03 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа №440/14309/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1020,00 грн та єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 24899,60 грн, посилаючись на невиконання платником податків податкового обов'язку у строки, визначені Податковим кодексом України.
2. Позиція відповідача.
Поштове відправлення разом з копією ухвали суду від 04.12.2024 про відкриття провадження у цій справі повернулось до суду неврученим з огляду на відсутність адресата за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням наведеного, копія ухвали суду від 04.12.2024 вважається врученою відповідачу 21.12.2024 /а.с. 55/.
Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідач не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець 03.12.2012, як платник податків перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Полтавська ДПІ) /а.с. 9/.
На підставі заяви від 29.07.2013 про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 з січня 2019 року по лютий 2020 року нараховане податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку загалом у розмірі 11054,40 грн /а.с. 6, 12/.
Крім того, податковий орган за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати ФОП ОСОБА_1 єдиного податку, на підставі акта перевірки від 20.01.2020 №30928/16-31-56-33/ НОМЕР_1 сформував податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 №0002175633 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12995,20 грн, що вручене відповідачу 07.02.2020 /а.с. 13-15/.
Також за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності подання ФОП ОСОБА_1 податкового розрахунку форми 1-ДФ за 4-й квартал 2017 року, на підставі акта перевірки від 22.11.2021 №9754/16-31-24-11/ НОМЕР_1 позивач сформував податкове повідомлення-рішення від 07.12.2021 №005704/16-31-24-11/ НОМЕР_1 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн, що вручене відповідачу 14.12.2021 /а.с. 18/.
З огляду на несплату відповідачем сум грошового зобов'язання з єдиного податку та штрафних санкцій, до інтегрованої картки платника податків внесено записи про наявну заборгованість /а.с. 19-38/.
30.09.2016 податковий орган сформував податкову вимогу №893-17 про сплату відповідачем узгодженої суми податкових зобов'язань загалом у розмірі 381,20 грн /а.с. 11/.
Податкова вимога отримана відповідачем 08.10.2016, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 11/.
Сторонами у справі доказів оскарження згаданої податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
04.02.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення відповідачем підприємницької діяльності за власним рішенням /а.с. 9, зі звороту/.
Посилаючись на несплату відповідачем узгоджених податкових зобов'язань у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У силу пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до абзацу першого пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Як визначено пунктом 295.1 статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Відповідно до абзацу другого підпункту 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У силу абзацу другого пункту 97.3 статті 97 ПК України визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
При цьому підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 цієї статті визначено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом переданого на розгляд суду у цій справі спору є правовідносини щодо стягнення з відповідача податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідач, будучи платником єдиного податку другої групи, за період з січня 2019 року по лютий 2020 року мав щомісячно сплачувати єдиний податок, а невиконання ФОП ОСОБА_1 податкового обов'язку у визначені Податковим кодексом України строки призвело до утворення податкового боргу.
Крім того, визначене вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкове (грошове) зобов'язання вважається узгодженим з моменту їх отримання платником податків та мало бути сплачене відповідачем у строк, визначений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 ПК України.
Факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, повноваженнями зі стягнення якого наділені контролюючі органи.
Матеріалами справи підтверджено, що з метою погашення податкового боргу позивач надсилав ОСОБА_1 податкову вимогу від 30.09.2016 №893-17 /а.с. 11/.
Податкова вимога вручена платнику податків, докази її оскарження в матеріалах справи відсутні.
Залученим до матеріалів справи витягом з інтегрованої картки платника податків підтверджено, що з 2016 року податковий борг ОСОБА_1 з єдиного податку не переривався /а.с. 19-35/, тобто зазначена вище податкова вимога не є відкликаною.
Факт припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності не має наслідком припинення податкового обов'язку зі сплати податків, нарахованих за період ведення ним такої діяльності.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.
Разом з цим, як визначено пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Водночас пунктом 102.9 статті 102 ПК України визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Тож, цей позов подано у межах строків давності, передбачених чинним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзив на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг зі сплати:
- єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 24899,60 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень шістдесят копійок) на рахунок UA668999980314040699000016719, отримувач - ГУК у Полт.обл./тг м. Полтава/18050400, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень) на рахунок UA758999980333199340000016660, отримувач - ГУК у Полт.обл./тг с.Новоселів/11010100, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Позивач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА