05 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/6890/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю.
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №280/6890/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №280/6890/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 направила апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на введення воєнного стану на території України, безпосереднью участь у боях за населені пункти розташовані на території Запорізької та Дніпропетровської областей, і як наслідок обстріл противником командно - спостережного пункту, що в свою чергу призвело до порушення строків звернення до суду встановлених КАС України.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 04.10.2023 складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції, копію якого вручено заявнику 04.10.2024 через підсистему "Електронний суд".
14.11.2024 заявник вперше подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 поновлено строк апеляційного оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху, з огляду на не сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 отримана заявником 05.12.2024 о 13:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, копія якої отримана заявником 26.12.2024 о 14:33 через підсистему "Електронний суд".
29.01.2025 Військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Щодо посилань заявника на введення на території України воєнного стану суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений та діє і на даний час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
На підтверження вказаних доводів, про поважність пропуску строку апеляційного оскарження, Військовою частиною НОМЕР_1 надано витяги з бойових наказів від 09.08.2024 №2562дск/ОКП, від 10.08.2024 №1450т/ОКП, від 09.08.2024 №1448т «Про організацію управління», відповідно до яких юридична служба військової частини НОМЕР_1 в повному складі перебуває в районі ведення бойових дій.
Однак, суд зазначає, що надані документи датовано серпнем 2024 року, а отже такі не є доказами поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Суд звертає увагу, що Військовою частиною НОМЕР_1 посилання на введення в Україні воєнного стану наведено загально, конкретизацію впливу цих обставин на виконання апелянтом своїх процесуальних обов'язків надано без підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами.
Також суд звертає увагу на тривалість пропущеного строку апеляційного оскарження, а саме понад місяць з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги та майже чотири місяці з дня отримання рішення суду першої інстанції, тобто у відповідача був час реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції не заперечує, що вказані скаржником обставини дійсно могли утруднити дотримання строку апеляційного оскарження, однак без дотриманння умов поважності причин пропуску, суд не може прийняти такі аргументи.
Згідно з ч. 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №280/6890/24 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя І.Ю. Добродняк