05 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/8909/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року (суддя Олійник В.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області від 09.03.2024 року № 446к про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ №299 о/с від 18.03.2024 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про звільнення старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області з 18.03.2024 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі (службі) та виплати заробітної плати за один місяць.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок службового розслідування від 09.03.2024 та оспорюваний пункт 1 наказу №446к від 09.03.2024 обставин тяжкості проступку (пом'якшуючі та обтяжуючі обставини), обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків) його співмірності (пропорційності) характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку на порушення досліджених вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893 не містять
Суд не врахував, що позивач діючих дисциплінарних стягнень не має, порушень службової дисципліни за час несення служби не допускав (відповідно до характеристики), проте, такі обставини, встановлені Порядком №893 як пом'якшувальні, при визначенні ступеню вини позивача відповідачем не враховані, висновок не містить таких аргументів, що призвело до застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу (звільнення зі служби в поліції).
Суд першої інстанції не надав оцінку аргументам позивача, які вказують на відсутність в діянні Позивача складу дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, тому, що дисциплінарною комісією взагалі не досліджувалися обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 07.11.2015 №1 о/с був призначений слідчим Жовтневого відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 07.11.2015 року та в подальшому продовжував службу в ГУНП в Дніпропетровській області.
До управління головної інспекції ГУНП надійшла інформація щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими СУ ГУНП, що призвело до надзвичайної події - повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України в рамках кримінального провадження №42022040000000311, відкритого 13.09.2022 року та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітану поліції Поповичу Д.В., що мала місце 07.02.2024.
На підставі вимог статей 14-17,26 Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1356/32808 дисциплінарною комісією ГУНП відповідно до наказу ГУНП від 09.02.2024 року № 401 (з урахуванням змін та у межах строків, встановлених наказом ГУНП від 23.02.2024 року №523) було розглянуто справу у формі письмового провадження за інформацією щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими СУ ГУНП, що призвело до надзвичайної події - повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України в рамках кримінального провадження №42022040000000311 та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу старшому слідчому розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 .
У ході проведення службового розслідування встановлено, що 07.02.2024 слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, за матеріалами, зібраними поліцейськими Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України, в рамках кримінального провадження №42022040000000311 від 13.09.2022 року, повідомлено про підозру старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.
У даному документі зазначено, що 02.04.2022 року відділенням поліції №10 Дніпровського РУП ГУНП на підставі рапорту патрульної поліції від 01.04.2022 року № 920 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046520000020 за фактом можливої підробки ідентифікаційного номеру гідроциклу «Yamaha XL 700 X» за ознаками кримінального проступку, передбаченого статтею 290 Кримінального кодексу України.
Вказаний гідроцикл з автомобільним причепом було тимчасово вилучено у ОСОБА_2 та поміщено на територію вищевказаного відділення поліції з накладенням арешту.
04.04.2022 року складено клопотання про арешт майна.
05.04.2022 року винесено ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області про накладення арешту на транспортний засіб «Yamaha XL 700 X».
14.06.2022 року призначено судово-трасологічну експертизу до Дніпровського НДЕКЦ.
Долучено ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту.
23.12.2022 року кримінальне провадження №120220465200000020 капітаном поліції Поповичем Д.В. (на той час начальником сектору дізнання відділення поліції №10 Дніпровського РУП ГУНП) прийнято до свого провадження.
26.12.2022 року останнім винесено постанову про закриття кримінального провадження в порядку пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
27.12.2022 року до матеріалів кримінального провадження №120220465200000020 долучено розписку на ім'я капітана поліції Поповича Д.В. від ОСОБА_3 про отримання гідроцикла «Yamaha XL 700 X».
12.07.2022 року у кримінальному провадженні призначено групу дізнавачів, до якої включено начальника сектору дізнання відділення поліції №10 Дніпровського РУП ГУНП Поповича Д.В.
На початку вересня 2022 року капітан поліції Попович Д.В. під час розмови з ОСОБА_2 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США, за вчинення в інтересах останнього, а саме: повернення гідроциклу та закриття кримінального провадження №12000046520000020.
12.12.2022 року приблизно о 17.30, знаходячись на АЗС «Авіас» за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча.23 ж, капітан поліції Попович Д.В. одержав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн. за повернення гідроциклу та закриття кримінального провадження №12022046520000020.
12.02.2024 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська капітану поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 181 680 гривень.
29.02.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000311 завершено, обвинувальний акт направлено до суду.
Під час службового розслідування старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітан поліції Попович Д.В., посилаючись на статтю 63 Конституції України, надати будь-які пояснення відмовився.
У ході службового розслідування опитані капітан поліції ОСОБА_4 та капітан поліції ОСОБА_5 , старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та їх поясненням надана відповідна оцінка.
Таким чином, капітан поліції Попович Д.В. порушив вимоги частини 2 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, пункту 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.12.2012, пункту 19 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року №51/401/649/471/23/125, що виразилось у не проведенні всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, не вжитті заходів до належного зберігання транспортного засобу, а саме: гідроцикла «Yamaha XL 700 X» та передачі його під розписку особі без ухвали суду про зняття арешту на майно.
У зв'язку з вищевказаним, додатково було проведено перевірку дотримання вимог службової дисципліни старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 та на підставі статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції виявленим порушенням надана оцінка в ході проведеного службового розслідування.
Зокрема встановлено, що за час перебування на посаді з 20.03.2023 року у провадженні старшого слідчого СУ ГУНП капітана поліції Поповича Д.В. знаходилося 21 кримінальне провадження, з яких закрито-6, передано за підслідністю-6, залишаються без прийнятих рішень-9.
За весь час служби у вказаному підрозділі, тобто за понад 11 місяців, капітаном поліції ОСОБА_1 до суду з обвинувальним актом у порядку статті 291 Кримінального процесуального кодексу України не направлено жодного кримінального провадження.
04.12.2023 на оперативній нараді керівництвом відділу СУ ГУНП заслухано стан досудового розслідування кримінальних проваджень №12021040000000333, 12023041220000278, 42023040000000224, 12023040000000219, 42023040000000560 (протокол №2/602).
За результатами вивчення та заслуховування матеріалів вказаних кримінальних проваджень стан їх досудового розслідування визнано незадовільним та надано вказівки на проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, які у подальшому капітаном поліції ОСОБА_1 проігноровано та не виконано, як наслідок, у вищевказаних кримінальних провадженнях допущене тривале досудове розслідування та станом на 29.02.2024 року у них жодній особі про підозру не повідомлено і кінцеві процесуальні рішення не прийнято.
Начальником відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП підполковником поліції Негуляєвим В.М. у порядку статті 39 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальних провадженнях №12021040000000333 та №12023041220000278 капітану поліції Поповичу Д.В. надавалися вказівки про проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, які останній не виконав.
Дніпропетровською обласною прокуратурою у порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України надавалися письмові вказівки капітану поліції ОСОБА_1 , які він не виконував або безпідставно виконував не в повному обсязі.
Таким чином, перевіркою встановлено факти порушення капітаном поліції ОСОБА_1 вимог пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 4 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, підпунктів 1, 2, 3 пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 та підпунктів 2.1, 2.3, 2.14 Посадових інструкцій від 12.01.2024 року.
У ході проведення службового розслідування були опитані начальник відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП підполковник поліції Негуляєв В.М., заступник начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП підполковник поліції Іващенко Ю.О. - пояснення опитаних були враховані дисциплінарною комісією при прийнятті відповідного висновку службового розслідування.
Вивченням послужного списку (копія додається) капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що останній за час служби притягувався до дисциплінарної відповідальності 5 разів.
Присягу працівника Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_1 склав; з пам'яткою - ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме: Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179 капітан поліції ОСОБА_1 ознайомлений.
Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що капітану поліції ОСОБА_1 було відомо про вимоги НП та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, що можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь - яких дій, які вказують на необ'єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов'язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та як наслідок до притягнення останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.
У результаті повного та всебічного з'ясування обставин за інформацією щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими СУ ГУНП, що призвело до надзвичайної події - повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України в рамках кримінального провадження №42022040000000311, відкритого 13.09.2022 року, та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 наказу ГУНП від 09.03.2024 року №446 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.1,4 ст.40 КПК України, Присяги працівника поліції , вимог частини 1 статті 38 та частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пп. 1,2,3 п. 3, п.5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року №570, абзаців 2,3 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пп.2.1,2.3,2.14 п.2 Посадових інструкцій від 16.01.2024 року, що виразилося у неналежному досудовому розслідуванні, не проведенні необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях №12023040000000333, 12023041220000278, 42023040000000224, 12023040000000219, 42023040000000560, не виконанні вказівок прокурора від 16.08.2023 року та 10.01.2024 року у кримінальному провадженні №12022041570000258, не виконанні вказівок начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП від 11.10.2023 року та 14.12.2023 року, не виконанні рішень оперативної наради при керівництві відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП від 11.10.2023 року і 04.12.2023 року, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, застосувати до старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області від 09.03.2024 року №446к притягнуто до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Дисциплінарне стягнення реалізовано в установленому порядку наказом ГУНП від 18.03.2024 року №299 о/с: згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП з 18 березня 2024 року.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності №446к від 09.03.2024 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про його звільнення №299 о/с від 18.03.2024 року є правомірними та скасуванню не підлягають.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин 1, 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до пункту 1, пункту 2 розділу І Правил №1179 Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України.
Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Частинами 4, 5 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський перебуває під захистом держави.
Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, зокрема: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.
Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частин 3, 5 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії.
Частинами 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування.
Згідно частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду.
Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення зі служби в поліції.
На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд першої інстанції вірно врахував, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
Як було встановлено судом першої інстанції, Присягу працівника Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_1 склав, з пам'яткою - ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме: Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179 капітан поліції ОСОБА_1 ознайомлений.
Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що капітану поліції ОСОБА_1 було відомо про вимоги НП та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, що можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь - яких дій, які вказують на необ'єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов'язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та як наслідок до притягнення останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.
У результаті повного та всебічного з'ясування обставин за інформацією щодо можливого щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими СУ ГУНП, що призвело до надзвичайної події - повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України в рамках кримінального провадження №42022040000000311, відкритого 13.09.2022 року, та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту старшому слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 наказу ГУНП від 09.03.2024 року №446 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.1,4 ст.40 КПК України, Присяги працівника поліції , вимог частини 1 статті 38 та частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пп. 1,2,3 п. 3, п.5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року №570, абзаців 2,3 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пп.2.1,2.3,2.14 п.2 Посадових інструкцій від 16.01.2024 року, що виразилося у неналежному досудовому розслідуванні, не проведенні необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях №12023040000000333,12023041220000278, 42023040000000224, 12023040000000219, 42023040000000560, не виконанні вказівок прокурора від 16.08.2023 року та 10.01.2024 року у кримінальному провадженні №12022041570000258, не виконанні вказівок начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП від 11.10.2023 року та 14.12.2023 року, не виконанні рішень оперативної наради при керівництві відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП від 11.10.2023 року і 04.12.2023 року, в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, застосувати до старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач у силу своїх службових обов'язків зобов'язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Крім того, поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця.
Як встановив суд першої інстанції, під час службового розслідування старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП капітан поліції Попович Д.В., посилаючись на статтю 63 Конституції України, надати будь-які пояснення відмовився. Станом на дату завершення службового розслідування зі скаргами на дії дисциплінарної комісії також не звертався, відтак з результатами службового розслідування у вигляді висновку фактично погодився.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем було доведено, що позивач допустив порушення Закону України «Про Національну поліцію», вчинивши дисциплінарний проступок, який, з урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків на службі в поліції.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до ваги, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП, здійснюється з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно - етичних якостей поліцейського.
Така оцінка пов'язана з діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження №42022040000000311 та їм надана оцінка під кутом зору дотримання правил службової етики.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 05 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш