Справа № 755/18643/24 суддя в І-й інстанції Старовойтова С.М.
Провадження № 33/824/523/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст.173-2 КУпАП
Іменем України
03 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2024 року серії ВАВ № 583409, 30 серпня 2024 року близько 13 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її та погрожував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.
Ухвалюючи постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що його телефон було зламало та сторонні особи мали доступ до його листування та профілів у соціальних мережах. Цьому є свідок ОСОБА_3 , якого суд не допитав. Також вказаний свідок жодного разу не бачив ОСОБА_1 у нетверезому стані. Крім того, суд не надав можливості йому, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, дати пояснення. Апелянт також наполягав на особистій участі ОСОБА_2 при розгляді справи. Зазначив, що не слідкує за колишньою дружиною. Одного разу він приїздив до неї на роботу, щоб дізнатись, де вона працює та поспілкуватись з нею з приводу сина, гроші на утримання якого перераховує. Другий раз він приїздив до неї щоб подарувати квіти на день народження. Таким чином, на його думку, суд не об'єктивно та упереджено розглянув справу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 30 серпня 2024 року вчинив адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 жовтня 2024 року серії ВАВ № 583409, 30 серпня 2024 року близько 13 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її та погрожував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством визнається діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення,
- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
У той же час, протокол про адміністративне правопорушення не містить висновків щодо заподіяння чи можливості заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що є обов'язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення». Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.
Разом з тим, особою, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не конкретизовано в протоколі суті порушення, не зазначено зокрема, які конкретно висловлювання ОСОБА_1 дають підстави вважати їх образливими чи принизливими для потерпілої.
Варто також зауважити, що заява потерпілої ОСОБА_2 не містить зазначень, коли саме відносно неї ОСОБА_1 вчинив протиправні дії психологічного характеру у вигляді погроз на образ (а.с. 3). Її пояснення (а.с. 4-6) також не містять тверджень, що відносно неї вчинялись протиправні дії саме 30 серпня 2024 року, як інкримінується протоколом про адміністративне правопорушення.
У наявних письмових поясненнях самого ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року міститься запис про те, що він надсилав повідомлення своїй колишній дружині з образами. Разом з тим, вказане пояснення містить дописки, а саме, що дані дії відбувались 30 серпня 2024 року.
Як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, в своєму поясненні він не вказував про висловлювання образ дружині за 30 серпня 2024 року. Вказане було дописане після того, як він підписав пояснення.
При цьому сам допис «30.08.24» не посвідчений сами ОСОБА_1 , як такий, що зроблений в його присутності та з його слів (а.с. 18).
В даному випадку, окрім даного пояснення самого ОСОБА_1 , матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував здійснення погроз чи образ останнім саме 30 серпня 2024 року.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ні в особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, ні в місцевого суду не було підстав вважати доведеною вину ОСОБА_1 у вчинені 30 серпня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки доказів останнього матеріали справи не містять.
Як було зазначено вище, зміст протоколу не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, навіть за умови наявності доказів вчинення певних дій, які підпадають під ознаки цього правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2024 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв