06 лютого 2025 року справа №200/4719/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4719/24 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ №286о/с по особовому складу від 21.06.2024 в частині звільнення зі служби в Національній поліції України згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; зобов'язати поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 21.06.2024; стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15 серпня 2018 року по 21 червня 2024 року перебував на службі в поліції (на час звільнення на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного відділу поліції), має звання старшого лейтенанта поліції.
На підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 05.06.2024 №960 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, під час якого встановлено, що 30.05.2024 він, перебуваючи на службі в поліції в прифронтовій території, розуміючи, яку роль на сьогоднішній день відіграють соціальні мережі та як ворог їх використовує у своїх пропагандистських цілях, в російському месенджері “Теlegram» у власноствореній групі “Блокпост», в якій перебувало дванадцять осіб, записав відеоповідомлення, яке дискредитує звання поліцейського, адресоване поліцейським Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області, які перебували у групі, висвітлюючи настрої та положення речей в поліції, а також про створення нового батальйону поліції особливого призначення.
Вказане відеоповідомлення поширилося за межі вказаної групи та могло потрапити як в особисті чати так і до загальнодоступних Теlegram-каналів, користувачами яких є представники днр та рф, які могли використати вказану інформацію в пропагандистських цілях для деморалізації поліцейських по всій території України та населення в цілому, а також для дестабілізації обстановки в прифронтовій території.
Зазначена подія стала можливою внаслідок особистої недисциплінованості оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , порушення ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України “Про національну поліцію», що призвело до скоєння вчинку, що підриває авторитет Національної поліції України та є не сумісним з подальшим проходження ОСОБА_3 служби в лавах Національної поліції України.
Позивач не погоджується із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і сама реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, була здійснена відповідачем протиправно, необґрунтовано, а висновки службового розслідування не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, а позивач має бути поновлений на службі.
Зауважує, що відповідачем в порушення статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проведено з порушенням місячного строку і його не було ознайомлено з його висновками.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4719/24 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 286 о/с по особовому складу від 21.06.2024 в частині звільнення зі служби в Національній поліції України згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 22 червня 2024 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 97 262 (дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят дві) гривні 13 копійок з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України ID картка № НОМЕР_2 та довідка про реєстрацію місця проживання особи від 01.12.2021 № 930498-2021) з 15.08.2018 по 21.06.2024 проходив службу в органах Національної поліції України, остання займана посада - оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області, має звання старший лейтенант поліції.
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
31.05.2024 до ГУ НП в Донецькій області надійшла інформація про те, що оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 в месенджері “Telegram» опублікував свій відеозапис, який дискредитує діяльність ГУ НП в Донецькій області.
Згідно висновку службового розслідування від 15.06.2024, на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 05.06.2024 №960, дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, під час якого встановлено, що 30.05.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи на службі в поліції в прифронтовій території, розуміючи, яку роль на сьогоднішній день відіграють соціальні мережі та як їх ворог використовує у своїх пропагандистських цілях, не зважаючи на це, в російському месенджері “Telegram» у власноствореній групі “Блокпост», в якій перебувало дванадцять осіб, записав дискредитуюче звання поліцейського відеоповідомлення, адресоване поліцейським Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області, які перебували у групі, висвітлюючи настрої та положення речей в поліції, а також про створення нового батальйону поліції особливого призначення.
Вказане відеоповідомлення поширилося за межі вказаної групи та могло потрапити як в особисті чати так і до загальнодоступних Telegram-каналів, користувачами яких є представники днр та рф, які могли використати вказану інформацію в пропагандистських цілях для деморалізації поліцейських по всій території України та населення в цілому, а також для дестабілізації обстановки в прифронтовій території. Зазначена подія стала можливою внаслідок особистої недисциплінованості оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , порушення ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України “Про Національну поліцію», що призвело до скоєння вчинку, що підриває авторитет Національної поліції України та є несумісним з подальшим проходженням ОСОБА_3 служби в лавах Національної поліції України.
Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що особиста недисциплінованість оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , порушення ним вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України “Про Національну поліцію», призвели до скоєння дисциплінарного проступку, який виразився в тому, що останній, будучи діючим працівником поліції, усвідомлюючи важливість займаної посади, в тяжкий для країни час, нехтуючи довірою керівництва, будучи належним чином ознайомленим про недопущення порушення службової дисципліни, порушив вимоги законодавства України, вчинивши дії, які дискредитують поліцію ГУ НП в Донецькій області та НПУ в цілому, та є несумісним з подальшим проходженням останнім служби в лавах Національної поліції України.
За результатами службового розслідування відповідачем прийнято рішення про звільнення позивача зі служби в поліції та видано наказ від 20.06.2024 №1048 “Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та його покарання».
