06 лютого 2025 року справа №200/6827/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. у справі № 200/6827/24 (головуючий І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати позивачеві 2 490 000,00 грн одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року як батьку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_4 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 2 490 000,00 грн.
03 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України з аналогічними позовними вимогами відносно себе.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року справи № 200/6827/24 та № 200/6939/24 об'єднано в одне провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21 червня 2024 року № 15/с. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву від 14 квітня 2023 року та документи ОСОБА_2 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина - військовослужбовця ОСОБА_4 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/3961/23. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву від 14 квітня 2023 року та документи ОСОБА_3 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина - військовослужбовця ОСОБА_4 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/3961/23. В іншій частині позову відмовлено.
Третя особа ( ОСОБА_1 ) не погодилась з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що вона не згодна з рішенням суду, особливо із реченням, що викладене у другому абзаці резолютивної частини: Визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21 червня 2024 року № 15/с.
Позивачі не оскаржували Протокол та не просили його скасувати. Суд прийняв рішення, не перевіривши, що воно впливає на інших осіб, та не надавши можливості надати свої аргументи щодо цього, ні відповідачу, ні апелянту. Вказаний Протокол складений на виконання постанови суду по справі 200/3961/23, тому його скасування нівелює виконання цього рішення суду.
На виконання рішення суду, за заявою про призначення одноразової грошової допомоги, поданої від свого імені та від імені дитини, відповідач в результаті примусового виконання рішення суду (з допомогою органів державної виконавчої служби) прийняв рішення, оформлене спірним Протоколом.
За заявою батьків відповідач також мав прийняти рішення, оскільки їх заяви залишаються в такому випадку нерозглянутими та рішення по ним не прийняте (оскільки попереднє рішення скасоване).
Тобто відповідач мав діяти щодо батьків на підставі законодавства, що регулює порядок розгляду заяви про призначення одноразової допомоги, яку вони подали у 2023 році.
Суд першої інстанції протиправно та без належного обґрунтування відмовив у вимозі позивачів щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати їм конкретно визначеної суми - по 2 490 000,00 грн кожному одноразової грошової допомоги та зобов'язанні її виплатити.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , смерть якого підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно з посвідченнями серії НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 від 19 червня 2023 року позивачів визнано членами сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
За змістом пункту 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19 червня 2023 року № 207/168 комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та сину загиблого ОСОБА_4 в розмірі 4/5 частини від 15 000 000 грн, що становить 12 000 000 грн, у рівних частках кожному, тобто по 3 000 000 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції у справі 200/3961/23, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнано протиправним та скасовано пункту 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19 червня 2023 року № 207/168; зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи дружини про призначення та виплату їй та її неповнолітньому сину одноразової грошової допомоги із розрахунку на одного члена сім'ї загиблого з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання судового рішення проведено засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, за результатами якого прийнято протокол від 21 червня 2024 року № 15/с.
У протоколі зазначено, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі 200/3961/23 зобов'язано повторно розглянути заяву та документи лише дружини про призначення та виплату їй та її неповнолітньому сину одноразової грошової допомоги, і такою постановою відповідно не зобов'язано повторно розглядати заяву та документи батька та матері загиблого.
З огляду на це комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги дружині та сину загиблого ОСОБА_4 із розрахунку на одного члена сім'ї загиблого в розмірі 2/4 частини від 15 000 000 грн з урахуванням раніше виплаченої допомоги в розмірі 2 520 000 грн кожному члену сім'ї у сумі 4 980 000 грн у рівних частках кожному.
За довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 жовтня 2024 року № 09/01/3573 станом на 16 жовтня 2024 року дружині та синові загиблого виплачено по 1 907 400 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
За змістом частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Частиною 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII (в редакції, діючої на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до пункту а) частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Абзацами 1-3 пункту 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII в редакції Закону України від 09 грудня 2023 року конкретизовано, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/3961/23 в мотивувальній частині рішення зазначено, що в межах спірних правовідносин особами, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця, є чотири особи: мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; дружина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ; неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому одноразова грошова допомога має розподілятися між чотирма особами.
Разом з тим, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято протокол від 21 червня 2024 року № 15/с, яким призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), із розрахунку на одного члена сім'ї загиблого в розмірі 2/4 частини 15000000 грн., з урахуванням раніше виплаченої допомоги 2520000 (Два мільйони п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп., в сумі 4980000 (Чотири мільйони дев'ятсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.
Крім того, в протоколі від 21 червня 2024 року № 15/с зазначено, що резолютивною частиною згаданої постанови суду зобов'язано Міністерство оборони України скасувати пункт 5 протоколу засідання Комісії від 19.06.2023 № 207/168 та розглянути повторно заяву і документи лише дружини та сина загиблого. Зобов'язання щодо повторного розгляду заяв та документів батька і матері військовослужбовця, яким допомогу призначено цим же протокольним рішенням Комісії відсутні.
Тобто, відповідач всупереч постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/3961/23, протиправно здійснив розподіл одноразової грошової допомоги лише між дружиною та сином загиблого, чим фактично позбавив батьків загиблого права на отримання своєї частки, хоч чинне законодавство й не передбачає підстав припинення гарантованої державою виплати.
Хоча, резолютивна частина постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року і містить зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_4 із розрахунку на одного члена сім'ї загиблого з урахуванням висновків суду, вона не позбавляє батьків (мати ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 ) цієї одноразової грошової допомоги, як помилково вважає комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Доводи апелянта, що висновки суду є хибні, що Протоколом розподіл одноразової допомоги було здійснено між нею та дитиною, а батьків позбавлено їх часток, колегія суддів не приймає, оскільки протоколом від 21 червня 2024 року № 15/с навпаки зазначено, що резолютивною частиною згаданої постанови суду зобов'язано Міністерство оборони України скасувати пункт 5 протоколу засідання Комісії від 19.06.2023 № 207/168 та розглянути повторно заяву і документи ЛИШЕ дружини та сина загиблого.
Також, листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.08.2024 року №09/01/2715 на заяву ОСОБА_1 щодо недотримання частини призначеної одноразової грошової допомоги, зокрема зазначено, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №200/3961/23, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом від 21 червня 2024 року №15/с скасувала п.5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2023 року №207/168 і призначило одноразову грошову допомогу тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , тим самим припинивши виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Тобто, відповідач приймаючи протокол від 21 червня 2024 року № 15/с, начебто на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №200/3961/23, припинив виплату одноразової грошової допомоги батькам загиблого: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Враховуючи, що батьки загиблого мають право на призначення та виплату допомоги в рівних частинах між всіма 4 особами, яким належить таке право, суд першої інстанції обираючи спосіб захисту правомірно визнав протиправним та скасував пункту 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 21 червня 2024 року № 15/с, який позбавляв батьків на отримання своєї частки.
Вимога позивачів щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати їм конкретно визначеної суми - по 2 490 000,00 грн кожному одноразової грошової допомоги та зобов'язанні її виплатити задоволенню не підлягає, оскільки наявність протоколу від 21 червня 2024 року № 15/с, яким зокрема позбавлення права батьків на отримання грошової допомоги перешкоджає розгляду вищезазначених позовних вимог.
З огляду на визнання протиправним та скасування протоколу від 21 червня 2024 року № 15/с відновлюється первісне становище, коли постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/3961/23 підлягає обов'язковому виконанню відповідачем, що забезпечить дотримання принципу рівності для ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву від 14 квітня 2023 року та документи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина - військовослужбовця ОСОБА_4 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/3961/23.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. у справі № 200/6827/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. у справі №200/6827/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 06 лютого 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко