06 лютого 2025 року м. Рівне №460/15061/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить суд: зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за віком відповідно до п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.02.2024. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що 12.02.2024 звертався до пенсійного органу з заявою про призначення за віком відповідно до п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 19.02.2024 відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на умовах ст. 115 Закону №1058 з підстав відсутності необхідного страхового стажу (25 років). Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 172850025250 від 19.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи на посаді секретаря факультетського бюро комітету комсомолу Українського ордену дружби народів інституту інженерів водного господарства у період з серпня 1989 року по жовтень 1990 року, зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи на посаді інженера малого підприємства "Екос" у період з січня 1991 року по листопад 1992 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2024, яке набрало законної сили, у справі 460/4480/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №172850025250 від 19.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 03.08.1989 по 10.10.1990 та з 12.01.1991 по 06.11.1992. Попри це, відповідач не призначив пенсію позивачу, усно посилаючись на те, що позовні вимоги і відповідно рішення суду 24.06.2024 у справі № 460/4480/24 не зобов'язує відповідача призначити пенсію. Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.12.2024 прийнято позовну заву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини, встановлені судом:
12.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.02.2024 №172850025250 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. За змістом такого рішення, відповідач вказував на те, що за наданими документами право на призначення дострокової пенсії у позивача відсутнє, оскільки відсутній необхідний страховий стаж - не менше 25 років. Страховий стаж особи - 22 роки 11 місяців 4 дні. Так, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: -з 03.08.1989 по 10.10.1990, оскільки наказ про прийняття дописано іншим чорнилом; -з 12.01.1991 по 06.11.1992, оскільки запис про звільнення з роботи не засвідчений підписом відповідальної особи.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, оскаржив його до суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2024, яке набрало законної сили, у справі 460/4480/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №172850025250 від 19.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 03.08.1989 по 10.10.1990 та з 12.01.1991 по 06.11.1992.
Попри це, зі змісту позовної заяви слідує, що відповідач не призначив пенсію позивачу, оскільки позовні вимоги і відповідно рішення суду 24.06.2024 у справі № 460/4480/24 не зобов'язує відповідача призначити пенсію.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача щодо не призначення пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно рішення відповідача від 19.02.2024 до страхового стажу позивача зараховано 22 роки 11 місяців 4 дні.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року, яке набрало законної сили, в справі №460/4480/24 встановлено протиправність не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів роботи з 03.08.1989 по 10.10.1990 та з 12.01.1991 по 06.11.1992 та зобов'язано зарахувати такі періоди.
В силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню.
Зважаючи на викладене, страховий стаж позивача (з урахуванням періодів, які підлягають зарахуванню згідно рішення суду в справі №460/4480/24) становить більше 25 років.
Дотримання/недотримання інших умов для призначення вказаного виду пенсії не є спірним.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не було подано ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заперечень стосовно призначення/не призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058.
Таким чином, суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у даному випадку є лише один правомірний і законно-обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - призначити позивачу пенсію.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, позивачу виповнилося 55 років 11.11.2018, а із заявою про призначення пенсії він звернувся 12.02.2024, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.
З огляду на викладене, пенсія позивачу має бути призначена з 12.02.2024.
При цьому, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що оцінка таких обставин не має вирішального значення для правильного вирішення спору по суті.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 968,96грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п.4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.02.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 лютого 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська обл., 40009, ЄДРПОУ/РНОКПП 21108013)
Суддя Т.О. Комшелюк