Наказом ГУ НП в Донецькій області від 21.06.2024 № 286 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 21.06.2024 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, частиною першою статті 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону №580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
“Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 24 Закону №580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Як вже було зазначено вище по тексту, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який, наразі, триває.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону №580-VIII).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини першої, пункту 1 частини дев'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
Згідно із частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних», “Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами першою та третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме в частині вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України; п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію» в частині дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Матеріалами справи підтверджено та відображено у висновку службового розслідування, що 30.05.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи на вихідному, під час спілкування зі своїм знайомим, який проходить службу в м. Києві, називати якого відмовився, дізнався від нього, що на базі роти поліції особливого призначення буде створюватися “Стрілецький батальйон». Поспілкувавшись зі знайомим, ОСОБА_4 вирішив поділитися вказаною інформацією зі своїми товаришами - поліцейськими Маріупольського РУП через мессенджер Telegram у своїй групі, яка була створена ним з метою обговорення особистих та службових питань приблизно рік тому.
В групі окрім ОСОБА_2 перебувало ще одинадцять поліцейських Маріупольського РУП, а саме: оперуповноважений сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , оперуповноважений сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , оперуповноважений сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , оперуповноважений сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , оперуповноважений сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , помічник оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_10 , дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_11 , дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_12 , дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_14 , поліцейський з обліку та зберігання речових доказів, озброєння тa логістики Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області сержант поліції ОСОБА_15 .
30.05.2024 приблизно о 14:00 ОСОБА_4 у месенджері надіслав членам цієї групи відеоповідомлення наступного змісту: “Короче обращаюсь ко всем вам, кто хотел в РПОП или думал об этом, сейчас будут все вас обзванивать, ну МРУП это они в первую очередь звонить будут всем, молодым, у них єсть списки ваши всех контактов, будут агитировать к ним идти. Не вздумайте заниматься этой всей ***! Они создают на базе РПОП “Стрілецький батальйон», короче будет он прикомандирован к “Люти» со временем, это я уже узнал там у людей и будете “стрілецькими пацанами». Так что у кого есть желание убирайте его, мой вам совет».
31.05.2024 зазначене відеоповідомлення в месенджері Telegram з прихованого номеру телефону надійшло до заступника начальника управління - начальника відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП полковника поліції І.Гранкіна, про що останній доповів у рапорті керівництву ГУ НП в Донецькій області.
Відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку у зазначених діях позивача, оскільки вказане відеоповідомлення поширилося за межі вказаної групи та могло потрапити як в особисті чати, так і до загальнодоступних Telegram-каналів, користувачами яких є представники днр та рф, які могли використати вказану інформацію в пропагандистських цілях для деморалізації поліцейських по всій території України та населення в цілому, а також для дестабілізації обстановки в прифронтовій території.
Суд зазначає, що доказів про те що зазначене відео потрапило в особисті чати і до загальнодоступних Telegram-каналів, користувачами яких є представники днр та рф, або було використане ними в пропагандистських цілях для деморалізації поліцейських по всій території України та населення в цілому, а також для дестабілізації обстановки в прифронтовій території, до суду відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Судом встановлено, що позивач надавав пояснення дисциплінарній комісії, проте її членами службове розслідування з метою перевірки всіх обставин належним чином не проведено.
Суд звертає увагу, що позивач, перебуваючи на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області, належним чином виконував свої посадові обов'язки, що відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок службового розслідування, затверджений 15.06.2024, за сукупністю оцінених в ньому доказів не підтверджує всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем та не встановлює вину поліцейського.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовування саме складу дисциплінарного проступку в його діях.
Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку до позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх.
Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Водночас суд зауважує, що Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V згідно із Законом №2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст. ст. 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі статтею 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов'язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.
Під час розгляду справи судом в межах спірних правовідносин, враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставини, а також обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час дії воєнного стану, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення та відсутність підстав для його звільнення зі служби в поліції.
Крім того, суд зазначає, що в порушення вимог ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Судом встановлено, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало б бути накладене дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження або догани. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ до позивача, на переконання суду, протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підстави для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції були відсутні. Суд зазначив, що оскаржуваним наказом порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.
Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області №1048 від 20.06.2024 “Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій област старшим лейтенантом ОСОБА_1 » та, відповідно, звільнення зі служби в поліції на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області №286 о/с по особовому складу від 21.06.2024 “По особовому складу».
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.
З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено з 21.06.2024 (який є останнім днем служби у відповідності до ч. 3 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію») зі служби в органах Національної поліції, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 22.06.2024, а не з 21.06.2024, як зазначено позивачем у прохальній частині позовної заяви, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
За наведеного вище суд вважає наявними підстави для поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 22 червня 2024 року.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з наступними змінами та доповненнями».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено “Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських».
Пунктом 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа №805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях.
Згідно з довідкою ГУ НП в Донецькій області №378 від 07.08.2024 середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 753,97 грн.
Слід зазначити, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 22.06.2024 (оскільки останнім днем служби позивача було 21.06.2024) по дату постановлення рішення у справі 28.10.2024, який налічує 129 календарних дні.
На користь позивача суд присуджує середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22.06.2024 по 28.10.2024 в сумі 97 262,13 грн. (753,97х129) і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного наказу, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
З огляду на вказане, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4719/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 200/4719/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв