Справа № 757/52134/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/606/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
4 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.09.2024 вих. № 3993.
В ухвалі слідчого судді зазначеного, що як вбачається зі змісту скарги в/ч НОМЕР_1 звернулась 04.09.2024 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві із заявою про скоєне кримінальне правопорушення. Але скаржником не надано будь-яких доказів такого звернення. А саме: ані копії заяви з відміткою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві про її прийняття, ані будь-якого доказу про направлення взагалі цієї заяви, ані зворотнього поштового повідомлення, ані іншого доказу про отримання уповноваженою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві вказаної заяви.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скаржник має підтвердити наявність його заяви про скоєне кримінальне правопорушення та направлення її до органу досудового розслідування, оскільки перевірити наявність заяви про повідомлення про скоєння кримінального правопорушення, та строки, передбачені ст. 304 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості.
Разом з цим, доказів на підтвердження обставин наявності перешкод надання такого підтвердження суду з метою реалізації права на оскарження згідно ст. 303 КПК України скаржник не навів.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник військової частини подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого, начальника слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві (іншу уповноважену особу), внести до ЄРДР відповідні відомості про злочин за ч. 5 ст. 407 КК України, за повідомленням (заявою) в/ч НОМЕР_1 вих.№3993 від 04.09.2024 стосовно військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_7 та розпочати досудове розслідування, з направленням підтверджуючих докуменнтів про внесення відомостей в ЄРДР, встановленням судового контролю за виконанням ухвали, відповідно до КПК України.
Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтовано, такою, що не відповідає вимогам КПК України.
Зазначає, що всупереч принципу рівності сторін, слідчий суддя виявив до скаржника (в/ч) упереджене ставлення. Зокрема, слідчий суддя ставить під сумнів фізичне існування документів, а саме заяви про вчинення злочину до органу ДБР вих.№3993 від 04.09.2024 з відповідними додатками, без будь-якого обґрунтування свого припущення.
Разом з тим, вказує, що за відсутності заперечень уповноваженої особи ДБР, слідчий суддя припускає, що останній не отримував від скаржника (в/ч) заяву з документами, а скаржник не направляв органу ДБР відповідні документи. Таким чином, оскаржувана ухвала слідчого судді ґрунтується виключно на припущеннях.
Окрім цього, зазначає, що строк на подання апеляційної скарги пропущений з поважних причин, оскільки військова частина НОМЕР_1 з червня 2024 року по даний час перебуває в зоні бойових дій, а тому строк на апеляційне оскарження пропущений із поважних причин.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду повідомлені належним чином. При цьому, апелянт в апеляційній скарзі просив здійснювати розгляд провадження без його участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений ним з поважних причин і підлягає поновленню.
Так, відповідно до вимог передбачених ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення, в тому числі ухвала слідчого судді, повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним, як це передбачено ч. 2 ст. 370 КПК України, є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді підставою для відмови у задоволенні скарги в/ч НОМЕР_1 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за його заявою про злочин від 04.09.2024 року стало те, що заявник не надав доказів на підтвердження його звернення з відповідною заявою, оскільки до матеріалів скарги не долучено доказу про отримання вказаної заяви уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у м. Києві.
У зв'язку з цим, як зазначено в оскаржувані ухвалі, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність заяви про вчинення кримінального правопорушення та обрахувати строки, передбачені ст. 304 КПК України.
Разом з тим, незважаючи на наведене обґрунтування ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, вона не може бути визнана законною та обґрунтованою, з огляду на таке.
Так, всупереч твердженням слідчого судді, наведеним в оскаржувані ухвалі, нормами КПК України, які регламентують оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, не передбачено, що особа, яка подала скаргу, зокрема на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повинна надавати будь-які докази на підтвердження свого звернення із заявою про вчинене кримінальне правопорушення та про отримання такої заяви органом, до якого така заява подавалась.
Як вбачається з матеріалів судового провадження за скаргою в/ч НОМЕР_1 в особі представника ОСОБА_6 , з якою він звернувся до слідчого судді місцевого суду, серед додатків, які були додані до скарги, наявні зокрема копія заяви про злочин від 04.09.2024 року, з якою він звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, в порядку ст. 214 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції залишив поза увагою той факт, що скарга подана в/ч НОМЕР_1 , яка виконує завдання за призначенням в зоні бойових дій та дислокується із значною віддаленістю від місцевого суду, а тому скаржник обмежений в отриманні та наданні доказів, зокрема про отримання поданої ним заяви про злочин уповноваженою особою ТУ ДБР, розташованого у м. Києві.
Таким чином, враховуючи мотиви, якими слідчий суддя обґрунтував своє рішення про відмову у задоволенні скарги в/ч НОМЕР_1 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, колегія суддів дійшла висновку, що по суті скарга фактично не розглядалась, оскільки в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які висновки щодо наявності чи відсутності бездіяльності з боку уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним, за наслідками розгляду апеляційної скарги постановити ухвалу, якою вказану скаргу задовольнити частково; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції, оскільки вказану скаргу не було розглянуто з дотриманням положень, передбачених § 1 Глави 26 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити представнику військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 04.09.2024 вих. № 3993 - скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя