06 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/24843/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (суддя В.В. Кальник) у справі № 160/24843/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене листом «Про розгляд звернення» № 42442-29442\Ш-01\8-0400\24 від 26.07.2024р. про відмову у призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, відповідно до заяви про призначення пенсії від 06.06.2024р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати: до пільгового стажу роботи по списку № 1 позивачу період роботи з 03.09.2001р. по 16.11.2001р., з 01.09.2003р. по 26.03.2004р., період проходження військової служби за призовом з 19.11.2001р. по 16.04.2003р., до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.) період роботи з 19.09.2018 року по 17.05.2020 року на посаді начальника зміни служби охорони праці, зайнятого на підземних роботах протягом повного робочого дня та переглянути заяву на призначення пенсії по інвалідності від 06.06.2024р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем до пільгового стажу роботи по Списку №1 протиправно не зараховано позивачу період роботи та військової служби, а саме: з 03.09.2001р. по 16.11.2001р. учень електрослюсаря; з 19.11.2001р. по 16.04.2003р. - проходження військової служби; з 01.09.2003р. по 25.06.2004р. - учень електрослюсаря. Також до пільгового стажу роботи позивача по Списку № 1 протиправно не зараховано період роботи: з 19.09.2018 року по 16.05.2020р. на посаді начальника зміни служби з охорони праці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що наявні підстави для зарахування періоду навчання позивача в Професійно-технічному училищі №40 з 03.09.2001 по 16.11.2001 та з 01.09.2003 по 26.03.2004 до пільгового стажу за Списком №1, оскільки після навчання за професією електрослюсаря підземного позивач працював на посаді електрослюсаря підземного в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВП «Шахтоуправління Першотравенське», що
відповідає вимогам статті 38 Закону України «Про професійну(професійно-технічну) освіту».
Суд дослідив, що позивач на момент призову на строкову військову службу навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі.
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу роботи періоду проходження ним військової служби, оскільки призов до лав військової служби відбувався під час його навчання за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також, суд встановив, що період роботи позивача з 19.09.2018 року по 17.05.2020 на підприємстві ВСП “Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 згідно з розпорядженням ВСП “Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» від 25.12.2015 № 6583, оскільки посада «начальника зміни з охорони праці», за якою позивач працював у спірний період, включена до переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що страховий стаж позивача складає 34 роки 2 місяці 14 днів, що не дає права на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Зазначає, що період навчання позивача в професійно-технічному училищі №40 зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1, як навчання за фахом. Вважає, що підстави для зарахування періоду проходження позивачем військової служби за призовом до пільгового стажу за Списком №1, а також для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 19.09.2018 по 17.05.2020, відсутні.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності III групи в розмірі 50 % пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.06.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. До заяви позивачем було долучено виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності, довідку про прийняття на роботу (навчання), довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення/перерахунок пенсії, заява про спосіб виплати пенсії, реєстр, акт П-4, паспорт, пам'ятка пенсіонера.
Крім того, 09.07.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати до пільгового стажу періоди навчання, військової служби та роботи на посаді електрослюсаря.
На звернення позивача з питання пенсійного забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що згідно особистої заяви від 06.06.2024 року позивачу призначено пенсію по інвалідності III групи внаслідок трудкаліцтва або профзахворювання відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 08.05.2024.
Відповідно до заяви від 09.07.2024 на допризначення пенсії та додатково наданих документів проведено розрахунок розміру пенсії з урахуванням норм статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VІ “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Загальний розмір пенсійної виплати з 08.05.2024 становить 13152,79 грн.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування позивачу до пільгового стажу роботи по Списку № 1 періоду роботи з 03.09.2001р. по 16.11.2001р., з 01.09.2003р. по 26.03.2004р., періоду проходження військової служби за призовом з 19.11.2001р. по 16.04.2003р., періоду роботи з 19.09.2018 року по 17.05.2020 року на посаді начальника зміни служби охорони праці, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до п.20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Зі змісту наявної в матеріалах справи трудової книжки позивача вбачається, що у період з 03.09.2001р. по 16.11.2001р. позивача прийнято учнем електрослюсаря з подальшим навчанням в Професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний».
16.11.2001 р. позивача було звільнено у зв'язку з призовом на військову службу.
З 19.11.2001р. по 16.04.2003 р. позивач проходив строкову військову службу.
01.09.2003 по 26.03.2004 р. позивача прийнято учнем електрослюсаря підземного з подальшим навчанням в Професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська.
З 27.03.2004 по 25.06.2004 - позивач переведений учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті на період проходження виробничої практики.
Стосовно пільгового стажу позивача по Списку № 1 за періоди з 03.09.2001р. по 16.11.2001р., з 01.09.2003р. по 26.03.2004р., з 19.11.2001р. по 16.04.2003р.
Приписами ст. 38 Закону України 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Також період військової служби зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особо влаштовується на роботу саме за набутою професією.
Відтак, суд першої інстанції правильно вказав на наявність підстав для зарахування періоду навчання позивача з 03.09.2001 по 16.11.2001 та з 01.09.2003 по 26.03.2004 до пільгового стажу за Списком №1, оскільки після навчання за професією електрослюсаря підземного позивач працював на посаді електрослюсаря підземного в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВП «Шахтоуправління Першотравенське», що відповідає вимогам ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту».
Разом з тим, керуючись приписами ст.8 Закону №2011, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду проходження ним військової служби з 19.11.2001р. по 16.04.2003р., оскільки призов до лав військової служби відбувався під час його навчання за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Водночас, колегія суддів зі змісту матеріалів справи встановила, що пенсійним органом до пільгового стажу позивача за Списком №1 зараховано періоди з 03.09.2001р. по 16.11.2001р. та з 01.09.2003р. по 31.12.2003р. Отже, в цій частині доводи скаржника знайшли своє підтвердження.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що в спірному випадку наявні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача по Списку № 1 лише період навчання з 01.01.2024 по 26.03.2004р, а також період проходження позивачем військової служби за призовом з 19.11.2001р. по 16.04.2003р.
Натомість, суд першої інстанції помилково вважав про необхідність зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача по Списку № 1 періоди навчання з 03.09.2001р. по 16.11.2001р., з 01.09.2003р. по 31.12.2003р.
Стосовно періоду з 19.09.2018 року по 17.05.2020 року, то як правильно дослідив суд першої інстанцій, цей період роботи позивача на підприємстві ВСП “Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 згідно з розпорядженням ВСП “Шахтоуправління Першотравенське» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» від 25.12.2015 № 6583, оскільки посада «начальника зміни з охорони праці», за якою позивач працював у спірний період, включена до переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, однак суд першої інстанції помилково вказав про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи, суд першої інстанції під час розгляду справи не дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення в частині зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу по Списку № 1 період навчання з 03.09.2001р. по 16.11.2001р., з 01.09.2003р. по 31.12.2003р., та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанцій слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 160/24843/24, в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку № 1 період навчання з 03.09.2001р. по 16.11.2001р., з 01.09.2003р. по 31.12.2003р. - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 160/24843/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 06.02.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк