06 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6427/24 пров. № А/857/23146/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 380/6427/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Кедик М.В. у м. Львові у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення 15 серпня 2024 року), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі також - ГУ ПФУ в Херсонській області, відповідач 2), у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонські області про відмову у призначення пенсії від 19.09.2023 № 134350008492;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV) з 12.09.2023 (дати звернення за призначенням пенсії).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 19.09.2023 № 134350008492 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано відповідача 2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, з урахуванням правової оцінки суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, його оскаржив позивач, оскільки вважає оскаржуване рішення безпідставним та необґрунтованим, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем дотримані усі вимоги для призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, відтак позов підлягав задоволенню в повному обсязі, в тому числі щодо вимоги про зобов'язання пенсійного органу призначити пенсію на підставі зазначеного вище положення Закону № 1058-IV.
Також не погодившись із ухваленим рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що необхідними умовами для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV є наявність двох умов: досягнення, для чоловіків, віку - 55 років і наявність страхового стажу не менше 25 років, при цьому відносно позивача не можливо застосовувати норму щодо кратності обчислення страхового стажу, а саме, періоду служби, тому він зараховується в одинарному розмірі. Так як страховий стаж позивача складає 23 роки, замість необхідних 25 років, він не має права для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.
Позивач та відповідачі не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 12.09.2023 подав заяву про призначення йому пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності документи позивачки ГУ ПФУ в Херсонській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 19.09.2023 № 134350000008492 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.
У рішенні, зокрема вказано, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхуванню страховий стаж склав 23 роки 25 днів (зараховані всі періоди). За результатами розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що на наданій сканкопії паспорта громадянина України від 02.12.1998 НОМЕР_1 , виданого Радехівським PB УМВС України у Львівській області, відсутня сторінка з відміткою про зареєстроване місце проживання, та не відсканована сторінка, що містить фотокартку після досягнення 45 віку та сторінку з зазначенням дати вклеєння фотокартки в 45 років, тому паспорт є недійсним. Відповідно до пункту 8 розділу І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, паспорт, в якому не вклеєна нова фотокартка при досягненні 45-річного віку, вважається недійсним, чим порушено пункт 2.9 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі також - Порядок № 22-1).
ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років та відсутністю належного паспорта громадянина України.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови в призначення пенсії протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до територіального пенсійного органу 12.09.2023 за призначенням дострокової пенсії за віком, подав весь необхідний пакет документів, у тому числі й документ, який посвідчує спеціальний статус особи для призначення такої пенсії. При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянтів, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-ІV.
Стаття 115 Закону № 1058-IV визначає пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-ІV встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Положеннями частини першої статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Положеннями пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637), а для осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», або яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV).
Відтак, документами, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є: 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.
Аналіз положень підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 дозволяє дійти висновку про те, що посвідчення учасника бойових дій та довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначено як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій.
Такий правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 340/576/19 та від 17.01.2023 у справі № 580/8208/21.
До матеріалів справи, а також до пенсійного органу позивач надав копію довідки військової частини НОМЕР_2 від 05.09.023 № 16820, згідно з якою позивач у період з 23.04.2023 по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з російською агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Бахмутському районі Донецької області.
Також позивач долучив до матеріалі справи копію довідки військової частини НОМЕР_2 від 16.12.023 № 20849, згідно з якою позивач у період з 23.04.2023 по 19.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з російською агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Бахмут Донецької області.
У розрізі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, звертаючись до територіального пенсійного органу 12.09.2023 за призначенням дострокової пенсії за віком, подав весь необхідний пакет документів, у тому числі й документ, який посвідчує спеціальний статус особи для призначення такої пенсії.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач 1 стверджує, що відносно позивача не можливо застосовувати норму щодо кратності обчислення страхового стажу, а саме, періоду служби, тому він зараховується в одинарному розмірі.
Вирішуючи виниклі правовідносини, колегія суддів враховує, що відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі також - Положення № 530), передбачено, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Таким чином, зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах з розгляду подібних правовідносин від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, від 31.08.2022 у справі № 185/6919/16-а, від 18.01.2023 у справі № 1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Херсонські області про відмову у призначення пенсії від 19.09.2023 № 134350008492 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Разом із тим, щодо позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-ІV з дати звернення за пенсією, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду слідує, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
При цьому, у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною четвертою статі 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З приписів вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу вимог пункту 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду.
Статтею 58 Закону № 1058-IV, визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Отже, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях обрахунку страхового стажу та призначення пенсії.
Суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні (перерахунку) пенсії, тобто не може підміняти пенсійний орган, який, відповідно до Закону № 1058-IV, уповноважений на виконання наведених вище функцій.
Крім цього, проаналізувавши оскаржуване рішення про відмову у призначення пенсії від 19.09.2023 № 134350008492, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ГУ ПФУ в Херсонські області взагалі не розглянуло питання чи має позивач право на призначення дострокової пенсії за віком на підставі до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, натомість обмежилося констатацією факту про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію на загальних підставах, відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, оскільки відсутній необхідний страховий стаж у 30 років.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 16.12.023 № 20849, ОСОБА_1 в період з 23.04.2023 по 19.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з російською агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Бахмут Донецької області.
Отже, враховуючи вказані обставини, при повторному розгляді заяви від 12.09.2023 про призначення та виплату пенсії позивачу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, суд апеляційної інстанції вважає, що пенсійному органу необхідно розглянути питання про зарахування цих періодів військової служби позивача, враховуючи вимоги пункту 2.3 розділу 2 Положення № 530 (при обчисленні вислуги років для призначення пенсій окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, належним способом захисту порушених прав позивача, у спірних правовідносинах, є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Херсонські області про відмову у призначення пенсії від 19.09.2023 № 134350008492 та зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонські області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-ІV, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
У вказаній частині рішення суду першої інстанції не спростовано доводами апеляційної скарги позивача.
Водночас, як убачається з апеляційних скарг, наведені в них доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог частково.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі № 380/6427/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
О. І. Мікула