06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 560/5783/24
адміністративне провадження № К/990/3259/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Бевзенка В.М., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.01.2025
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування позивачу періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 30.09.2009 до страхового стажу в повному обсязі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.11.2023, зарахувавши період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 30.09.2009 до страхового стажу у повному обсязі (один місяць страхового стажу за один місяць, за який сплачені страхові внески незалежно від їх розміру) у відповідності до пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 30.09.2009 до страхового стажу в повному обсязі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.11.2023, зарахувавши період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 30.09.2009 до страхового стажу у повному обсязі (один місяць страхового стажу за один місяць, за який сплачені страхові внески незалежно від їх розміру) у відповідності до пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду на виконання вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено скаржнику термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
21.11.2024 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2024.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено скаржнику строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 26.12.2024 від відповідача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, покликаючись на те, що нормами КАС України встановлено єдиний випадок обов'язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. У всіх інших випадках законодавець допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
24.01.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами абзацу шостого частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 295 КАС України, оскільки визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність коштів на рахунку відповідача, несвоєчасна сплата судового збору, не може бути підставою для визнання поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що вдруге скаржник звернувся з апеляційною скаргою через 29 днів після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, у зв'язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у цьому випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на особу або роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 недоліки апеляційної скарги щодо наведення підстав поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржником не усунуті.
Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №600/2659/21-а дійшов висновку, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21 та в ухвалі від 22.03.2023 у справі №640/9792/20 дійшов висновку, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 560/5783/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
В.М. Кравчук