Справа № 420/120/25
06 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022-2023-2024 роки як інваліду війни 2-ї групи-ветерану війни у розмірі меншому ніж передбачено частиною 4. 5 статті 12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму за 2022 рік 23054грн. за 2023 рік 24060грн. за 2024 рік 24060грн щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни, ветерану війни відповідно до частини 4. 5 статті 12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніш виплачених сум.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що позивач за2022-2024 роки отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України меншому ніж передбачено Законом. Позивач вважає дії відповідача щодо виплати у 2022-2024 роках щорічної разової допомоги в розмірі меншому восьми мінімальних пенсій за віком протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
23.01.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що Враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини 2 ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 07.05.2022 №540 (далі Постанова №540). Позивач не був позбавлений права на щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня та отримав її у розмірі 3906,00 грн., що встановлено в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540. Законом України від 20.03.2023 №2983-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» ч. 5 ст. 14 Закону №3551-XII викладено в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Отже, законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законом №3551-XII. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Постанова №754), якими визначено як процедуру виплати відповідної допомоги, так і її фіксований розмір на 2023 рік.
03.02.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію як інвалід війни 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачу в червні 2022 року нарахована разова грошова допомога у розмірі 3906,00 грн та виплачувалась шляхом зарахування на поточний рахунок в банківській установі ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК». Відповідно до пунктів 2 та 5 Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540.
В серпні 2023 року позивачу нарахована разова грошова виплата до Дня Незалежності України в сумі 2900,00 грн та виплачена шляхом зарахування на поточний рахунок в банківській установі ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК». Відповідно до Порядку здійснення у 2023 році грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754.
А в серпні 2024 року позивачу нарахована разова грошова виплата в сумі 2900,00 грн та виплачена шляхом зарахування на поточний рахунок в банківській установі ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК» з прийняттям Порядку використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396.
Позивач, вважаючи вказану виплату такою, що виплачена не в належному розмірі, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2022-2024 роки відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило про те, що виплата разової грошової допомоги до Дня Незалежності України проведена у розмірах, передбачених чинним законодавством в серпні поточного року.
Не погодившись із вказаною відмовою відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022-2024 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ).
Статтею 1 Закону №3551-XII визначено основні завдання цього Закону.
Так, відповідно до зазначеної статті цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до статті 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни передбачені статтею 13 Закону №3551-XII.
Зокрема, частиною 5 статті 13 Закону №3551-XII передбачено виплату особам з інвалідністю внаслідок війни щорічної разової грошової допомоги.
Така грошова допомога була запроваджена ще з 01.01.1999 шляхом внесення змін до Закону №3551-ХІІ Законом від 25.12.1998 №367-XIV та доповненням статті 13 частиною четвертою наступного змісту:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.
Суд зазначає, що протягом усього часу дії положень статті 13 Закону №3551-XII, якими передбачено розміри грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни, спостерігались тенденції до зменшення її розміру шляхом передачі повноважень з визначення її розміру Кабінету Міністрів України.
Попри це, внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 до 14.04.2023 продовжувала діяти частина п'ята статті 13 Закону №3551-XII, якою було передбачено:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.».
Законом України від 20.03.2023 №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-XII, шляхом викладення норми в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
На виконання наведених норм Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідування у 2024 році» від 02.04.2024 №369, якою встановлено порядок та розміри, категорій осіб, яким здійснюється виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Вказаною Постановою установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;
учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Висновки суду.
Порівняння зазначених редакцій частини 5 статті 13 Закону №3551-XII та Порядку №369 демонструє очевидну різницю в розмірах щорічної разової грошової допомоги, при цьому не на користь допомоги, запровадженої Законом №2983-IX та Порядком №369, яка за розміром значно менша тієї допомоги, яку отримували особи з інвалідністю внаслідок війни до внесення змін до Закону.
Рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23 було надано оцінку зазначеним обставинам та зроблено висновок, що за своєю природою передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачає стаття 2 Закону №3551-XII, що, своєю чергою, суперечить також статтям 17, 22 Конституції України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи безстроково, в червні 2022 році позивачу було нараховано та виплачено разом із пенсійною виплатою разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2022 року в сумі 3906,00 грн., відповідно до пунктів 2 та 5 Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540; в серпні 2023 року позивачу було нараховано та виплачено разом із пенсійною виплатою разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік в сумі 2900,00 грн., відповідно до Порядку здійснення у 2023 році грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754; у серпні 2024 року позивачу було нараховано та виплачено разом із пенсійною виплатою разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік в сумі 2900,00 грн., що відповідає розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідування у 2024 році» від 02.04.2024 №369.
Отже, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2022 році в розмірі 3906,00 грн., в 2023 році в розмірі 2900,00 грн. та в 2024 році в розмірі 2900,00 грн., що значно менше, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22).
Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2022-2024 роках в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.
При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги є мінімальний розмір пенсії за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 за №1928-ІХ, який вступив в дію з 01.01.2022 визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.01.2022 у розмірі 1934,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2023 року - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2024 року - 2361 гривні.
Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2022-2024 роках застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд, враховуючи висновки, викладені Верховним Судом у рішенні від 05.03.2024 року у зразковій справі №440/14216/23, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022-2024 роки, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022-2024 роки, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, оскільки саме такий спосіб захисту прав є належним і це необхідно для ефективного захисту порушеного права.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022-2024 роки, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до частини п'ятої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, відповідно до частини п'ятої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, відповідно до частини п'ятої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко