06 лютого 2025 року
м. Київ
справа №320/22375/23
адміністративне провадження № К/990/14245/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №320/22375/23
за позовом державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування подання,
за касаційною скаргою адвоката Лещенка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання №704-37.1-23 від 08.05.2023 за підписом директора Департаменту нотаріату Бондаренко В.С. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1 ;
- скасувати подання №704-37.1-23 від 08.05.2023 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1 , внесене Департаментом нотаріату Міністерства Юстиції України до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що дії відповідача щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1 є протиправними, оскільки Міністерством юстиції України всупереч пункту 3 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663, не зазначено конкретні порушення, які були допущені нотаріусом. Також відповідачем порушено порядок внесення подання, оскільки не надано документів, передбачених пунктом 4 Порядку № 1904/5. Крім того у вказаному поданні відсутня інформація про те, що відповідачем було здійснено дослідження чи перевірку фактів, не зазначено доказів наявності порушень у діях позивача, всупереч принципу обґрунтованості. Також позивач посилається на те, що у вказаному поданні зазначено неперевірену, неправдиву інформацію, в порушення вимог підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» зазначено підставу, для якої обов'язковою умовою є наявність рішення суду, в порушення вимог підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» відповідач не надав докази неодноразового порушення позивачем правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимог Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за № 298/25075, для встановлення факту порушення позивачем правил та надання правової оцінки діям позивача, як приватного нотаріуса у спірних правовідносинах.
3. Позивач вказує на те, що порушення відповідачем правових норм, які визначають процедуру внесення Міністерством юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є самостійною підставою для визнання протиправними дій відповідача стосовно внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання №704-37.1-23 від 08.05.2023 за підписом директора Департаменту нотаріату Бондаренко В.С. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позов задоволено: визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання №704-37.1-23 від 08 травня 2023 року за підписом директора Департаменту нотаріату Бондаренко В.С. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21 серпня 2018 року на ім'я ОСОБА_1; скасовано подання №704-37.1-23 від 08 травня 2023 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21 серпня 2018 року на ім'я ОСОБА_1, внесене Департаментом нотаріату Міністерства юстиції України до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. У задоволенні клопотання про встановлення контролю за виконанням судового рішення та надання звіту про виконання судового рішення - відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що посилання відповідача в прохальній частині подання на підпункт «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», як на підставу для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у разі зазначення такої підстави для анулювання свідоцтва, обов'язковим документом, що додається до подання у відповідності до абз. 8 пункту 4 Порядку, підпункту «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» є рішення суду. Однак стосовно позивача не приймалось жодного судового рішення, яким би було встановлено порушення законодавства чи правил професійної етики нотаріусів.
6. Щодо порушень застосування відповідачем підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», як підстави для анулювання свідоцтва, то суд першої інстанції виходив з того, що відповідач лише на власних припущеннях зазначає про порушення позивачем правил професійної етики, а подання не містить мотивування та обґрунтування, не містить доводів щодо неодноразових порушень, оскільки щодо позивача відповідачем жодного разу не було застосовано заходів стягнення за порушення Правил професійної етики, як і не було проведено позапланової цільової перевірки для встановлення факту таких порушень.
7. Дотримання відповідачем вимог приписів Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5, та Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1904/5, є визначальною і необхідною умовою для визнання дій відповідача правомірними/ протиправними щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату для розгляду подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Виявлення в діяльності нотаріуса порушень та встановлення обставин, які можуть бути підставою для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю можливо виключно у формі здійснення відповідної перевірки. Тобто, вирішенню питання щодо наявності обставин для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, обов'язково передує перевірка діяльності нотаріуса, яка проводиться відповідно до Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, із обов'язковим та неухильним дотриманням його вимог і установленого ним механізму проведення перевірок.
8. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, отримавши скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 10.04.2023, не дотримався вимог, що передбачені Порядком застосування заходів стягнення, Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5, Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1904/5, тобто проігнорував обидва можливих варіанти перевірки позивача щодо дотримання останньою норм чинного законодавства, а саме: не звернувся до Нотаріальної палати України; не провів перевірку діяльності позивача, для чого відповідачем не було створено відповідної Комісії; за наслідками перевірки не складено та не надано позивачу для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки, відповідний наказ на підставі такої довідки не виносився; відповідно, позивачу не було встановлено строку для усунення виявлених порушень та помилок.
9. З огляду на недотримання відповідачем вимог Порядку застосування заходів стягнення, Порядку №357/5, Порядку №1904/5 для встановлення факту порушення позивачем правил та надання правової оцінки діям позивача, як приватного нотаріуса у спірних правовідносинах, суд визнав протиправними дії Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України щодо внесення Подання № 704-37.1-23 від 08.05.2023 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1 за підпунктом «е», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та скасував відповідне подання.
10. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для внесення подання є саме наказ, прийнятий відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка передбачає, як один із заходів реагування, внесення подання, що спростовує висновок суду першої інстанції про необхідність проведення перевірки відповідно до вимог Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5, оскільки процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації регулюється спеціальними нормативними актами. Також суд звернув увагу на те, що вказаним Порядком №357/5 визначено механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Дія Порядку № 357/5 не розповсюджується на реєстраційні дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведених приватним нотаріусом як державним реєстратором.
12. Щодо внесення подання на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що досліджуючи питання правомірності прийняття рішення, за яким нотаріусу анулюється свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, саме Комісія має дослідити наявність таких підстав та відповідно факту вчинення нотаріусом неодноразового чи грубого порушення чинного законодавства.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Лещенко Олександр Вікторович, який діє в інтересах державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, позивач посилається на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
15. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким були задоволені позовні вимоги, у тому числі через порушення відповідачем порядку внесення подання без проведення відповідної перевірки, прийняття наказу про її проведення, оформлення її результатів, надання строку на їх усунення та надання пояснень щодо виявлених порушень, прийшов до помилкових висновків про відсутність необхідності відповідачу проводити перевірку, визначену Порядком проведення перевірки організації діяльності роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 року № 357/5. Так, судовою практикою вже були неодноразово висловлені правові позиції щодо необхідності проведення такої перевірки і вчинення відповідачем таких дій. Висновок про обов'язковість проведення спеціальної перевірки нотаріуса при внесенні подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю зроблено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 05.10.2023 у справі № 520/5445/21, від 04.05.2023 у справі №320/5840/21, від 10.08.2022 у справі № 520/5993/21.
16. Також касатор вказує на те, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано підпункт «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», оскільки судом не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, висловлених у постановах від 27.10.2022 у справі №240/4296/21, від 06.03.2019 у справі №826/7176/17, від 20.12.2019 у справі №826/3746/17, від 29.04.2020 у справі №817/800/17, від 25.06.2020 у справі № 2340/5084/18, від 05.10.2020 у справі №140/1382/19, від 11.03.2021 у справі №826/7176/17, від 21.04.2021 у справі №640/7645/20, від 10.08.2022 у справі №520/5993/21, відповідно до яких обов'язковою умовою для застосування до нотаріуса стягнення, визначеного цією правовою нормою, є наявність судового рішення, яким встановлено наявність чи відсутність шкоди, завданої діями нотаріуса іншим особам.
17. Крім того скаржник зазначає у касаційній скарзі про те, що відсутній правовий висновок у подібних правовідносинах, щодо якого Верховним Судом була надана або висловлена правова позиція щодо можливості анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» за «неодноразове порушення нотаріусом правил професійної етики» за проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ІV. Позиція інших учасників справи
18. Міністерство юстиції України надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
19. Позивач надіслала до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає про те, що Верховним Судом при розгляді цієї справі підлягає врахуванню рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №320/17212/23, в яких суди дійшли висновку про те, що на момент вчинення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних із внесенням змін у дані щодо кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, приватний нотаріус ОСОБА_1. діяла виключно в межах та спосіб, передбачений чинними положеннями законодавства України та жодних порушень нею допущено не було. Указані висновки судів повністю підтверджують доводи позивача у цій справі, що на час проведення реєстраційних дій державний реєстратор не допускала жодних порушень вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації, реєстраційні дії відповідали вимогам закону.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
20. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А., від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Лещенка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року.
21. Касаційне провадження відкрито на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 28 січня 2025 року №101/0/78-25 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Соколова В.М.
23. Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 06 лютого 2025 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
24. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Міністерством юстиції України 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво № 9254 про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Позивач 16 листопада 2018 року отримала реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 1685.
25. 10 квітня 2023 року Міністерством юстиції України за № СК-1300-23 було зареєстровано скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 10.04.2023 № 5/7/1/2-9056 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) з вимогою анулювання, зокрема, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до ЄДР та направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю стосовно приватного нотаріуса.
26. За результатами розгляду вказаної скарги Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 01 травня 2023 року було складено висновок, в якому рекомендовано скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України задовольнити частково; анулювати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до ЄДР та направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
27. На підставі зазначеного висновка 02 травня 2023 року Міністерство юстиції України прийняло наказ №1562/5, яким відповідно до частини шостої, пунктів 1, 4, 6 частини сьомої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, вирішило:
1. Скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 10 квітня 2023 року задовольнили частково.
2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань оскаржувані реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
3. Анулювати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
4. Направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
5. Відмовити в задоволенні скарги у частині реєстраційних дій щодо Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ», Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Приватного акціонерного товариства «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Приватного акціонерного товариства «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ.», Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТА «СВЯТО-ПОКРОВСЬКА №3», Приватного акціонерного товариства «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТХОЛДИНГ».
6. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
7. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
8. Виконання пункту 4 наказу покласти на Департамент нотаріату.
28. 08 травня 2023 року за підписом директора Департаменту нотаріату Бондаренко В.С. було внесено Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання № 704-37.1-23 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №9254, виданого Міністерством юстиції України 21.08.2018 на ім'я ОСОБА_1 .
29. У вказаному поданні вказано про те, що прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_1. неправомірних рішень у сфері державної реєстрації, які фактично призвели до порушення санкційного законодавства, завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, суперечать основному принципу професійної діяльності нотаріусів - принципу законності, закріпленому Правилами професійної етики нотаріусів, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 07.062021 № 2039/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.06.2021 № 759/36381. Приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги статті 5 Закону України «Про нотаріат», пункт 2 глави II, пункти 1, 2 глави III, пункт 1 глави ХІІ Правил. Характер встановлених порушень свідчить про те, що приватний нотаріус ОСОБА_1. як за своїми професійними якостями, так і за морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність та вбачається наявність підстав для анулювання її свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Таким чином, Департамент нотаріату Міністерства юстиції України у вказаному поданні просить Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9254, видане 21.08.2018 Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_1, на підставі підпунктів «е», «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
30. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року №3425-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3425-XII нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
33. Відповідно до частини дев'ятої статті 10 Закону №3425-XII питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Комісією за поданням Міністерства, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених статтею 12 Закону.
34. Відповідно до статті 12 Закону №3425-XII свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:
2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках:
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду;
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;
з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів;
і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України;
3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.
35. Відповідно до пункту 3 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року №1904/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 липня 2011 року за №925/19663 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1904/5) Подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити:
прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої внесено Подання, відомості про зміну прізвища, імені, по батькові (за наявності), назву нотаріального округу, номер та дату видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, поштову адресу та адресу електронної пошти, номер телефону;
інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону;
зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом;
пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
36. Пункт 4 Порядку №1904/5. До Подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються:
засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання;
довідка про результати перевірки роботи нотаріуса (у разі проведення такої перевірки);
пояснення особи, щодо якої внесено Подання, на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності);
копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса);
копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення;
документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень (у разі вжиття таких заходів);
відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо;
засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" або Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Перелік документів, які додаються до Подання, визначається Мін'юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону.
37. Пункт 8 Порядку №1904/5. Подання розглядається на засіданні Комісії, для участі в якому запрошуються особа, щодо якої внесено Подання, представник визначеного департаменту Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції або делегований представник
38. Пункт 12 Порядку №1904/5. За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень:
про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
39. Пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №755-IV, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
40. Пункт 5 частини першої статті 28 Закону №755-IV. Підстави для відмови у державній реєстрації: документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
41. Частина перша статті 34 Закону №755-IV. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
42. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії.
43. Частиною шостою статті 34 Закону №755-IV установлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про залишення скарги без розгляду по суті.
44. Частина сьома статті 34 Закону №755-IV. У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов'язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.
5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
45. Абзацом 4 частини восьмої статті 34 Закону №755-IV передбачено, що рішення, передбачені пунктами 5 і 6 частини сьомої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
46. Згідно із частиною десятою статті 34 Закону №755-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
47. Пункт 1 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі -Порядок №1128, цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
48. Пункт 8 Порядку №1128. У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
49. Пункт 9 Порядку №1128. Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
50. Пункт 10 Порядку №1128. Для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
51. Пункт 13 Порядку №1128. За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
52. Пункт 14 Порядку №1128. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
53. Пункт 17 Порядку № 1128. Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.
54. Пункт 2 глави II Правил професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.062021 №2039/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.06.2021 №759/36381. Професійна етика нотаріуса України ґрунтується на принципах: публічності; незалежності та неупередженості; законності; доступності; безпосередності; нотаріальної таємниці та конфіденційності; чесності; сумлінності; поваги до професії.
55. Пункти 1, 2 глави III Правил. Нотаріус повинен виконувати свої обов'язки згідно з принесеною присягою, захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса. Нотаріус має сприяти утвердженню в суспільстві верховенства права, довіри до закону і справедливості.
56. Пункт 1 глави ХІІ Правил. Своєю діяльністю і поведінкою нотаріус повинен стверджувати повагу до нотаріальної професії та спільноти, її сутності і призначення, сприяти збереженню та підвищенню її престижу.
Дбаючи про престиж своєї професії, нотаріус має забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводитися гідно, стримано, тактовно, зберігати самоконтроль і витримку, мати пристойний зовнішній вигляд.
57. Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 №357/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075, цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
58. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
59. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
60. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
61. У касаційній скарзі представник позивача вказує на порушення відповідачем порядку внесення подання про анулювання свідоцтва, а саме без проведення перевірки відповідно до Порядку №357/5, та помилковість висновків суду апеляційної інстанції, прийнятих без урахування правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №520/5445/21, від 04.05.2023 у справі №320/5840/21, від 10.08.2022 у справі №520/5993/21 стосовно необхідності проведення такої перевірки.
62. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що правовими нормами Порядку №357/5, на застосуванні яких до спірних правовідносин наполягає позивач, визначено механізм здійснення Міністерством перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
63. Як встановлено судом апеляційної інстанції, скарга, яка надійшла до Міністерства юстиції України, була подана Головним управлінням контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України на реєстраційні дії в ЄДР, проведені приватним нотаріусом ОСОБА_1. та розглянута відповідачем відповідно до статті 34 Закону №755-IV та Порядку №1128.
64. За результатами розгляду такої скарги відповідачем було прийнято наказ про задоволення скарги та на підставі вказаного наказу внесено подання Вищій кваліфікаційній комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
65. Так, відповідно до частини 1 статті 34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
66. Пунктом 6 частини сьомої статті 34 Закону №755-IV встановлено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
67. Процедура здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту визначена Порядком №1128.
68. З наведеного убачається, що відповідач при розгляді скарги на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса обґрунтовано керувався приписами Закону №755-IV та Порядку №1128, які регулюють правовідносини, що виникли у зв'язку із розглядом скарги у сфері державної реєстрації.
69. При цьому, судом апеляційної інстанції правильно вказано на те, що рішення, передбачені пунктом 6 частини сьомої статті 34 Закону №755-IV (внесення подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), виконуються Міністерством, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття (абзац четвертий частина восьма статті 34 Закону №755-IV). Вказана норма є імперативною та не передбачає інших дій, зокрема проведення перевірок, передбачених Порядком №357/5, окрім внесення подання у строк до п'яти днів.
70. Отже, підставою для внесення подання є саме наказ, прийнятий відповідно до статті 34 Закону №755-IV, яка передбачає як один із заходів реагування за результатами задоволення скарги внесення подання.
71. Також правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що дія Порядку №357/5 не розповсюджується на процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, оскільки процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації регулюється спеціальними нормативними актами.
72. Також Верховний Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції у цій справі, правильно вказував на те, що досліджуючи питання правомірності прийняття рішення, за яким нотаріусу анулюється свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, саме Комісія має дослідити наявність таких підстав та відповідно факт вчинення нотаріусом неодноразового чи грубого порушення чинного законодавства.
73. Таким чином, з огляду на те, що в межах цієї справи спірним питанням є порушення процедури внесення подання, правова оцінка реєстраційним діям, які проведені позивачкою у сфері державної реєстрації, про які зазначено у поданні, має надаватися у справі, предметом якої є рішення за наслідками розгляду по суті питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
74. Отже, у цій справі оцінка правомірності реєстраційним діям, які проведені позивачкою та які стали підставою для внесення Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не надається.
75. Щодо посилання касатора на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 05.10.2023 у справі №520/5445/21, від 04.05.2023 у справі №320/5840/21, від 10.08.2022 у справі №520/5993/21, стосовно необхідності проведення перевірки відповідно до Порядку № 357/5, то колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що у вказаних справах спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям Міністерством юстиції України рішень щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльність за результатами розгляду скарг фізичних осіб на дії позивачів при здійсненні ними нотаріальної діяльності, натомість у цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із внесенням подання відповідачем до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, за результатами розгляду скарги юридичної особи на дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведених приватним нотаріусом як державним реєстратором.
76. Отже, зважаючи на предмет правового регулювання, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судами фактичні обставини, Верховний Суд уважає, що правова позиція, викладена в зазначених касатором постановах касаційного суду до спірних правовідносин не може бути застосована.
77. Стосовно доводів представника позивача у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано підпункт «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», оскільки судом не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, висловлених у постановах від 27.10.2022 у справі №240/4296/21, від 06.03.2019 у справі №826/7176/17, від 20.12.2019 у справі №826/3746/17, від 29.04.2020 у справі №817/800/17, від 25.06.2020 у справі №2340/5084/18, від 05.10.2020 у справі №140/1382/19, від 11.03.2021 у справі №826/7176/17, від 21.04.2021 у справі №640/7645/20, від 10.08.2022 у справі №520/5993/21, відповідно до яких обов'язковою умовою для застосування до нотаріуса стягнення, визначеного цією правовою нормою, є наявність судового рішення, яким встановлено наявність чи відсутність шкоди, завданої діями нотаріуса іншим особам, Верховний Суд зазначає наступне.
78. Як убачається із змісту вказаних судових рішень, на які посилається, касатор, спірні правовідносини у цих справах виникли, зокрема, у зв'язку із прийняттям Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат». У зв'язку із цим, судами надавалась оцінка підставам анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі вказаних приписів Закону.
79. Верховний Суд зазначає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не є предметом розгляду цієї справи на відміну від справ, на які посилається касатор, як на підставу неоднакового застосування судом норм матеріального права у спірних правовідносинах, тому вказані висновки не можуть бути застосовані до цих правовідносин, оскільки фактичні обставини у зазначених справах та у справі, що розглядається, є різними.
80. Також помилковим є посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №2340/5084/18, оскільки у вказаній справі вимоги про скасування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю заявлено не було.
81. Посилання касатора на постанову Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №826/7176/17 є безпідставним, оскільки відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, така постанова відсутня.
82. Ураховуючи викладене Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги представника позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції.
83. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі.
84. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
85. Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення, переглянуте судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
86. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу адвоката Лещенка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі №320/22375/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко