06 лютого 2025 р. Справа № 520/20124/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків по справі № 520/20124/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та скасувати рішення від 01.05.2024 за № 13218-14340/8224 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті основної державної пенсії згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали від Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 1 січня 2024 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, без обмеження і граничним «максимальним» розміром, та здійснювати перерахунок та виплату пенсії щороку з урахуванням індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати в України з 1 січня відповідного року та без застосування постанов кабінету міністрів України;
- встановити судовий контроль за виконанням даного рішення;
- звернути рішення до негайного виконання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 частково задоволено позов.
Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.05.2024 за № 13218-14340/8224 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті основної державної пенсії згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали від Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 січня 2024 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали від Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що обчислення пенсії по інвалідності особам, зазначеним в частині третій статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ, здійснюється за формулою, передбаченою пунктом 9-1 Порядку.
Разом із цим, Головне управління зауважує, що визнання неконституційним положення частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ в частині словосполучення "дійсної строкової" не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210, за якою проводиться обчислення пенсії.
Більш того, положеннями ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-ХІІ не визначено механізму проведення перерахунку пенсії вказаним у даній статті особам, а механізм перерахунку пенсії, встановлений Порядком № 1210, є чинним та не скасованим.
Позивачем надано відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 , з 29 червня по 29 серпня 1986 року приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС в складі військової частини № НОМЕР_1 , а також є інвалідом 2-ї групи з 31 січня 2013 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Інвалідність позивача набута під час виконання обов'язків військової служби, як рядовим строкової служби, звільненим у запас 11 травня 1987 року, та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої катастрофи, із ступенем втрати професійної працездатності 80%.
На обліку пенсійного фонду ОСОБА_1 знаходиться з лютого 1991 року та отримує пенсію як інвалід 2-ї групи.
Також судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 520/3133/19 апеляційну скаргу задоволено. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року по справі № 520/3133/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано противоправною бездіяльність Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити з 1 січня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи як норму прямої дії (№ 2148-VIII від 03.10.2017), виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 520/3133/19 здійснив перерахунок пенсії позивача.
01.03.2022 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2022 році" без урахування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 520/3133/19, що не заперечується відповідачем по справі.
25.04.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив зокрема, здійснивши нарахування та виплату пенсії по інвалідності, обчисленої згідно до приписів ст. 59 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, як норму прямої дії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року ((П = 80% х Зп(мін)х5, де П - розмір пенсії, Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року (з 01.01.2024 - 7100,00 грн.), згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна зарплата встановлена у розмірі 1 січня 7100 грн. здійснювати перерахунок що року з врахуванням індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати в Україні і проводити відповідні виплат без обмеження, граничним (максимальним) розміру пенсії та без застосування постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідач листом від 01.05.2024 року № 13218-14340/В-03/8-2000/24 повідомив окрім іншого, що 01.03.2022 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2022 році" без урахування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 520/3133/19. На підставі вищевикладеного, відсутні правові підстави для проведення розрахунку пенсії шляхом помноження мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року та в подальшому на майбутнє в наступних роках на кратність 5 без застосування встановленого діючим законодавством порядку розрахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розмір мінімальної заробітної плати у 2024 році змінився порівняно з попередніми роками, тому у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача саме у зв'язку зі зміною такого показника, при цьому інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року залишаються незмінними.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 -ХІІ викладена в наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року", що набрала чинності 01.10.2017 року.
Відповідно до п. 9-1 Порядку «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (в подальшому - Порядок № 1210), за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою: П = Зс*Кзс*(Кв/100%) де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 9-1 Порядку № 1210 передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - тобто законодавець вказує лише на зміну мінімальної заробітної плати, при цьому всі інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - залишаються незмінними.
Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ не визначений механізм проведення перерахунку пенсії особам вказаним у зазначеній статті, проте такий механізм встановлений Порядком № 1210, який є чинним та не скасованим, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є призначення та виплата пенсії позивачеві, відповідно до п. 9-1 Порядку № 1210, саме яким визначено механізм обчислення пенсій.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні № 3-рп/2012 від 25.01.2012 р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2,3,6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Тобто, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядком № 1210 визначено, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у зв'язку з чим у відповідача наявний обов'язок проведення відповідного перерахунку.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році мінімальну заробітну плату з 1 січня у місячному розмірі становить 7100 гривень.
Таким чином, враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати у 2024 році змінився порівняно з попередніми роками, тому у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача саме у зв'язку зі зміною такого показника, при цьому інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року залишаються незмінними.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що викладене у листі від 01.05.2024 за № 13218-14340/8224 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті основної державної пенсії згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали від Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі № 520/20124/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва