05 лютого 2025 р.Справа № 440/11441/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.12.24 року по справі № 440/11441/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 14 травня 2021 року за вихідним №33/37-4/2406 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на 19 листопада 2019 року;
- зобов'язати провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 14 травня 2021 року за вихідним №33/37-4/2406 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 по справі №440/11441/21 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/2406 від 14 травня 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/2406 від 14 травня 2021 року про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 року, з урахуванням проведених виплат.
17 січня 2022 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/11441/21.
До Полтавського окружного адміністративного суду 03.12.2024 позивачем подано клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/11441/21, шляхом зобов'язання ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти діб з дати прийняття відповідної ухвали суду, подати звіт до Полтавського окружного адміністративного суду про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021; за наслідками розгляду звіту ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 або в разі неподання такого звіту, накласти на керівника ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідального за виконання судового рішення, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування даного клопотання зазначав, що на даний час рішення суду від 21.10.2021 набрало законної сили, але заборгованість з 01.12.2019 по пенсії повністю не виплачена. Листом від 15.12.2021 повідомлено, що нарахована сума за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в розмірі 123639,25 грн буде виплачена в порядку черговості.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у задоволені клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 скасувати та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області протягом 30-ти діб подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що на даний час рішення суду від 21.10.2021 набрало законної сили, але заборгованість по пенсії з 01.12.2019 не виплачена. Листом з ГУ ПФУ в Полтавській області від 15.12.2021 повідомлено, що за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 нарахована сума у розмірі 123639,25 грн. буде виплачена в порядку черговності, проте матеріали справи не містять доказів відсутності коштів на рахунках боржника для виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат. Також, апелянт просив вимоги апеляційної скарги задовольнити та розглядати справу без його участі.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що ГУ ПФУ здійснюються виплати пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом МіністрівУкраїни, виходячи з наявності фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України. Виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником у яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговності їх надходження, що жодним чином не може свідчити про умисле невиконання чи про бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області при виконанні рішення суду. Тобто, для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, вказані виплати мають бути затверджені КМУ. Зазначає, що судове рішення в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 виконано, що підтверджується матеріалами справи. Також, відповідач просив розгляд справи проводити без його участі та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/2406 від 14 травня 2021 року, з урахуванням проведених виплат.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ОСОБА_1 зазначає, що пенсійним органом не виконано судове рішення по справі № 440/11441/21, оскільки не виплачено заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 до 31.12.2021, яка нарахована.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Полтаській області від 15.12.2021 №15396-14863/Ш-02/8-1600/21 зазначено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 440/11441/21 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/2406 від 14.05.2021. Доплата пенсії за рішенням суду нарахована за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 у розмірі 123639,25 грн. Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду, розпочато з 01.01.2022 у розмірі 9973,46 грн. Рішення суду виконано в межах покладених на ГУ ПФУ в Полтавській області зобовязань та з урахуванням норм чинного законодавства. Виплата коштів на виконання рішення здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судове рішення в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 виконано відповідачем, що також підтверджується розрахунком від 03.12.2021, який міститься в матеріалах справи. (а.с. 80).
Щодо виплати нарахованої на виконання судового рішення пенсії за період з 01.12.2019 до 31.12.2021, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
Виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником у яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх надходження, що жодним чином не може свідчити про умисне невиконання чи про бездіяльність ГУ ПФ України в Полтавській області при виконанні рішення суду.
При цьому, грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно із усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Верховний суд у висновках постанови від 31.08.2023 по справі 560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов'язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов'язань з приписами бюджетного законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Головним управлінням ПФУ у Полтавській області здійснені вичерпні дії, залежні від нього задля належного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/11441/21.
Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 по справі № 440/11441/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 06.02.2025 року