Справа № 369/14992/24 Головуючий в суді І інстанції Янченко А.В.
Провадження № 22-з/824/114/2025 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
Іменем України
04 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Дуб С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження заяву адвоката Гецко Ніка Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою адвоката Гецко Ніки Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНВІЛЬ ГРУП» про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу,
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права відповідача ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , належні йому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , а також на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2024 року заяву задоволено.
Накладено арешт на майнові права відповідача ОСОБА_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , належні йому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .
Накладено арешт на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .
Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 .
Не погодившись з вказаною ухвалою, адвокат Гецко Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2024 року в частині накладення арешту на майнові права відповідача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , належні йому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 37/БХ 12-В від 27.11.2023 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. Також просила скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Гецко Ніки Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 вересня 2024 року скасовано в частині накладення арешту на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Баумана Юрія Туберійовича про забезпечення позову в частині накладення арешту на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
06 грудня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Гецко Н.М., в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (а.с. 69-80 том 2).
Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 понесено витрати на правничу допомогу, пов'язані із веденням справи у суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 ..
З метою отримання правничої допомоги щодо ведення судових справ, між ОСОБА_1 та адвокатом Гейко Нікою Миколаївною укладено договір від 29.03.2024 року.
05.12.2024 року сторонами договору підписано акт приймання-передачі, що є додатком 3 до Договору. Згідно даного акту ОСОБА_1 отримав від адвоката Гецко Н.М. такі види послуги: консультація; написання апеляційної скарги; участь представника у судовому засіданні; написання заяви про видачу копії постанови Київського апеляційного суду від 03.12.2024 року у справі № 369/14992/24.
Згідно платіжного доручення від 05.12.2024 року ОСОБА_1 перераховано на рахунок, вказаний у п. 9 Договору, суму у розмірі 6350 грн.
Просила суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення у справі, ким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6350 грн.
16 грудня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення адвоката Баумана Ю.Т., в інтересах ОСОБА_2 , просив у задоволенні заяви представника відповідача відмовити (а.с. 90-98 том 2).
Дослідивши матеріали справи, зокрема заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті..
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, у тому числі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи. Близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі №904/4380/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі №550/936/18.
У постанові від 05 липня 2023 року у справі №904/8884/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Враховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції (щодо забезпечення позову), а не рішення по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на правничу професійну допомогу.
За таких обставин, заява адвоката Гецко Ніка Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 270, 389 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви адвоката Гецко Ніка Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено «05» лютого 2025 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко В.І. Олійник