06 лютого 2025 р. Справа № 520/29786/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., повний текст складено 25.12.24 по справі № 520/29786/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні 14.11.2017 року.
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 64 184,40 грн. (шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят чотири гривні 40 копійок).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024, направити справу № №520/29786/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що місячний строк, передбачений ч.5 ст.122 КАСУ у справах, щодо притягнення відповідача до спеціальної відповідальності, визначеної ст.117 КЗпП рахується саме з моменту проведення остаточного розрахунку. ГУДСНС України в Харківській області на виконання рішення ХОАС по справі № 520/12560/24 було перераховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення на суму 55360,41 грн. 28.09.2024. Відтак, строк на звернення до суду з цим позовом розпочався з моменту проведення відповідачем з позивачем остаточного розрахунку при звільненні у спосіб нарахування та виплати несплачених сум індексації 28.09.2024, а до суду позивач звернувся 28.10.2024, тобто, з дотриманням строку, визначеного ч.5 ст.122 КАСУ.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду: заяви про поновлення строку та оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
На виконання ухвали суду від 12.11.2024 позивачем надано документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку.
В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що відповідач на виконання рішення суду по справі № 520/12560/24 перерахував позивачу індексацію грошового забезпечення на суму 55360,41 грн. 28.09.2024.Таким чином строк на звернення до суду з цим позовом розпочався з моментом проведення відповідачем з позивачем остаточного розрахунку при звільненні у спосіб нарахування та виплати несплачених сум індексації 28.09.2024, а до суду позивач звернувся 28.10.2024, тобто, з дотриманням строку, визначеного ч.5 ст.122 КАСУ.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 12.11.2024 року про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недотримано строк звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, приписами частини першої ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 11.02.2021р. у справі №240/532/20, відповідаючи на питання про строк звернення до адміністративного суду у спорах, які пов'язані з публічною службою (у згаданій вище справі спір стосувався стягнення з військової частини середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України), з-поміж іншого, зазначив, що строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у ст.122 КАС України і ч.5 цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо ч.2 цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ст.122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ч.1 ст.233 КЗпП України.
Ухвалюючи відповідне рішення (постанова від 11.02.2021р. у справі №240/532/20), Верховний Суд одночасно відступив від висновку стосовно застосування ч.1 ст.233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в його постановах, а також погодився з висновком щодо застосування ч.5 ст.122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в інших його постановах, зокрема, від 04.12.2019р. у справі №815/2681/17 і від 22.01.2020р. у справі №620/1982/19.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком (ч.5 ст.122 КАС України).
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі №320/2675/21 та від 28.06.2023 у справі №560/11489/22.
А тому, в даному випадку на вимоги про зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 64 184,40 грн з дня звільнення 14.11.2017 по день фактичного розрахунку розповсюджується строк звернення до суду, визначений частиною 5 ст.122 КАС України, який необхідно обраховувати з дня проведення остаточного розрахунку.
Як встановлено судом, остаточний розрахунок з позивачем проведений 28.09.2024, отже місячний строк звернення до суду з цим позовом обраховується саме з цієї дати.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2025 у справі №320/26833/23.
З даним позовом представник позивача звернувся через систему "Електронний суд" 28.10.2024, тобто в місячний строк, встановлений ст. 122 КАС України.
Отже, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 по справі № 520/29786/24 скасувати.
Справу № 520/29786/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко