справа № 754/12578/24 головуючий у суді І інстанції Панченко О.М.
провадження № 22-ц/824/7372/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
про залишення апеляційної скарги без руху
06 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Фінагеєва В.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яка всупереч вимог Закону України «Про судовий збір» не оплачена судовим збором.
В апеляційній скарзі позивач просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та зазначає, що на даний час у нього наявна кредиторська заборгованість у сумі 95 978,02 грн., що підтверджується довідкою АТ «Акцент-Банк» від 23 січня 2025 року №86VE-QBC4-QK52-CCTQ. Виникнення вказаної заборгованості пов'язано з тим, що у період січень-жовтень 2024 року були незаконно арештовано кошти на рахунку ОСОБА_1 , який використовувався для зарахування йому заробітної плати - єдиного джерела доходу.
Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Поряд з цим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Отже, відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Суд зазначає, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовим. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Разом з тим, ОСОБА_1 , посилаючись на скрутне матеріальне становище, не надав суду жодних доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а також доказів того, що іншого доходу, він не отримує. Зокрема, суду не надано довідку від органу державної фіскальної служби за період один календарний рік до дати звернення до суду зі скаргою.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При подачі позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При подачі апеляційної скарги позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 816,80 грн. (1 211,20 *150 %) .
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами на рахунок: отримувач: УК у Солом'янському районі; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО банку: 899998; Р/Р № UA548999980313101206080026010.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 816,80 грн. або надати суду документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Інакше апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв