Справа № 420/25329/24
06 лютого 2025 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зверталась до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, як працівнику освіти, проте відповідач повідомив про відмову у виплаті такої грошової допомоги, у зв'язку з тим, що заявниця на час виходу на пенсію не працювала в закладах освіти на посадах, які дають право на призначення допомоги у розмірі 10 пенсій. Позивач вважає, що така позиція ГУ ПФУ в Одеській області суперечить нормам діючого законодавства України та порушує її права в сфері соціального та пенсійного забезпечення, тому звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою від 19.08.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі та визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
30.08.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Як встановлено Головним управлінням ПФУ в Одеській області, заявниця не працювала в закладах освіти, які дають право на призначення допомоги у розмірі 10 пенсій. Відтак, Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій від 07.12.2023 №155950018528.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд вважає за необхідне витребувати у сторін додаткові докази по справі.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.
Положеннями пункту 2 Порядку №1191 визначено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е - ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Так, сторони не надали суду ніяких доказів призначення позивачці пенсії за віком, з якого часу така пенсія була призначена не повідомили. В позовній заяві не зазначено день досягнення позивачкою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Позивачка надала копію трудової книжки НОМЕР_1 , відомості якої свідчать, що встановлено, що позивачка з на момент виходу на пенсію позивач працювала в Орлівському закладі загальної середньої освіти Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області. У період з 25.08.1982 по 22.08.1983 працювала вихователем в дитячому навчальному закладі, з 09.09.1983 по 01.09.2022 позивач працювала вчителем, 01.09.2022 року на підставі наказу № 57/К від 01.09.2022 року позивача переведено на посаду асистента вчителя в інклюзивному класі, Позивачка стверджує, що загальний стаж роботи складає 38 років 11 місяці 24 днів, що підтверджується трудовою книжкою. Разом з тим, для призначення спірної грошової допомоги має значення спеціальний страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тому відповідач має надати докази врахування стажу загального та спеціального при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Суд не має повноважень самостійно встановлювати страховий стаж.
Позивачка стверджує, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Копії заяви суду не надано, як не надано відомостей про дату подання такої заяви.
Листом № 39030/03-16 від 07.12.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про те, що підстав для нарахування та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відсутні. У зв'язку із тим, що посада асистента вчителя інклюзивного класу, яку позивачка займала на момент призначення пенсії не входить до Переліку посад у розділі І «Освіта» затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 робота, на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. Крім того, позивачка має рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій від 07.12.2023 №155950018528, яке вона не оскаржує. Отже, відповідачем не допускалося протиправної бездіяльності, оскільки на звернення позивача відповідач надав відповідь, обґрунтував підстави для відмови виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, крім того, позивачка отримала рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій від 07.12.2023 №155950018528, яке вона не оскаржує. Тому позивач має уточнити позовні вимоги або обгрунтувати, чому вважає наявною саме бездіяльність відповідача, та пояснити чому не оскаржує рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги .
Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу ч.4 ст.9, 90, 211, 242 КАС України рішення суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Тому дотримання судом вимог ст.129 Конституції України зумовлює виникнення потреби у витребуванні за ініціативою суду доказів у цілях встановлення як об'єктивної істини, так і факту існування порушеного права (ущемленого інтересу) заявника.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно до частини 4 вказаної статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 6, 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись ст. 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - КАС України, суд, -
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - до 21.02.2025 надати копію рішення про призначення позивачці пенсії за віком, повідомити про наявність/відсутність у ОСОБА_1 необхідного спеціального страхового стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підтвердити факт неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії, повідомити яка тривалість стажу загального та спеціального мала ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком, копію заяви про нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Запропонувати ОСОБА_1 уточнити позовні вимоги або обгрунтувати, чому вважає наявною саме бездіяльність відповідача, та пояснити чому не оскаржує рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, надати копію заяви про нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (при наявності), надати копію рішення про призначення пенсії за віком (при наявності).
Роз'яснити, що витребувані докази належить подати суду до 22.02.2025.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА