Постанова від 06.02.2025 по справі 520/22354/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 р. Справа № 520/22354/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків по справі № 520/22354/24

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Харківської митниці Держмитслужби України

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Держмитслужби України, в якому просив суд:

- скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 19.03.2024 № UA807000/2024/000239/2.

В обґрунтування позову зазначив, що ним вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами митного законодавства, проте Харківська митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці Держмитслужба України про коригування заявленої митної вартості товарів від 19.03.2024 № UA 807000/2024/000239/2.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю №ЕМД №24UA807200004610U0 від 19.03.2024, спрацювали ризики. Харківська митниця у своєму відзиві повідомляла про згенеровані АСАУР ризики, щодо можливого заниження митної вартості товарів і це означає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів, у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов'язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи. Перелік митних ризиків формується за результатами застосування інструментів з управління ризиками в силу імперативних приписів ч. 2 ст. 363 МКУ та п. 10 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом МФУ 31.07.2015 № 684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 (в редакції від 02.04.2021) .

З цього слідує, що у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості. Митниця у відзиві давала правову оцінку спрацьованим ризикам із застосуванням інформаційних технологій.

Апелянт зауважив, що судом першої інстанції в рішенні від 16.10.2024, зовсім не дана правова оцінка такому доказу відповідача як спрацювання згаданої системи управління ризиками АСАУР, в якій містяться параметри об'єктивно необхідні для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів і Джерелом інформації для рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000239/2 від 19.03.2024 є наявна у ЄАІС та АСМО «Інспектор» цінова інформація про митні оформлення подібних (аналогічних) товарів здійснене у максимально наближений термін (всі джерела містяться в матеріалах справи, ця інформація була додана до відзиву).

За результатом аналізу поданих до митного оформлення документів, митницею було встановлено, що такі документи, відповідно до частини другої статті 53 Кодексу, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Зокрема, митницею було встановлено, що: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту SZSE23120719В; у прайс-листи відсутній термін дії, але прайс від 26.10.2022 року; ЕК МД зазначені умови поставки FOB без зазначення географічного пункту відправлення, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутні додатково понесені витрати з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну а також з зберіганням товару в порту, складах інші, призначення (витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; вартість морського фрахту, згідно ЕК МД суперечить інформації, зазначеної в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024 № 81; в ЕК МД зазначена вартість товару арт. ПВХ 0.15x1260 мм та ПВХ 0,12x1260 мм. за рівнем 0,27392 дол/м2, але відповідно до МД вартість складає арт. ПВХ 0,15x1260 мм - 0,28 дол, арт. ПВХ 0,15x1260 мм - 0,214 дол.; відповідно до ДМВ гр. 20 витрати на транспортування Мостиська-Пшемисль" мп "Мостиська-залізничний" складає 55023,7800 грн, але в ДМВ не враховані витрати виходячи з умов поставки FOB Yantian, тобто не включені всі складові до розрахунку митної вартості.

Вказане, на думку апелянта, свідчить про суттєві розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або містять суттєві розбіжності.

Проте, вищезазначені докази митниці зовсім не були проаналізовані і не отримали ніякої правової оцінки у рішенні суду першої інстанції від 16.10.2024.

Вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товарів Позивача, заявленої у ЕМД № 24UA807200004610U0 від 19.03.2024, наявність якого є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Обґрунтування неможливості застосування для визначення митної вартості товару методів визначення митної вартості товарів, передбачених ст.ст. 58 - 60 МКУ наведене у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000239/2 від 19.03.2024.

Враховуючи викладене, Харківська митниця вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч. 2 ст. 55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195. Також, рішення про коригування митної вартості UA807000/2024/000239/2 від 19.03.2024 винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для його скасування відсутні.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 21.10.2022 між позивачем та «JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED» укладено контракт № 2110/2022, згідно якого продавець поставляє (продає), а Покупець купує товар. Характеристики вказуються в специфікації та інвойсі на кожну поставку (далі - Контакт).

Відповідно до п. 2.1 Контракту передбачено, що ціни за товар, який продається за цим контрактом, вказані в Додатках до цього Контракту та встановлюються в Доларах США на умовах FOB Shanghai (Інкотермс 2010), якщо інше не обумовлено в додатках.

Згідно із п. 2.2 Контракту в ціну товару включено витрати доставки Товару до порту, витрати по завантаженню товару на судно, вартість упаковки, маркування, вартість митного оформлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту Продавець поставляє покупцю товари, що продаються за цим Контрактом па умовах FOB Shanghai, якщо інше не обумовлено в Додатку.

Згідно із п. 9.1 Контракту передбачено, що Контракт діє з 21.10.2022 по 21.10.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за Контрактом.

Відповідно до п. 1.2 Контракту встановлено, що Продавець зобов'язується передати товар у власність покупця в асортименті, кількості та строках, погоджених в Додатках на товар, а Покупець зобов'язується купити цей товар та сплатити його вартість (ціну) за період, вказаний в договорі.

Згідно додатку № 1 від 26.10.2022 до Контракту сторони погодили поставку наступного товару:

- PVC Film/ПBX плівка, товщина - 0,15 мм, ширина 1260 мм, у кількості 187,21 м2, ціною за одиницю 0,28 доларів США, на суму 52,42 доларів США;

- PVC Film/ПBX плівка, товщина - 0,18 мм, ширина 1260 мм, у кількості 19106,47 м2, ціною за одиницю 0,36 доларів США, на суму 6878,33 доларів США.

Додатком № 1 від 26.10.2022 до Контракту сторонами погоджено умови оплати 100% передоплати, умови поставки FOB YANTAIN.

Згідно додатку № 3 від 02.08.2023 до Контракту сторони погодили поставку наступного товару:

- PVC Film/ПBX плівка, товщина - 0,15 мм, ширина - 1260 мм, у кількості 49 935,79 м2, ціною за одиницю 0,28 доларів США, на суму 13 982,02 доларів США;

- PVC Film/ПВХ плівка, товщина - 0,12 мм, ширина - 1260 мм, у кількості 5 084,00 м2, ціною за одиницю 0,214 доларів США, на суму 1 087,98 доларів США.

Додатком № 3 від 02.08.2023 до Контракту сторонами погоджено: умови оплати 100% передоплати. Умови поставки за цим додатком, в редакції Додаткової угоди №1/1 від 07.08.2023р. до Контракту, сторони визначили FOB YANTAIN.

Всього сторонами згідно додатку № 1 від 26.10.2022 та додатку № 3 від 02.08.2023 погоджено поставку товару на загальну суму 22 000,75 доларів США, який оплачений покупцем згідно платіжної інструкції № 8 від 03.11.2022 та платіжної інструкції № 16 від 09.08.2023.

15.12.2023 продавцем виставлено покупцю інвойс № 2023-JR02-003 по Контракту на частину товару, який погоджений продавцем та покупцем згідно додатку № 1 від 26.10.2022 та додатку № 3 від 02.08.2023р., а саме:

- PVC Film/ПBX плівка, товщина - 0,15 мм, ширина 1260 мм, у кількості 50 123,00 м2, ціною за одиницю 0,28 доларів США, на суму 14 034,44 доларів США;

- PVC Film/ПВХ плівка, товщина - 0,12 мм, ширина 1260 мм, у кількості 5 084,00 м2, ціною за одиницю 0,214 доларів США, на суму 1 087,98 доларів США, на загальну суму 15 122,42 доларів США.

Продавцем оформлено пакувальний лист до інвойсу №2023-JR02-003 від 15.12.2023, яким зафіксована поставка товару за наступними ваговими характеристиками товару: вага нетто 10 751,70 кг, вага брутто 11 650 кг.

Доставка товару, зазначеного в інвойсі № 2023-JR02-003 від 15.12.2023 та в пакувальному листі до інвойсу № 2023-JR02-003 від 15.12.2023р., підтверджується наступними документами:

- митною декларацією країни відправлення № 531620230162840921 від 02.01.2024;

- коносаментом SZSE23120719В від 02.01.2024;

- залізничною накладною № 2813300283 від 25.02.2024;

- транзитною декларацією №24PL322080NS6HCJA8 від 21.02.2024.

Поставка товару здійснювалась за допомогою послуг експедитора на підставі договору транспортного-експедиторського обслуговування № С 852/23 від 29.08.2023, укладеного між позивачем (клієнт) та ТОВ «НАВІС ГРУП» (експедитор).

Відповідно до п. 1.4 договору транспортного-експедиторського обслуговування № С852/23 від 29.08.2023 сторони домовились, що пункт призначення, найменування вантажу, вага, ціна, терміни та інші істотні умови кожного конкретного перевезення вказуються в заявках, і є невід'ємною частиною цього договору. Видана експедитору Заявка повинна містити всі дані, необхідні для належного виконання послуг.

08.12.2023р. клієнтом та експедитором було погоджено додаток (Заявка - Імпорт) № NV-000441 до договору на транспортне експедиторське обслуговування № С852/23 від 29.08.2023.

Відповідно до п. 2 Додатку (Заявка - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 сторони погодили комплекс міжнародних транспортно-експедиторських послуг за напрямком Yantain (China) Харків (Україна): 4945 USD/40' (9890 USD/2*40').

На виконання даної заявки експедитором було виставлено позивачу рахунок № 900 від 26.02.2024 та рахунок № 901 від 26.02.2024, які були оплачені позивачем згідно платіжних інструкцій № 8874 від 19.03.2024, № 8875 від 19.03.2024.

Загальна сума рахунку № 900 від 26.02.2024 та рахунку № 901 від 26.02.2024 у розмірі 379 308,00 грн. за курсом 38,3527 дол. США, на дату виставлення вказаних рахунків, відповідає вартості транспортно-експедиційних послуг, яка погоджена сторонами п. 2 Додатку (Заявка - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № С852/23 від 29.08.2023.

Згідно Довідки про транспортні витрати № 234443452 від 26.02.2024, що надана експедитором ТОВ «НАВІС ГРУП», експедитором зазначено, що рахунок № 900 від 26.02.2024 та дана довідка відображають витрати на умовах FОВ YANTAIN, CHINA до пункту-переходу м/п Мостиська-Пшемисль. Вся вартість перевезення за межами території України включена в довідку про транспортні витрати.

Відповідно до довідки декларанта щодо транспортних витрат згідно довідки про транспортні витрати № 234443452 від 26.02.2024 вбачається, що позивачем оплачено вартість перевезення товару за коносаментом SZSE23120719В постачальник JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED, вагою брутто 11 650 кг, вартістю 55 023,78 грн.

19.03.2024 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ФОП «Василевського» (код 2808215518), була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД): № 24UA807200004610U0 від 19.03.2024, на товар (Декоративна плівка ПВХ....), код товару 3920491000, що надійшли на адресу ФОП « ОСОБА_1 » за зовнішньоекономічним контрактом з JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED RM 2015, SH1969, TREND CTR, 29 31 CHEUNG LEE ST, CHAI WAN, HK Гонконг.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення за ціною договору, позивачем було подано усі необхідні та наявні документи, передбачені статтею 53 МК України.

Під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої позивачем митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 19.03.2024 № UA807000/2024/000239/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000276.

На підставі заяви декларанта від 19.03.2024, товар був випущений у вільний обіг згідно положень під. 4 ч. 4 ст. 54 МК України з наданням гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 цього Кодексу.

Заявою № 2024/05/30-1 від 30.05.2024 позивачем, протягом строку встановленого п. 8 ст. 55 МК України були надані до Харківської митниці Держмитслужби України додаткові документи та інформація для підтвердження митної вартості товарів, що декларуються, для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000239/2 від 19.03.2024.

Листом № 7.14-1/15-02/13/3974 від 07.06.2024 відповідач повідомив позивача, про те, що подані ним додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої позивачем митної вартості оцінюваних товарів, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару № UA807000/2024/000239/2 від 19.03.2024.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що використання Харківською митницею Держмитслужби України резервного методу визначення митної вартості товару є необґрунтованим, оскільки, як було встановлено судом, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частиною 3 статті 7 Митного кодексу України /надалі МКУ/ засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

За приписами частин 1, 2 статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтями 49, 50 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини 2 статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 МКУ передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 МКУ, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 МКУ встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 МКУ передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 МКУ встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 МКУ).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МКУ).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 МКУ).

За частиною 1 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 МКУ встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 МКУ розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), понесені покупцем, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: рахунок-фактура (інвойс), транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган зобов'язаний перевірити чи містять подані декларантом документи: 1) відомості, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості, чи відомості щодо ціни на товар, яка сплачена або підлягає сплаті, 2) розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, 3) ознаки підробки. Лише у випадку наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган вправі вимагати надання додаткових документів. Тобто наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обста

За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6803/17, «витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації». На письмову вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації, тощо. У разі, якщо митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, митний орган у письмовій формі приймає Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Як свідчать матеріали справи, 19.03.2024 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ФОП «Василевського» (код 2808215518), була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД): № 24UA807200004610U0 від 19.03.2024, на товар (Декоративна плівка ПВХ….), код товару 3920491000, що надійшли на адресу ФОП « ОСОБА_1 » за зовнішньоекономічним контрактом з JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED RM 2015, SH1969, TREND CTR, 29-31 CHEUNG LEE ST, CHAI WAN, HK Гонконг.

Разом з митною декларацією № 24UA807200004610U0 року від 19.03.2024, та додатково на вимогу митниці, було надано пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист б/н від 15.12.2023; Рахунок-фактура (інвойс) 2023-JR02-003 від 15.12.2023; Коносамент SZSE23120719В від 02.01.2024; Накладна УМВС 2813300283 від 25.02.2024; Сертифікат про проходження товару 24С3100А5575/00001 від 31.01.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару пд 16 від 09.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару пд 6 від 03.11.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги тр рах-к 900 від 26.02.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги тр рах-к 901 від 26.02.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 8874 від 19.03.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 8875 від 19.03.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару тр.дов. 234443452 від 26.02.2024; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист від 26.10.2022; Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) комерційна пропозиція від 26.10.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 26.10.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 26.10.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів 2110/2022 від 21.10.2022; Договір (контракт) про перевезення С852/23 від 29.08.2023; Інші некласифіковані документи NV-000441 від 08.12.2023; Інші некласифіковані документи опис від 19.03.2024; Копія митної декларації країни відправлення 531620230162840921 від 02.01.2024.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем одночасно із митною декларацією та додатково контролюючому органу подано усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Під час розгляду справи суд не виявив розбіжностей у наданих документах.

Проте, 19.03.2024 року відповідачем - Харківською митницею, прийнято Рішення № UA807000/2024/000239/2 про коригування митної вартості товарів.

Так, в оскаржуваному рішенні у графі 33 відповідач зазначив: «...Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту SZSE23120719В;

- у прайс-листи відсутній термін дії, але прайс від 26.10.2022 року;

- ЕК МД зазначені умови поставки FOB без зазначення географічного пункту відправлення, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- відсутні додатково понесені витрати з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну а також з зберіганням товару в порту, складах інші, призначення (витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- вартість морського фрахту, згідно ЕК МД суперечить інформації, зазначеної в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024 № 81;

- в ЕК МД зазначена вартість товару арт. ПВХ 0.15x1260 мм та ПВХ 0,12x1260 мм. за рівнем 0,27392 дол/м2, але відповідно до МД вартість складає арт. ПВХ 0,15x1260 мм - 0,28 дол, арт. ПВХ 0,15x1260 мм - 0,214 дол.

- відповідно до ДМВ гр. 20 витрати на транспортування Мостиська-Пшемисль" мп "Мостиська-залізничний" складає 55023,7800 грн, але в ДМВ не враховані витрати виходячи з умов поставки FOB Yantian, тобто не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

3 метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 1.80 дол.США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар, оформлений на таких саме вагових умовах у максимально наближений час, що наявні: МД № UА205170/2024/2055 від 26.01.2024. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар. Товар 1) 1,80 дол.США/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту..."

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірного рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо наявності рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.

Суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

У постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а Верховний Суд навів ряд причин, з яких показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Отже, суд не приймає вказані доводи відповідача до уваги.

Щодо відсутності транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту SZSE23120719B.

Як свідчать матеріали справи, при поданні заяви № 2024/05/30-1 від 30.05.2024 в порядку п. 8 ст. 55 МК України, позивачем надано відповідачу лист експедитора ТОВ «НАВІС ГРУП» № 3004-2 від 30.04.2024, згідно якого експедитор повідомив, що не може надати транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту SZSE23120719В, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов'язання про не розголошення інформації будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору. За інформацією наданою сторонами, останні не надали згоду про поширення укладеного транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту SZSE23120719В.

При цьому, суд зауважує, що у відповідача відсутні правові підстави для витребування такого документу (інформації), оскільки він не передбачений у переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів згідно ст. 53 МК України.

Разом з тим, згідно із d3004, d3007, m4301 графи 44 поданої митної декларації від 19.03.2024 № 24UА807200004638U1 (митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 19.03.2024 № 24UA807200004610U0) декларантом було надано до митниці рахунок № 900 від 26.02.2024, рахунок № 901 від 26.02.2024, довідку про транспортні витрати № 2344443452 від 26.02.2024, договір транспортного-експедиторського обслуговування № С852/23 від 29.08.2023, які в повній мірі підтверджують розмір транспортних витрат позивача.

Отже, позивач, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України подав відповідачу документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Щодо відсутності у прайс-листі терміну дії, але прайс від 26.10.2022.

Позивачем, під час здійснення митного оформлення товару разом з поданням митної декларації та під час подання додаткових документів згідно заяви № 2024/05/30-1 від 30.05.2024 в порядку п. 8 ст. 55 МК України, були подані відповідачу прайс-листи від 26.10.2022, від 21.03.2024, які датовані на час придбання товару та після оформлення митної декларації, та в яких вказано, що ціна на товар не змінювалася, тобто була актуальна на момент митного оформлення товару.

Згідно вказаних прайс-листів постачальником вказано цінову інформацію щодо товару необмеженому колу покупців, без конкретного посилання на позивача.

Колегія суддів зазначає, що каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а отже у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Крім того, надані позивачем прайс-листи не містять суб'єктивного спрямування, на відміну від комерційної пропозиції.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.

Таким чином, позивачем надано відповідачу прайс-листи, які адресовані невизначеному колу осіб, та в яких вказано актуальні ціни на товар. Отже, позивачем було надано відповідачу цінову інформацію щодо вартості товару, в обсязі достатньому для підтвердження митної вартості товару.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України за наявності підстав митний орган може вимагати подання, зокрема, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару.

Проте, неподання таких документів саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Адже, частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. А якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов'язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару, що в свою чергу відповідачем не зроблено.

Вищевикладене також спростовує доводи апеляційної скарги про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 26.10.2022 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ФОП ОСОБА_1 та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Щодо зазначення в ЕК МД умов поставки FOB, без зазначення географічного пункту відправлення, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості.

Як свідчать матеріали справи під час подання додаткових документів згідно заяви № 2024/05/30-1 від 30.05.2024, в порядку п. 8 ст. 55 МК України, позивачем було надано відповідачу обґрунтовану відповідь, з цього питання, яка полягала у наступному.

Згідно митної декларації країни відправлення від 02.01.2024 № 531620230162840921 вбачається, що у колонках зазначено: «Спосіб транзакції (3) FOB», «Порт відправлення (470601) Яньтань», «Порт доставки (POL006) Гданськ (Польща)», далі постачання товару до «Країна призначення (регіон) (UKR) Україна» здійснюється залізничним транспортом, що цілком відповідає умовам поставки FOB YANTAIAN, згідно контракту № 2110/2022 від 21.10.2022, додатку № 1 від 26.10.2022, додатку № 3 від 02.08.2023, додаткової угоди № 1/1 від 07.08.2023 до контракту № 2110/2022 від 21.10.2022.

Таким чином, твердження відповідача про не зазначення географічного пункту відправлення не відповідають дійсності.

Щодо недоведення декларантом правильності розподілу транспортних витрат: в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутності додатково понесених витрат з завантаженням на транспортний засіб для доставки в Україну, а також зберіганням товару в порту, складах інші, призначення (витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі, отже відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості.

Так, митний орган зауважив, що жодне числове значення по рахунках за транспортні послуги № 900, № 901 від 26.02.2024 не збігається із даними, які декларант нарахував по спірній ЕМД за транспортування товару. При цьому відповідач зазначає, що: довідка про транспортні витрати № 234443452 від 26.02.2024 видана про вартість перевезення по двом контейнерам і не має розрахунку по одному контейнеру № МSKU0955422; згідно Заявки № NV-000441 від 08.12.2023 комплекс послуг за оформлення одного контейнера складає 4945 дол. США, що дорівнює - 192728,41 грн. (на день подання ЕМД до оформлення і приблизно така ж сума на день відправки контейнера з порту Yantain у Китаї), позивачем по спірній ЕМД сплачено транспортних витрат тільки - 55023,78 грн.; згідно довідки про транспортні витрати № 234443452 від 26.02.2024 по даним перевізника вбачається, що позивачем повинно було бути нарахована сума за оформлення одного контейнера у розмірі 122727,00 грн. Однак, позивачем врахована сума - 55023,78 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, згідно Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 сторонами визначено тип та кількість контейнерів - 2*40НQ, тобто два контейнери по 40НQ.

Контейнери ТСNU8621458 і МSKU0955422 -2*40'НQ, вага брутто - 51970,00 кг, постачались одночасно.

Згідно п. 3 Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 передбачена 100% оплата на підставі рахунку експедитора протягом 3 банківських днів з дня доставки вантажу до пункту призначення, за курсом міжбанка на момент виставлення рахунку згідно продажу з ресурсу https://minfin.com.ua/currency/mb/.

З огляду на зазначене, експедитором було виставлено позивачу рахунки з вартістю перевезення поза межами України та в межах України за два контейнери одночасно, за курсом станом на 26.02.2024 - 38,3527 доларів США, а саме: рахунок № 900 від 26.02.2024 на суму 245 458,00 грн., рахунок №901 від 26.02.2024 на суму 133 850,00 грн., на загальну суму 379 308,00 грн., яка в свою чергу відповідає вартості транспортно-експедиційних послуг у розмірі 9890 USD/2*40, яка погоджена сторонами п. 2 Додатку (Заявки -Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023.

При цьому, вартість перевезення поза межами України та в межах України за один контейнер склала 189 654,00 грн., яка в свою чергу, за курсом станом на 26.02.2024 - 38,3527 доларів США, відповідає вартості транспортно-експедиційних послуг у розмірі 4945USD/40', яка погоджена сторонами п. 2 Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023.

В складі контейнерів TCNU8621458 і MSKU0955422 здійснювалось постачання товарів за коносаментами SZSE23120719A і SZSE23120719В, що були оформлені за експортними деклараціями: № 531620230162840921 від 02.01.2024 - постачальник JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED; № 531620230162840917 від 02.01.2024 - постачальник Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited; № 531620230162840924 від 02.01.2024 - постачальник Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited.

Розподіл товару в контейнерах ТСNU8621458 і МSKU0955422 та розподіл транспортних витрат за межами України здійснено наступним чином:

- МSKU0955422: коносамент SZSE23120719В, постачальник JUNRAO INTERNATIONAL AL GROUP CO., LIMITED, експортна декларація № 531620230162840921 від 02.01.2024, вага брутто 11650 кг., вартість перевезення 55 023,78 грн; коносамент SZSE23120719A, постачальник Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited, експортна декларація № 531620230162840917 від 02.01.2024, вага брутто 14340 кг, вартість 67 728,84 грн.;

- TCNU8621458, коносамент SZSE23120719A, постачальник Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited, експортна декларація № 531620230162840917 від 02.01.2024, вага брутто 25738 кг., вартість перевезення 121 562,40 грн. та експортна декларація № 531620230162840924 від 02.01.2024, вага брутто 242 кг., вартість перевезення 1 142,98 грн., а всього вага брутто 51970 кг, вартість перевезення 245 458,00 грн.

Таким чином, в контейнері MSKU0955422 поставлявся збірний вантаж за двома контрагентами - JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED та Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited.

Разом із заявою № 2024/05/30-1 від 30.05.2024 в порядку п. 8 ст. 55 МК України, позивачем була надано відповідачу довідку позивача щодо транспортних витрат згідно довідки про транспортні витрати № 234443452 від 26.02.2024, згідно якої позивачем розраховано вартість транспортних витрат за кожним коносаментом SZSE23120719А і SZSE23120719В окремо, з розрахунку ваги брутто товару.

Так, з вказаної довідки вбачається, що позивачем оплачено вартість перевезення товару за межами території України за коносаментом SZSE23120719В постачальник JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED, вагою брутто 11 650 кг, вартістю 55 023,78 грн., що включає в себе: морський фрахт за межами території України по маршруту: порт YANTAIN, CHINA в порт GDANSK, POLAND; відшкодування витрат на навантажно - розвантажувальні роботи за межами території України; відшкодування витрат на міжнародне транспортно - експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська - Пшемисль.

Враховуючи вищевикладене, можливо дійти висновку, що в даному випадку не має значення вартість транспортних витрат за контейнером MSKU0955422 в цілому, з огляду на те що в його складі поставлявся товар за двома коносаментами SZSE23120719A і SZSE23120719В від різних постачальників - JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO. LIMITED та Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited.

В даному випадку визначальною є інформація про вартість транспортних витрат на частину товару, який поставлявся у складі контейнеру MSKU0955422 за коносаментом SZSE23120719B постачальник JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO., LIMITED, яка і була надана позивачем відповідачу згідно наданих позивачем документів.

Таким чином, позивач, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, подав відповідачу достатній обсяг документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Щодо доводів відповідача про те, що в зазначених рахунках є посилання на Заявку № NV-000441 від 08.12.2023, в якій не вказано номер контейнера, а у графі «Тип і кількість контейнерів» вказана цифра 2*40 НQ, то позивач зазначив, що на момент складання Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 сторонам не були відомі номери контейнерів, тому сторони не мали можливості їх зазначити. 08.12.2023 експедитор підтвердив дату судовиходу контейнерів з порту Yantian (China) 02.01.2024 за погодженою сторонами вартістю та здійснив букування контейнерів. Букування контейнерів здійснюється взагалі на визначену кількість, вартість та тип контейнерів без зазначення їх номеру, а вже при фактичному завантаженні товару надаються контейнери з зазначенням номеру.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно рахунків № 900 та № 901 від 26.02.2024 експедитором вказано посилання на номери контейнерів ТСNU8621458 і MSKU0955422, оскільки, як вказав позивач, на дату їх виставлення вони вже були відомі.

Зважаючи на зазначене колегія суддів вважає логічним та обґрунтованим зазначення сторонами в Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 лише кількості та типу контейнерів, а зауваження відповідача з цього приводу безпідставним.

Щодо доводів відповідача про те, що заявка № NV-000441 від 08.12.2023 датована 08.12.2023, а контейнер № MSKU0955422, згідно коносаменту SZSE23120719В, був відправлений лише 02.01.2024 (є незрозумілим як можна було позивачем все завчасно прорахувати), то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до п. 2 Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 позивач та експедитор погодили комплекс міжнародних транспортно-екпедиторських послуг за напрямком Yantain (China) - Харків (Україна): 4945 USD/40' (9890 USD/2*40').

Вказана вартість визначена експедитором з розрахунку цінових даних міжнародних ліній, та інших контрагентів з якими співпрацює експедитор. Зважаючи на специфіку своєї діяльності експедитор в змозі прорахувати завчасно весь перелік витрат, пов'язаних з виконанням комплексу міжнародних транспортно-екпедиторських послуг.

Тим паче, що згідно п. 4.2 Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 визначено, що тарифи можуть бути переглянуті сторонами, у разі зміни: вартості палива; тарифів митних служб України, тарифів Міністерства транспорту України, портових і лінійних зборів. Застосування нових тарифів узгоджується сторонами додатково і вводиться з дати введення вказаних тарифів і зборів. Аналогічні положення містяться в п. 4.1.4, п. 4.4.8, п. 5.2, п. 5.4 договору транспортно-екпедиторського обслуговування № С852/23 від 29.08.2023р.

Таким чином, договором транспортно-екпедиторського обслуговування № С852/23 від 29.08.2023р. передбачено порядок коректування тарифів з урахуванням фактично понесених експедитором витрат.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованим зазначення вартості послуг при підписанні сторонами Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023.

Щодо доводів Харківської митниці про те, що декларантом до митного контролю та митного оформлення надана ще Заявка та транспортне обслуговування № NV-003539, то колегія суддів зазначає, що такі твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки перелік документів, що надавались позивачем для митного контролю та митного оформлення зафіксований в: митній декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів від 19.03.2024 № 24UA807200004610U0, митній декларації від 19.03.2024 № 24UA807200004638U1, картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000276, заяві № 2024/05/30-1 від 30.05.2024 в порядку п. 8 ст. 55 МК України. Однак, додатки вказаних документів не містять такого документу, як заявка та транспортне обслуговування № NV-003539.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем ні в розрахунку, ні довідці не міститься інформація, щодо вартості експедиторської винагороди за межами митної території України, судова колегія зауважує про наступне.

З цього питання позивачем під час подання додаткових документів згідно заяви № 2024/05/30-1 від 30.05.2024, в порядку п. 8 ст. 55 МК України, було надано відповідачу обґрунтовану відповідь, яка полягала у наступному.

Згідно Довідки про транспортні витрати № 234443452 від 26.02.2024 експедитором ТОВ «НАВІС ГРУП» вказано, що експедиторська винагорода нараховується на території України з урахуванням ПДВ, а не за її межами.

Вказана обставина відповідає положенням ПК України, зокрема, нормі підпункту «ж» пункту 186.3 статті 186 ПК України, згідно якої експедиторська винагорода не нараховується за межами України.

Окрім цього декларант надавав митному органу рахунок № 901 від 26.02.2024 та платіжну інструкцію № 8875 від 19.03.2024, які підтверджують факт оплати декларантом експедитору експедиторської винагороди на території України у сумі 6 391,67 грн.

Отже, позивачем надано відповідачу повну інформацію щодо вартості експедиторської винагороди на території України. А з огляду на те, що експедиторська винагорода за межами митної території України експедитором не нараховувалась, вимога відповідача з цього приводу є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо доводів Харківської митниці про не врахування витрат зберігання на складі при перевантаженні вантажу у порту Гданськ (Польща) у залізничний вагон, судом встановлено наступні обставини.

Так, згідно листа № 2805-2 від 28.05.2024 експедитор ТОВ «НАВІС ГРУП» зазначив, що вартість перевезення поза межами території України в контейнерах TCNU8621458 і MSKU0955422 - 2*40'HQ, вага брутто - 51970,00 кг на умовах FOB Yantain, CHINA для вантажу по коносаментам SZSE23120719A і SZSE23120719B складає всього 245 458,00 грн.

Позивач зазначає, що до суми 245 458,00 грн. включено усі витрати, що пов'язані з перевезенням поза межами території України в контейнерах TCNU8621458 і MSKU0955422 - 2*40'HQ, вага брутто - 51970,00 кг на умовах FOB Yantain, CHINA для вантажу по коносаментам SZSE23120719А і SZSE23120719В. Зберігання вантажу в порту, складах та інше не здійснювалось. Інші послуги, які не включені до погодженого, згідно Додатку (Заявка - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 до Договору на транспортне експедиторське обслуговування № С852/23 від 29.08.2023, тарифу у розмірі 4945 USD/40' (9890 USD/2*40'), зокрема: будь-які витрати в порту відправлення; остання миля до дверей отримувача; зберігання (за тарифом терміналу); демередж/детеншин (за тарифом та умовами контейнерної лінії); зважування, сканування, огляд вантажу (на вимогу митних органів); міжнародна відправка документів - не надавались.

Таким чином, у позивача відсутні витрати зберігання товару на складі при перевантаженні вантажу у порту Гданськ (Польща) у залізничний вагон, що в свою чергу свідчить про безпідставність вимоги відповідача про врахування таких витрат.

Щодо доводів відповідача про те, що враховуючи навіть найнижчий рівень цін на ідентичне морське перевезення згідно з листом ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024р. № 81 вбачається суттєве зниження позивачем рівня цін на таке перевезення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про наступне.

Вказаний лист адресований директору департаменту контролю та адміністрування митних платежів Державної митної служби України, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, носить суто консультативний/інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов'язку для громадян та суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно із ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із п. 2 Додатку (Заявки - Імпорт) № NV-000441 від 08.12.2023 позивач та експедитор погодили комплекс міжнародних транспортно-екпедиторських послуг за напрямком Yantain (China) - Харків (Україна): 4945 USD/40' (9890 USD/2*40').

На виконання даної заявки експедитором було виставлено рахунок № 900 від 26.02.2024 та рахунок № 901 від 26.02.2024, які були оплачені декларантом згідно платіжних інструкцій № 8874 від 19.03.2024, № 8875 від 19.03.2024.

Згідно рахунку № 900 від 26.02.2024 експедитором включено усі витрати, що пов'язані з перевезенням поза межами території України в контейнерах TCNU8621458 і MSKU0955422 - 2*40'HQ, вага брутто - 51970,00 кг на умовах FOB Yantain, CHINA для вантажу по коносаментам SZSE23120719A і SZSE23120719B у сумі 245 458,00 грн., з яких морський фрахт за межами території України по маршруту: порт YANTAIN, CHINA в порт GDANSK, POLAND складає 134 232,00 грн. для двох контейнерів TCNU8621458 і MSKU0955422.

Відповідно до довідки позивача щодо транспортних витрат № 234443452 від 26.02.2024 позивачем розраховано вартість транспортних витрат за кожним коносаментом SZSE23120719A і SZSE23120719В окремо, з розрахунку ваги брутто товару.

Так, з вказаної довідки вбачається, що позивачем оплачено вартість перевезення товару за коносаментом SZSE23120719В постачальник JUNRAO INTERNATIONAL GROUP CO.. LIMITED, вагою брутто 11 650 кг, вартістю 55 023,78 грн., що включає в себе: морський фрахт за межами території України по маршруту: порт YANTAIN, CHINA в порт GDANSK, POLAND; відшкодування витрат на навантажно - розвантажувальні роботи за межами території України; відшкодування витрат на міжнародне транспортно - експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Ґданськ, Польща - м/п Мостиська - Пшемисль.

Тож, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем та експедитором, як суб'єктами господарювання, було погоджено взаємовигідні умови надання транспортно-експедиторських послуг, зокрема, умови щодо вартості експедиторських послуг та відшкодування транспортних витрат, в т.ч. на морське перевезення. Жодний нормативно-правовий акт не встановлює для суб'єктів господарювання вимоги врахування інформації, що викладена в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024р. № 81, у своїй господарській діяльності.

З огляду на вищевикладене, висновки відповідача про те, що транспортні документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є безпідставними та необґрунтованими, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для коригування відповідачем митної вартості, задекларованого позивачем, товару.

Щодо зазначення в ЕК МД вартості товару арт. ПВХ 0,15x1260 мм та ПВХ 0,12x1260 мм, за рівнем 0,27392 дол/м2, але відповідно до МД вартість складає арт. ПВХ 0,15x1260 мм - 0,28 дол, арт. ПВХ 0,15x1260 мм - 0,214 дол.

В пояснення цього питання позивачем під час подання додаткових документів згідно заяви № 2024/05/30-1 від 30.05.2024, в порядку п. 8 ст. 55 МК України, було надано відповідачу обґрунтовану відповідь, яка полягала у наступному.

В даному випадку спрацював математичний закон округлення.

Округлення - заміна числа на його наближене значення (з певного точністю), записане з меншою кількістю цифр. Модуль різниці між числом, що замінюється і замінює, називається помилкою округлення.

Округлення застосовується для представлення значень та результатів обчислень з тією кількістю знаків, що відповідає реальній точності вимірювань чи обчислень, або тій точності, яка потрібна у конкретному додатку. Округлення в ручних розрахунках також може використовуватися для спрощення обчислень у тих випадках, коли похибка, що вноситься за рахунок помилки округлення, не виходить за межі допустимої похибки розрахунку.

Так, згідно ЕК МД зазначена вартість товару арт. ПВХ 0,15x1260 мм та ПВХ 0,12x1260 мм, за рівнем 0,27392 дол/м2, з розрахунку:

15 122,42 : 55 207 = 0,27392214755

Результат 0,27392214755 був округлений до 0,27392 та зазначено в ЕК МД.

Якщо провести розрахунок вартості товару з округленням, отримаємо наступний результат:

55 207 x 0,27392 = 15 122,30144

Якщо провести розрахунок вартості товару без округлення, отримаємо наступний результат:

55 207 x 0,27392214755 = 15 122,4199997

Тим самим, розбіжність складає 0,1185597 в бік збільшення вартості товару.

Результат 15 122,4199997 був округлений до 15 122,42 та вказано в ЕК МД.

Вказаний висновок підтверджується листом імпортера Junrao International Group Со., Limited, згідно якого імпортер зазначає, що на адресу декларанта було відвантажено товар згідно контракту № 2110/2022 від 21.10.2022, інвойсу 2023-JR02-003 від 15.03.2023 та ВМД 531620230162840921. У зазначеній ВМД було вказано середню вартість одного товару під одним кодом, але в асортименті: ПВХ 0,15x1260 мм та ПВХ 0,12x1260 мм за середньою ціною з розрахунку 0,27392 дол/м2, що було розраховано як 15 122,42 : 55 207 = 0,27392214755 та округлено.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що вказана розбіжність в сумах є несуттєвою і викликана округленням сум та жодним чином не призвела до спотворення чи заниження вартості задекларованого товару, а навпаки до збільшення вартості товару, тим самим округлення не вплинуло на показник митної вартості товару в цілому.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що вказане зауваження відповідача має логічне пояснення, та не є розбіжністю, як зазначає відповідач, що в свою чергу спростовує висновок відповідача про наявність розбіжності, яка впливає на правильність визначення митної вартості.

В апеляційній скарзі Харківська митниця, окрім іншого, зазначає, що позивачем не зроблено верифікацію експортної митної декларації № 531620230162840921 від 02.01.2024, відповідно до ст. 254 МКУ та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2- 10.16/11627-ЕП.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, з огляду на те, що вказана обставина не зазначена відповідачем в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.03.2024 № UA807000/2024/000239/2, як причина через яку заявлену позивачем митну вартість не може бути визнано відповідачем.

Крім того, суд зауважує, що проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положеннями чинного МК України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП. Однак, зазначений лист адресований начальникам регіональних митниць, не зареєстрований в Міністерстві юстиції, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов'язку ані для громадян України, ані для суб'єктів господарювання.

При цьому, згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 № 11/2- 10.16/11627-ЕП, адресованим начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що відсутність перекладу експортної митної декларації на товари походженням з КНР безпосередньо не впливає на оцінку обґрунтованості вибору методу визначення митної вартості, а переклад українською мовою експортної митної декларації може слугувати лише додатковим документом на підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов'язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації. Так само, не зазначено обґрунтування необхідності здійснення декларантом верифікації декларації країни відправлення, враховуючи, що в силу положень вказаного листа Державної митної служби України, на який посилається сам відповідач, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

З огляду на зазначене вказане посилання відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав до митного оформлення всі, визначені статтею 53 МК України та необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості, документи, а відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом.

Колегія суддів зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.

Частиною 3 статті 318 МК України, зазначено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

На разі Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року встановлено, що первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1.

1. Митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, коли вони продаються на експорт до країни імпорту, скоригованою відповідно до положень статті 8 за умови, що: a) немає жодних обмежень стосовно розпорядження або використання товарів покупцем, крім таких обмежень, які: i) накладаються або вимагаються законом, чи органами державної влади в країні імпорту; ii) обмежують географічний район, у якому ці товари можуть бути перепродані; або iii) не впливають значною мірою на вартість товарів; b) продаж або ціна не підпадають під якусь умову або міркування, для яких вартості не може бути визначено стосовно товарів, що оцінюються; c) жодна частина доходу за будь-який подальший перепродаж, розпорядження або використання товарів покупцем не перейде безпосередньо або опосередковано продавцю, якщо тільки не може бути зроблене відповідного коригування відповідно до положень статті 8, а також d) покупець і продавець не пов'язані між собою або, коли покупець і продавець пов'язані, пов'язані то контрактна вартість є прийнятною для митних цілей згідно з положеннями пункту 2.

Зазначення в рішенні митного органу лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Щодо ненадання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 статтею 53 МКУ, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

У спірному випадку, судом з матеріалів справи встановлено, що декларантом надано до контролюючого органу усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною угоди і суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості. В свою чергу, відповідачем, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач також не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо аналізу цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

При цьому, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що таке рішення не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/1670/17.

Також відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.

Спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вищевикладене, суд доходить висновку про те, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Отже, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, який застосовано без достатніх на те підстав.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року по справі № 520/22354/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/22354/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський

Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва

Попередній документ

124980587

Наступний документ

124980589

Інформація про рішення:

№ рішення:	124980588
№ справи:	520/22354/24
Дата рішення:	06.02.2025
Дата публікації:	10.02.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (06.02.2025)
Дата надходження:	08.08.2024
Предмет позову:	скасування рішення.