Постанова
Іменем України
04 лютого 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/5298/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Шкоріної О. І.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва
від 22 листопада 2024 року про залишення позову без розгляду
в складі судді Шевчука А. В.
у цивільній справі №756/13373/23 Оболонського районного суду м. Києва
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою позивача, явка якого була визнана судом обов'язковою.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник позивача - ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом не здійснено повідомлення позивача про час та місце судового засідання.
Акцентував увагу на тому, що у судовому засіданні 22.11.2024, в якому постановлено оскаржувану ухвалу, був присутній представник позивача, який володів відповідними процесуальними правами, що не перешкоджало проведенню судового засідання.
Вказував, що не з'явлення позивача в судове засідання з поважної причини (хвороба дитини) та наявність представника в судовому засіданні не перешкоджало розгляду справи, а тому висновок суду про залишення позову без розгляду є помилковим.
Звернув увагу, що попередні судові засідання знімалися з розгляду, в тому числі у зв'язку повітряною тривогою, відсутністю електричної енергії та перебуванням головуючого судді в інших судових засіданнях.
За наведених обставин, просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач подав відзив, в якому посилаючись на постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду з додержанням норм процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. У відзиві посилався на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що повторна неявка в судові засідання позивача, явка якого визнана судом обов'язковою для підтвердження/спростування правовідносин з відповідачем, свідчить про небажання позивача підтримувати позовні вимоги, у зв'язку з чим правильно залишив позов без розгляду.
Представник скаржника - ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник відповідача - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення. Доводив, що в нього є сумніви щодо дійсно, реальності особи позивача, оскільки протягом двох років з моменту відкриття провадження у справі він до суду не з'явився та проігнорував, що його явку визнано судом обов'язковою. Додав, що він, як представник відповідача, не зміг реалізувати своє право на поставлення питань позивачу, так як представник позивача не володіє тією інформацією щодо господарської діяльності позивача з відповідачем.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.
Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче судове засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Дійсно, як правильно встановлено судом, в судові засідання, призначені на 12 листопада 2024 року та 22 листопада 2024 року позивач не з'явився.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач, явка якого визнана судом обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 26.04.2023 (том 1, а. с. 212).
26 квітня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 19.07.2023.
19 липня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В подальшому судові засідання відкладалися судом неодноразово з різних причин.
В судовому засіданні 07 лютого 2024 року явка позивача ОСОБА_1 визнана обов'язковою для його особистих пояснень та з'ясування позиції щодо розгляду справи, особисто підтвердження чи спростування правовідносин з відповідачем ОСОБА_2 ; відкладено судове засідання на 17.04.2024 (том 2, а. с. 145-146).
В судові засіданні 17 квітня та 15 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 не з'явився. 15 липня 2024 року розгляд справи відкладено на 12 листопада 2024 року (том 2, а. с. 158).
В судове засідання, призначене на 12.11.2024 позивач, явка якого визнана судом обов'язковою, не з'явився (том 2, а. с. 162). Розгляд справи відкладено на 22 листопада 2024 року.
В судове засідання 22.11.2024 позивач, явка якого визнана судом обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.
За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії.
В частині шостій статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного судового засідання може бути повідомлено під розписку.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що про судові засідання на 12 та 22 листопада 2024 року позивач був повідомлений через представника ОСОБА_3 , який до того ж був присутній в судовому засіданні 22.11.2024.
З огляду на викладені обставини та положення процесуального закону колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не здійснював повідомлення позивача про час та місце судового засідання, як і доводи про те, що присутність в судовому засіданні 22.11.2024 представника позивача не перешкоджала суду провести судове засідання.
Доводи апеляційної скарги, що представником позивача надано суду докази на підтвердження поважних причин неявки позивача в судове засідання 22.11.2024 не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки за приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та ст. 223 цього Кодексу суд залишає позовну заяву без розгляду в разі повторної (другої підряд) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, незважаючи на причини неявки в судове засідання.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18 та від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, явка якого визнана обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
До того ж, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що позивач мав право та можливість бути присутнім в судовому засіданні в режимі відеконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, але з таким клопотанням до суду не звертався.
Також в оскаржуваній ухвалі мотивував неможливість розгляду справи за відсутності особистої явки позивача в судове засідання, яка необхідна була для підтвердження або спростування ним правовідносин з ОСОБА_2 .
Посилання в апеляційній скарзі на те, що попередні судові засідання (до 12.11.2024) знімалися судом з розгляду з різних причин не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки за приписами ЦПК України для залишення позовної заяви без розгляду має значення лише повторна (друга підряд) неявка в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, явка якого визнана судом обов'язковою. А як вже вказувалося вище в останні два судові засідання 12 та 22 листопада 2024 року позивач не з'явився.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу про залишення позову без розгляду судом першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2025 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. І. Шкоріна