06 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3776/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати додаткової грошової винагороди в повному обсязі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим 28.04.2022 та 08.07.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини, у періоди з жовтня 2022 року по червень 2023 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати додаткову грошову винагороду в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000,00 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим 28.04.2022 та 08.07.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року, з урахуванням виплаченої суми; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити додаткову грошову винагороду в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000,00 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим 28.04.2022 та 08.07.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року, з урахуванням виплаченої суми.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за період його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник ІНФОРМАЦІЯ_1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що виплата позивачу додаткової грошової винагороди здійснювалась ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 .
Представник Військової частини НОМЕР_1 також заперечував задоволення позовних вимог. У відзиві на позовну заяву зазначав, що у довідці № 719 від 13.08.2022 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) зазначено передчасний висновок, що поранення позивача пов'язане із захистом Батьківщини, оскільки воно пов'язане із вчиненням іншим військовослужбовцем щодо позивача кримінального правопорушення у Харківській області. Також зазначав, що відповідно до пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно із записами військового квитка ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 05.04.2022 року по 02.07.2023 року.
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2022 року №709 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджується, що солдат ОСОБА_1 28.04.2022 року під час виконання ним бойових завдань під час захисту Батьківщини одержав мінно-вибухову травму, а саме: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з цефалгічним, вестибуло-атактичним синдромами.
Згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2022 №719 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдат ОСОБА_1 08.07.2022 року отримав вогнепальне наскрізне поранення живота з пошкодженням сліпої кишки, вогнепальний перелом крила правої клубової кістки, масивна гематома черевної порожнини, тазова позачеревна гематома, гемоперетонеум, травматичний шок 3 ст. під час виконання ним бойових завдань під час захисту Батьківщини.
Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 06.07.2023 року № 1909 мінно-вибухова травма та вогнепальне поранення ОСОБА_1 пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 31.10.2023 року №6435 поранення ОСОБА_1 пов'язане із захистом Батьківщини та кваліфікується як тяжке. Хронічний гастродуоденіт в стадії нестійкої ремісії.
Згідно виписок з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Військово - медичному клінічному центрі Північного регіону, КП "ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР", КП "Лубенський обласний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" в наступні періоди: з 09.07.2022 року по 20.07.2022 року; з 20.07.2022 року по 23.08.2022 року; з 23.08.2022 року по 22.09.2022 року; з 21.10.2022 року по 01.11.2022 року; з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року.
На підставі довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2022 року №2430 у період з 22.09.2022 року по 21.10.2022 року ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Представник позивача 08.03.2024 року звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із запитом про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2024 року № 21 повідомлено адвоката про те, що гроші на виплату замовлені, виплата буде проведена до кінця лютого 2024 року.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати додаткової винагороди за період з жовтня 2022 року по червень 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції на момент отримання позивачем поранення), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно пункту 1-2 Постанови №168 (в чинній редакції) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
В даному випадку, умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, позивачем дотримані та підтверджуються довідками Військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2022 року №№709, 719 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 06.07.2023 № 1909, довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 31.10.2023 № 6435 та наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти стаціонарного хворого.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про отримання позивачем порання внаслідок нещасного випадку не пов'язаного із захистом Батьківщини, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Суду не надано доказів того, що отримані позивачем травми (порання) пов'язані з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення; є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Суд також вважає хибними посилання представника відповідача про перебування позивача на лікуванні більше чотирьох місяців як підставу для невиплати додаткової винагороди, оскільки, як свідчать матеріали справи, після 01.11.2022 року позивач перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 та періоди його безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах не перевищували вказаний строк.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 09.07.2022 року по 20.07.2022 року; з 20.07.2022 року по 23.08.2022 року; з 23.08.2022 року по 22.09.2022 року; з 21.10.2022 року по 01.11.2022 року; з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року.
Представником відповідача не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року.
В свою чергу, довідками про нараховане грошове забезпечення (про доходи) підтверджується виплата позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я за жовтень 2022 року в розмірі 42 903,23 грн. та 35483,87 грн.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність та не нарахувала ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправною бездіяльності військової частина НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року; зобов'язання військової частина НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року, з урахуванням проведених виплат.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаними із захистом Батьківщини, за період з 19.11.2022 року по 23.12.2022 року, з 24.12.2022 року по 24.01.2023 року; з 15.02.2023 року по 07.03.2023 року; з 21.04.2023 року по 10.05.2023 року; з 26.05.2023 року по 12.06.2023 року, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко