ф
05 лютого 2025 року
м. Київ
справа №400/4922/22
адміністративне провадження №К/990/3855/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 400/4922/22 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» про зобов'язання вчинити певні дії,
Керівником Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк», в якому просив зобов'язати відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 52002, що розташоване по вул. Індустріальна, 1 в м. Миколаєві.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року задоволено позовні вимоги.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року скасовано, позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Миколаївська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, позивач посилається пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16 та Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/12192/16, від 25 липня 2019 року у справі № 820/5164/15 та від 09 серпня 2019 року у справі № 520/2796/19, щодо застосування положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої і п'ятої статті 53 КАС України стосовно правомірності звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій із позовними вимогами, спрямованими на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення при військовій агресії.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Також скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, а саме вказує, що захист прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах безумовно становить суспільний інтерес та є надзвичайним виключним випадком для представництва інтересів держави, оскільки спрямований перш за все захищати безпеку людей та публічний порядок в умовах військової агресії та небезпеки.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження в цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328- 330, 334, 335, 338 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 400/4922/22 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати справу № 400/4922/22 з Миколаївського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська