05 лютого 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 369/17799/24
Суддя в суді першої інстанції: Лисенко В.В.
Провадження № 33/824/606/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Дячук І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (а.с. 25).
Не погодившись з вказаною постановою, 04 грудня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Руденко С.С.направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 26-30).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. Вважав, що адміністративне стягнення, якому було піддано ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Вказував, що відповідальності за керування автомобілем з ознаками сп'яніння законодавством не встановлено, адже відповідальність передбачена за керування у стані сп'яніння. Разом з тим, поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, що свідчить про недійсність такого огляду та відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Звертав увагу, що огляд на стан наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, однак свідків залучено не було.
Направлені до суду матеріали адміністративного правопорушення є сумнівними, наявність останніх не узгоджується із стандартами доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів. Поліцейськими не забезпечено можливість ОСОБА_1 користуватись правовою допомогою адвоката. Не зафіксовано також самого факту зупинки транспортного засобу, а також вчинення будь-якого адміністративного правопорушення, а тому, не зрозумілі причини складання протоколу про адміністративне правопорушення. Між початком спілкування ОСОБА_1 та часом в протоколі про вчинене адміністративне правопорушення минуло понад 3 години, що є грубим порушенням оформлення адміністративних матеріалів, оскільки визначений час для доставки в медичний заклад для проведення перевірки - 2 години.
Звертав увагу, що відеозапис з нагрудних камер поліцейського в матеріалах справи відсутній, натомість, в матеріалах справи наявні два відеозаписи здійснені за допомогою незрозумілого пристрою. Наявне відео не фіксує початок спілкування поліцейських з ОСОБА_1 та на відео не видно, що останній дійсно рухався в транспортному засобі, відсутній момент зупинки автомобіля.
Крім того, звертав увагу, що з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається у ОСОБА_1 неприродної блідості та поведінки, що не відповідає обстановці, натомість, повідомлення останнього про необхідність прийняти медичні препарати, яка була необхідна та призвела до погіршення фізичного стану ОСОБА_1 .
Посилався на те що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, не вислухав в повному обсязі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, під час надання пояснень постійно перебивав учасників. В постанові наявні чисельні неточності, зокрема стосовно місця проживання особи, номеру складеного протоколу, тощо. Також, в постанові міститься абзац, який взагалі не відноситься до даної справи, а доданий з іншого судового рішення (а.с. 26-30).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Руденко С.С. підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити.
Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, до суду не прибув, проте неявка прокурора за чинним законодавством України не перешкоджає розглядові адміністративної справи (а.с. 50-51).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги та встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
Судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 834169 від 10.10.2024 року, 09.10.2024 року о 21 год. 54 хв. в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Макарівська, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «AUDI Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу додані: відеофіксація бодікам. № 3, відеоспостереження, направлення, розписка, диск з відеозаписами (а.с. 2-4).
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , який своїм підписом підтвердив, що йому були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
З наявного у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення та доданого до нього відеозапису вбачається, що 09 жовтня 2024 року о 21 год. 54 хв. ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, встановили його особу та запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився в присутності працівника поліції від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом та посиланням в протоколі на застосування під час відеофіксації події боді-камери № 3. За змістом відеозапису відсутні заяви ОСОБА_1 про бажання запросити захисника під час складання протоколу (а.с. 3).
З огляду на зазначене, відсутні підстави для висновку про порушення права на захист ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження захисника про те, що вказаний відеозапис не виконаний з боді-камери працівника поліції, а виконаний з невідомого пристрою є припущеннями, які об'єктивними доказами по справі не підтверджені. При цьому, клопотань про призначення судової технічної експертизи наявного у матеріалах справи відеозапису заявлено не було, а з власної ініціативи суд не вбачає підстав для проведення такої експертизи.
Також припущеннями, які будь-якими об'єктивними доказами по справі не підтверджені, є твердження ОСОБА_1 зазначені ним в наданих до суду письмових поясненнях про проходження тесту на алкотестері «Драгер» (а.с. 10-11).
Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, які виявлені працівниками поліції 09 жовтня 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а у випадку відмови від проходження огляду - працівники поліції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису чітко вбачається, що водій відмовився від проходження огляду, тому працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який був зачитаний працівником поліції ОСОБА_1 та підписаний ним особисто.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що з наданої до суду першої інстанції та наявної в матеріалах адміністративної справи копії службового посвідчення ОСОБА_1 зазначений працівником Головного управління Національної поліції в Київській області, а відтак мав би бути обізнаним з визначеною законодавством процедурою проходження огляду водія на стан сп'яніння та наслідками відмови від проходження такого огляду(а.с. 12).
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посилання апелянта на зазначення в постанові суду першої інстанції абзацу відносно ОСОБА_2 , який не відноситься до даної справи, не спростовує висновків суду про наявний і зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об'єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець