Справа № 367/467/25
Провадження №2/367/2474/2025
Іменем України
20 січня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька - ОСОБА_1 .
Поряд з цим, залишається незрозумілим наявність в тексті позовної заяви зазначення змісту позовних вимог «про стягнення аліментів».
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Однак, серед матеріалів, які були долучені до позовної заяви, відсутній висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком (позивачем) - ОСОБА_1 .
При цьому, до позову було долучено: копію адвокатського запиту представника позивача про надання інформації щодо висновку про доцільність проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , до якого представником, окрім доказів на підтвердження своїх повноважень, було долучено лише копію паспорта позивача та копію договору оренди квартири; копію відповіді органу опіки та піклування на зазначений адвокатський запит.
Разом з тим, до позову не було долучено жодних доказів на підтвердження звернення саме позивача у встановленому законодавством порядку до органу опіки та піклування із заявою про надання висновку про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком. Долучена до позову копія заяви ОСОБА_1 від 24.12.2024 не містить будь-яких відомостей про її отримання органом опіки та піклування.
Поряд з цим, в позовній заяві не вказано та до самої заяви не долучено доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме: належних доказів на підтвердження можливості позивача забезпечувати належний рівень життя та розвитку дитини, працевлаштування позивача та отримання доходу, його розмірів; характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичних документів щодо стану здоров'я позивача; доказів, що для життя та розвитку дитини створені необхідні умови тощо, оскільки вказані обставини визнаються судом, як такі, що мають істотне значення.
Враховуючи предмет позову, суд звертає увагу сторони позивача на важливість врахування вказаних обставин при прийнятті рішення.
Суд також звертає увагу позивача на положення п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, якими визначено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання нової редакції позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Я. М. Третяк