке виключно на розсуд Лізингодавця завдало несуттєвоі? шкоди Лізингодавцю та було усунене Лізингоодержувачем протягом 10 днів від дати настання такого порушення.
У разі настання Подіі? Дефолту Лізингодавець надає Лізингоодержувачу Каналами зв'язку повідомлення про настання Подіі? Дефолту (надалі - “Повідомлення про Дефолт») та повернення Предмета лізингу. У Повідомленні про Дефолт, окрім зазначеної? інформації?, Лізингодавець ставить вимогу про повернення Заборгованості за фактичний? строк користування Предметом лізингу та виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов'язань за цим Договором. Повернення Предмета лізингу здіи?снюється за адресою, вказаною у Повідомленні про Дефолт.
Лізингоодержувач зобов'язаний усунути подію «Дефолт» негайно або незалежно від наявності Повідомлення про дефолт, за вимогою Лізингодавця негайно повернути об'єкт лізингу лізингодавцю по акт приймання-передачі, а Лізингодавець має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу Украі?ни здіи?снити одностороннє розірвання Договору з надсиланням Лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов'язань за цим Договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, виходячи з встановлених фактичних обставин по справі та оцінки доказів, є можливим дійти висновку, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку Договором фінансового лізингу, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з вищенаведених доводів, судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача слід віднести за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 215,216,220,799,806 ЦК України, суд-
Позовну заяву ТОВ «Автокредит Плюс» (49126, м.Дніпро, пр-т. Праці,2Т) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» 290571,24 грн. - відшкодування вартості предмету лізингу; 52928,76 грн. - прострочена заборгованість по вартості предмету лізингу; 3,94 грн. - за простроченими відсотками; 96317 грн. - за простроченою комісією, 24521,85 грн. - прострочений страховий платіж.
Стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Автокредит Плюс» судові витрати в сумі 6 965.15 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 05.02.2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: ТОВ «Автокредит Плюс», код ЄДРПОУ 34410930, адреса: 49126, м.Дніпро, пр-т. Праці,2Т
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Материнко М.О.