06 лютого 2025 року м. Рівне №460/14070/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» (далі - позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД №24UA204020027176U0 разом документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказує, що митний орган безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 05.12.2024 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання - залишене без задоволення.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» є офіційним Дилером Компанії виробника Товару GEMMA HIDROLIK LIMІTED SIRKETI, що стверджується сертифікатом (а.с. 23).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» (Покупець) та GEMMA HIDROLIK LIMІTED SIRKETI (до зміни найменування - Gemma Otomotiv Petrol Urunleri Ins. San. ve Tic. LTD. STI.) (Продавець) укладений Контракт від 17.04.2024 №17/04/2024 (далі - Контракт) (а.с. 19).
Умови Контракту:
Пункт 1.1. - На підставі цього контракту Продавець продає, а Покупець купує запасні частини до сідельних тягачів, найменування, асортимент та ціна якого перераховані у відповідній Специфікації до цього контракту, що є невід'ємною частиною;
Пункт 2.1. - Ціна Товару на дату його замовлення вказується в інвойсі на кожну поставку;
Пункт 2.2. - В ціну Товару включена вартість тари, упаковки і маркування, права на використання знаку для товарів і послуг або інших прав інтелектуальної власності щодо Товарів;
Пункт 2.3. - Остаточна ціна Контракту складається з вартості Товару, поставленого на підставі цього договору, згідно інвойсів на кожну партію поставки Товару, сформованих протягом дії цього Контракту;
Пункт 3.1. - Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах, зазначених в Контракті, відповідно до «EXW Конья».
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» та GEMMA HIDROLIK LIMІTED SIRKETI укладений Дилерський договір від 17.04.2024 №17/04/2024, відповідно до якого Постачальник надає Дилеру на нижченаведених умовах право маркетингу і продажу, а Дилер бере на себе обов'язок реалізації на території України продукції, яка виготовлена Постачальником, а саме гідравлічного обладнання, комлектуючих компонентів для гідравличнош обладнання (надалі Продукція) у кількості та асортименті, визначеними Специфікаціями до цього Договору, а Дилер зобов'язується на умовах, визначених цим Договором га Специфікаціями до нього, прийняти та оплатити поставлену йому Продукцію. На умовах цього Договору Постачальник може виготовляти на замовлення та постачати Дилеру наступні види продукції: телескопічні циліндри та комплекти кріплень до них; стальні та алюмінієві масляні баки; шестерні та аксіальні насоси; інші комплектуючі компоненти гідравлічного обладнання для авто.
На кожну окрему партію Продукції Сторонами складається та підписується уповноваженими представниками Сторін окрема Специфікація, кожна з яких є невід'ємною частиною цього Договору. Кожна Специфікація містить: асортимент Продукції, ціну, артикул, кількість Продукції, відомості щодо упаковки Продукції.
Дилер продає Продукцію третім особам від свого імені й за власний рахунок, несе відповідальність перед третіми особами.
Дилер, у випадку, поставки Продукції Постачальником на підставі оформленої Сторонами Специфікації на умовах, передбачених даним Договором, не має права відмовитись від поставки даної Продукції.
В ціну Продукції включаються послуги по навантаженню на відкритий транспортний засіб.
Вартість упаковки включена у вартість Товару, якщо інше не вказано у Додаткових угодах до даного Договору.
Дилер підтверджує, що ознайомленні! з повного Інформацією про Продукцію. Зокрема, Дилер ознайомлений з умовами щодо використання, зберігання, монтажу, перевезення, завантаження, розвантаження Продукції, та зобов'язується доводити таку інформацію до відома третіх осіб, яким її продає від свого імені й за власний рахунок. Дилер гарантує дотримання цих правил під час поводження з Продукцією та вимагатиме такого зобов'язання з боку вищезазначених третіх осіб.
У випадку порушення вищезазначених зобов'язань та гарантій, що призведе до негативних наслідків, Дилер нестиме самостійну відповідальність та позбавляється права на звернення з претензіями до Постачальника.
У випадку якщо до Постачальника будуть пред'явлені претензії, накладені штрафні санкції або Постачальник понесе будь-які інші витрати у зв'язку із відсутністю інформації про Продукцію та/або у зв'язку із порушенням умов цього пункту Договору, Дилер зобов'язується відшкодувати Постачальнику такі витрати в повному обсязі, не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника.
Право отримання дилерських цін має тільки компанія Дилера, що уклала даний Договір. Постачальник гарантує збереження дилерських цін в продовж строку дії цього Договору.
Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «EXW Конья». «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року (далі - «ІНКОТЕРМС»), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, шо випливають із умов цього Договору.
Поставка Продукції за цим Договором здійснюється партіями на підстави Специфікацій, складених згідно замовлень Дилера. Замовлення надсилаються Дилером на адресу Постачальника електронною поштою або за допомогою факсимільного зв'язку.
Постачальник протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня отримання замовлення Дилера визначає можливість, порядок, строки та умови виконання замовлення.
Після досягнення згоди по всіх умовах виконання замовлення, Постачальник складає відповідну Специфікацію на партію Продукції, в якій зазначається інформація визначена п. 1.3 цього Договору. Кожна Специфікація підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін та є невід'ємною частиною цього Договору.
Специфікація складається Постачальником на підставі отриманого замовлення Дилера та направляється останньому електронною поштою або факсимільним повідомленням з обов'язковим підтвердженням про прийняття.
На поставлену відповідно до Контракту партію Товару оформлені такі документи:
комерційний Інвойс №GMM2024000000124 від 25.10.2024 на загальну суму 54628,75 USD (а.с. 33);
проформа інвойс від 10.09.2024 на загальну суму 54628,75 USD (а.с. 34):
е-фактура №GMM2024000000124 від 25.10.2024 на загальну суму 54628,75 USD (а.с. 35);
оплата Товару здійснена відповідно до Платіжної інструкції в іноземній валюті на суму 54628,75 USD (а.с. 37).
За митною декларацією №24UA204020027176U0 від 01.11.2024 (далі - МД №24UA204020027176U0) декларантом митному посту «Рівне» Рівненської митниці заявлено до митного оформлення товари:
- товар №3 «Телескопічні гідроциліндри для сідлових тягачів: Телескопічний циліндр арт. GMECF-185-6-8460 - 3 шт. Телескопічний циліндр арт. GMECF-160-5-5600 - 5 шт. Телескопічний циліндр арт. GMEF-160-5-6450 - 5 шт. Телескопічний циліндр арт. GMECF-135-3-3570 - 5 шт.», за рівнем митної вартості 2,73 USD/кг;
- товар №4 «Вироби з чорних металів:Комплект нижніх кріплень для телескопічного циліндра, арт. GM-SBR.02-60/368 - 18шт. Комплект верхніх кріплень для телескопічного циліндра, арт. GMKBR. 04-60 - 18шт.», за рівнем митної вартості 2,14 USD/кг.
Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Рівненською митницею сформоване Повідомлення від 01.11.2024, в якому зазначено:
«Консультація. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв'язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59 - 61 Митного кодексу України. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Рівненської митниці Держмитслужби відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:
Товар №3: МД від 23.08.2024 №24UА401020043000U0 - 3,81 USD/кг (товар за МД від 23.08.2024 №24UА401020043000U0: циліндри гідравлічні телескопічні - 16557 кг);
Товар №4: МД від 16.09.2024 №24UА206060005330U9 - 4,60 USD/кг (товар за МД від 16.09.2024 №24UА206060005330U9: кріплення одинарне (зовн.діам.труби), кріплення подвійне ... - 1106,66 кг).
У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 - 64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару» (а.с. 38).
Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024 (далі - Рішення №UA204020/2024/000061/2), яким митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України (а.с. 17).
Графа 33 Рішення №UA204020/2024/000061/2:
I.
Митна вартість імпортованих товарів №№3,4 не може бути визнана за рівнями, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
2) подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять неточності:
в п.2.2 та п.6.2 зовнішньоекономічного контракту від 17.04.2024 №17/04/2024 далі - Контракт), вказано що вартість упаковки, тари включено у вартість товару, однак в документах, які надано для підтвердження митної вартості дані складові митної вартості ніде окремо не підтвердженні. Наданий до митного оформлення розрахунок ціни (калькуляція) від 17.04.2024 б/н не містить відомостей про вартість упаковки, що ставить під сумніви включення вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням до вартості товару;
відповідно до умов поставки EXW, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому витрати на навантаження не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). У довідці від 01.11.2024 б/н зазначено, що вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, проте у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.11.2024 №01112024, відомості щодо вартості вантажно-розвантажувальних робіт відсутні;
для цілей митного оформлення надано Сертифікат дилера, разом з тим не надано документ (договір), що регулює відносини постачальника товару та дилера, зокрема їх взаємні права та обов'язки;
разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 26.10.2024 №24060500EX00019567 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявления до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості
II.
Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:
Товар №3: МД від 23.08.2024 № 24UA401020043000ЬO-3.81 USD/кг (товар за МД від 23.08.2024 №24UA401020043000U0: циліндри гідравлічні телескопічні -16557 кг);
Товар №4: МД від 16.09.2024 № 24UA206060005330U9 - 4,60 USD/кг (товар за МД від 16.09.2024 № 24UA206060005330U9: кріплення одинарне (зовн.діам.труби), кріплення подвійне ... - 1106,66 кг);
III.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових
організацій про вартість товару або сировини;
виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлениих комерційних умовах поставки;
документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме вантажно - розвантажувальних робіт;
копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.
документ (договір), що регулює відносини постачальника товару та дилера, зокрема їх взаємні права та обов'язки.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові
значення складових митної вартості товарів.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові
значення складових митної вартості товарів.
IV.
За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару №3 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості подібного товару, митне оформлення якого здійснено за
митною декларацією від 23.08.2024 № 24UA401020043000UO-3.81 USD/кг;
Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 21751,2900 USD (5709 кг * 3,81 USD/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 896575,1230 UAH (гривень) (21751,2900 USD* 41,2194 UAH/ USD).
Митну вартість товару №4 визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості подібного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 16.09.2024 № 24UA206060005330U9 - 4,6 USD/кг;
Числове значення митної вартості товару №4 у валюті рахунку становить 3362,60 USD (731,000 кг*4,6 USD/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 138604,3544 UAH (гривень) (3362,60 USD *41,2194 UAH/ USD).
Митним органом сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000797 від 01.11.2024 (далі - Картка відмови), в якій зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не надано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, шо при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р., а подані до митного оформлення документи, в тому числі і додатково надані на вимогу митниці, містять розбіжності та неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.11.2024 UA204020120241000061/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ №4495-VІ від 13.03.12). Підстава: Розділ III (статті 49-66). статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VІ від 13.03.12).
Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 01.11.2024 №24UA204020027210U6.
Сума додатково нарахованих митних платежів становить 89404,89 грн. (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №UA204020/2024/000061/2, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».
Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».
Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».
Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».
Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Вказані норми МК України визначають обов'язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».
Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».
Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні».
Частина п'ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».
Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:
документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
наявність у документах ознак підробки;
документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
При цьому, частина третя статті 53 МК України не визначає такої підстави для витребування додаткових документів, як наявність у поданих декларантом документах «неточностей».
Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.
Так, митний орган в оскаржуваному Рішенні №UA204020/2024/000061/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначив, що: «в п.2.2 та п.6.2 зовнішньоекономічного контракту від 17.04.2024 №17/04/2024 далі - Контракт), вказано що вартість упаковки, тари включено у вартість товару, однак в документах, які надано для підтвердження митної вартості дані складові митної вартості ніде окремо не підтвердженні. Наданий до митного оформлення розрахунок ціни (калькуляція) від 17.04.2024 б/н не містить відомостей про вартість упаковки, що ставить під сумніви включення вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням до вартості товару».
Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2.2. Контракту: «В ціну Товару включена вартість тари, упаковки і маркування, права на використання знаку для товарів і послуг або інших прав інтелектуальної власності щодо Товарів».
Відповідно до пункту 6.2. Контракту: «Вартість тари та упаковки включена у вартість Товару».
Отже, платежі щодо вартості тари, упаковки і маркування вже включені до вартості товару та враховані при її формуванні між сторонами правочину.
При цьому, будь-які підстави для зазначення в документах окремими пунктами вартості тари, упаковки і маркування - відсутні, оскільки така вартість включена до сформованої ціни товару; тобто, вартість тари та упаковки не оплачувалася окремо від ціни товару.
Вказане свідчить про те, що у митного органу були відсутні підстави як для витребування у декларанта додаткових документів щодо вартості тари, упаковки і маркування, так і для коригування митної вартості товарів з цієї підстави.
Також, митний орган в оскаржуваному Рішенні №UA204020/2024/000061/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначив, що: «відповідно до умов поставки EXW, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому, витрати на навантаження не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). У довідці від 01.11.2024 б/н зазначено, що вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, проте у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.11.2024 №01112024, відомості щодо вартості вантажно-розвантажувальних робіт відсутні».
Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
У довідці від 01.11.2024 б/н зазначено, що вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення.
Відповідно до Рахунку-фактури від 01.11.2024 №01112024 вартість міжнародних послуг становить: по маршруту 1 - 130000,0, по маршруту 2 - 30000,00 (а.с. 40).
Отже, у вартість транспортування товарів вже включено вартість щодо послуг навантаження, яка окремо не сплачувалася; декларант не поніс жодних додаткових витрат щодо послуги навантаження, оскільки вартість таких послуг закладена у вартості послуги - транспортування.
При цьому, у спірному випадку, транспортні послуги були надані, а декларант поніс відповідні витрати, які були включені до митної вартості товарів.
Вказане свідчить про те, що у митного органу були відсутні підстави як для витребування у декларанта додаткових документів щодо вартості послуг з навантаження товарів, так і для коригування митної вартості товарів.
Також, митний орган в оскаржуваному Рішенні №UA204020/2024/000061/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначив, що: «для цілей митного оформлення надано Сертифікат дилера, разом з тим не надано документ (договір), що регулює відносини постачальника товару та дилера, зокрема їх взаємні права та обов'язки».
Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
За правилами частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Дана норма визначає перелік обов'язкових для надання митному органу документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Серед такого переліку відсутній такий документ, як Сертифікат дилера, який наданий у спірному випадку позивачем виключно як додатковий документ.
Надання чи ненадання декларантом такого документа не впливає на питання правильності визначення митної вартості товарів та не коригує складові митної вартості товарів.
Вказане свідчить про те, що у митного органу були відсутні будь-які підстави для коригування митної вартості товарів, оскільки надання чи ненадання документа (договору), що регулює відносини постачальника товару та дилера, не впливає на визначення митної вартості товарів, які були поставлені по Контракту.
Також, митний орган в оскаржуваному Рішенні №UA204020/2024/000061/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначив, що: «разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 26.10.2024 №24060500EX00019567 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт».
Щодо такої підстави для коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
За правилами частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Дана норма визначає перелік обов'язкових для надання митному органу документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Митна декларація країни відправлення не є обов'язковим для надання митному органу документом.
Надання контролюючому органу митної декларації країни відправлення є правом, а не обов'язком декларанта.
При цьому, відсутність відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, в митній декларації країни відправлення жодним чином не впливає на питання правильності визначення митної вартості товарів.
Приписи МК України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.
Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».
Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».
Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».
Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».
Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».
Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».
Отож, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Проте, оскаржуване Рішення №UA204020/2024/000061/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2024/000061/2 також зазначено, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями:
Товар №3: МД від 23.08.2024 № 24UA401020043000ЬO-3.81 USD/кг (товар за МД від 23.08.2024 №24UA401020043000U0: циліндри гідравлічні телескопічні -16557 кг);
Товар №4: МД від 16.09.2024 № 24UA206060005330U9 - 4,60 USD/кг (товар за МД від 16.09.2024 № 24UA206060005330U9: кріплення одинарне (зовн.діам.труби), кріплення подвійне ... - 1106,66 кг).
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі - Правила).
Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:
«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».
При здійсненні коригуванням митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною МД не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Разом з тим, оскаржуване Рішення №UA204020/2024/000061/2 не містить ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.
Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».
Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».
Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».
З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.
Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA204020/2024/000061/2 не відповідає критерію «обґрунтованості».
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №UA204020/2024/000061/2, у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028,00 грн, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 11.11.2024 №2250.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» (вулиця Дегтярівська, 21-А, офіс 107, місто Київ, 04119; код ЄДРПОУ 41846051) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» суму судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 лютого 2025 року
Суддя К.М. Недашківська