06 лютого 2025 року справа №200/3419/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року (повне судове рішення складено 30 жовтня 2024 року) у справі № 200/3419/24 (суддя в І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, Управління), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХII на підставі довідки, складеної 11.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 (вих. № 09/01/1195 від 11.08.2021), без обмежень 10-ма мінімальними пенсіями за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з довідкою, складеною 11.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 (вих. № 09/01/1195 від 11.08.2021), з урахуванням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХII, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести виплату перерахованої пенсії за вирахуванням виплачених сум з 01.04.2019, без обмежень 10-ма мінімальними пенсіями за віком;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХII на підставі довідки, складеної 11.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 (вих. № 09/01/1195 від 11.08.2021), без обмежень 10-ма мінімальними пенсіями за віком;
- зобов'язати Управління провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з довідкою, складеною 11.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 (вих. № 09/01/1195 від 11.08.2021), з урахуванням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХII, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень Постанови № 704, та провести виплату перерахованої пенсії за вирахуванням виплачених сум з 01.04.2019, без обмежень 10-ма мінімальними пенсіями за віком, - з урахуванням 100 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону № 2262-ХII).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №200/5058/23 здійснено перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021. При здійснені перерахунку пенсії відповідачем протиправно обмежено розмір його пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також, позивач зазначав, що відповідач здійснює виплату пенсії з урахуванням 70% від заробітної плати.
Крім того, просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 100% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХII.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021, виданої станом на 05.03.2019.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язано Управлінн здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром апелянт зазначає, що пенсія позивачу не обмежується. На даний час розмір пенсії із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Щодо виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення заначає, що підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24 грудня 2019 року № 1088 встановлено, що з 01 січня 2020 року виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХII до 1 березня 2018 року […] та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, […], що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 804 (далі - Постанова №804).
Постановою № 804 установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 до 01.03.2018, […] здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року. Вказана Постанова підлягає обов'язковому застосування органами Пенсійного фонду.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішення Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19.
Так, Верховним Судом зазначено, що обставиною, яка може вплинути на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі є зміна правового регулювання спірних правовідносин або визначення Кабінетом Міністрів України нових умов та порядку перерахунку пенсії або розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджено надані Головним управлінням докази, які підтверджують, що відповідно до розрахунку на доплату розмір пенсії позивача з 01 квітня 2019 року по червень 2019 року становить 12 360 гривень 10 копійок, з 01 липня 2019 року по листопад 2019 року становить 12 380 гривень 20 копійок, за грудень 2019 року становить 12 380 гривень 20 копійок.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу за пенсійною справою №ФС - 88629 (Міноборони) від 14.06.2007 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років (вислуга років - 32 (календ.32), у розмірі 86% грошового забезпечення.
11.08.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019.
13.09.2023 листом ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача повідомлено, що 11.08.2023 ним підготовлено та надіслало до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195. Також копію оновленої довідки надіслано позивачу.
З метою здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 11.08.2023 № ФС-88629/09/01/1195 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак в телефонному режимі йому відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 200/5058/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 200/5058/23, яке набрало законної сили 06.02.2024, в березні 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача, розмір перерахованої пенсії склав 20 930,00 грн.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 200/5058/23 позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення № ФС-88629/09/01/1195 від 11.08.2021 основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі: 16 863,74 грн, з урахуванням індексації: 22 814,89 грн
28.05.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області щодо обрахунку та виплати йому пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням 100 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 12.04.2024 повідомлено позивача про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 200/5058/23 в межах функціональних повноважень.
Відповідно до протоколу ГУ ПФУ в Донецькій області від 12.06.2024 позивач отримує пенсію за вислугу років - 32 (календ.32), у розмірі 86% грошового забезпечення, в загальному розмірі 28 823,83 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходив з наступного.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.
Щодо твердження позивача про обрахування розміру його пенсії здійснюється відповідачем виходячи з 70% грошового забезпечення, місцевим судом не встановлено зменшення основного розміру пенсії до 70% грошового забезпечення.
Рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій частка позовних вимог задоволена. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсій позивача без обмежень 10-ма мінімальними пенсіями за віком.
Відповідно до положень статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни в статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, дійшов висновку, що вони суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20.
Апелянт зазначає, що розмір пенсії позивача з 01 квітня 2019 року по червень 2019 року становить 12 360 гривень 10 копійок, з 01 липня 2019 року по листопад 2019 року становить 12 380 гривень 20 копійок, за грудень 2019 року становить 12 380 гривень 20 копійок.
Проте, в подальших періодах наявне обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами.
На підставі наведеного, окружний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення.
У зв'язку із прийняттям 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України Постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивачу на підставі п. 2 вказаної постанови здійснено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством [крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом]) у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Судами встановлено, що позивачу було зменшено розмір пенсії за рахунок виплати 75 % суми підвищення пенсії, що підтверджується протоколами перерахунку пенсії.
Втім, як вже зазначалося судом, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункти 1, 2 Постанови № 103 визнано нечинним.
Отже, у зв'язку із скасуванням п. 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що з 01.04.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Крім того, варто зазначити, що Верховний Суд в рішенні від 06.08.2019 у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 дійшов висновку, що дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними. Суд вказав, що у зв'язку із скасуванням п. 2 Постанови № 103 рішенням у справі № 826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії є неправомірними.
Неприйнятними є доводи відповідача про необхідність застосування до спірних відносин положень Постанови № 804, оскільки як визначено ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19 зазначила, що Постанова № 804, якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в у межах заявлених позовних вимог.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 200/3419/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 06 лютого 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
І. В. Геращенко