Справа № 761/39220/24 суддя в І-й інстанції Сидоров Є.В.
Провадження № 33/824/741/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ст.ст. 122-4, 124 КУпАП
Іменем України
03 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтями 122-4, 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 829997 від 10 жовтня 2024 року, 01 вересня 2024 року о 18 годині 47 хвилин по вул. Бульварно-Кудрявській, 27 в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду праворуч у попутному напрямку, що призвело до механічного пошкодження автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_3 , тобто порушив вимоги п. 13.1, п. 13.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 829998 від 10 жовтня 2024 року, 01 вересня 2024 року о 18 годині 47 хвилин по вул. Бульварно-Кудрявській, 27 в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_3 , місце події залишив, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн.
Ухвалюючи постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду через її незаконність, необґрунтованість. Також ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана постанова порушує його право на захист, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що судом, у порушення вимог ч. 1 ст. 278 та ст. 268 КУпАП, не було повідомлено його про розгляд справи та не надано матеріали справи на ознайомлення. З тексту постанови не вбачається, на яких доказах базується інкриміновані порушення, як і відсутні докази вчинення порушень у матеріалах справи взагалі. При цьому, протоколи, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, складені без врахування пояснень ОСОБА_1 та без належної перевірки фактичних обставин. Також ОСОБА_1 вказує, що автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 належить не йому, а дружині, що ставить під сумнів правомірність складання протоколу саме на нього.
ОСОБА_1 також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, вказуючи на те, що він не був присутній при розгляді справи, а про існування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року дізнався тільки 07 грудня 2024 року в кабінеті сервісу Дія.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 . У матеріалах справи містяться судові повістки від 22 жовтня 2024 року та 23 жовтня 2024 року про виклик ОСОБА_1 для участі у розгляді справи № 761/39220/24, що відбудеться 14 листопада 2024 року о 09:45 год. та 09:50 год., проте, докази направлення даних повісток, як і докази їх отримання, відсутні.
При цьому, не містять матеріали справи і відомостей про направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови та, відповідно, і її отримання.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.10.а Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 13.3 Правил дорожнього руху, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з камери відеореєстратора, на якому міститься момент наїзду автомобіля марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 на автомобіль «Tesla», д.н.з. НОМЕР_3 , та залишення водієм автомобіля «Toyota» місця пригоди після ДТП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує про те, що автомобіль марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 належить не йому, а дружині, що ставить під сумнів правомірність складання протоколу саме на нього.
Разом із тим, ОСОБА_1 не заперечує факту керування ним, транспортним засобом та не вказує, що за кермом була його дружина. Отже останній не заперечує факт свого перебування за кермом автомобіля «Toyota» в момент ДТП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 по суті не заперечує факт вчинення ним ДТП та факт залишення місця пригоди до приїзду працівників поліції, зазначаючи лише що такі дані є сумнівними.
Разом з тим, зазначена обставина підтверджується електронною перепискою ОСОБА_1 з Департаментом патрульної поліції, в якій він вказував, що в момент ДТП саме він віз дитину в магазин.
З наданого суду відео вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду праворуч у попутному напрямку, після чого не зупинившись з місця пригоди зник.
Відповідно ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання суд врахував характер вчиненого правопорушення, відомості про його особу, тому апеляційний суд погоджується із остаточно призначеним адміністративним стягненням у межах санкції за більш серйозне правопорушення, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, чи на обставини, які б свідчили про відсутність його вини у вчиненому.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 122-4, 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв