06 лютого 2025 р. № 400/10986/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною; стягнення майнової шкоди в розмірі 166 712,00 грн,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо не внесення позивача до рапорту (донесення) командира підрозділу про виконання бойових завдань у період червень - жовтень 2024 і не внесення позивача у відповідні накази командира військової частини про виплату додаткової винагороди позивачу із розрахунку 100000 гривень за місяць, стягнення завданої майнової шкоди у розмірі 166712.00 гривень (сто шістдесят шість тисяч сімсот дванадцять гривень 00 копійок ) .
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду в повному обсязі в сумі 100 000 грн. за період червень-жовтень 2024.
Ухвалою від 25.11.2024 суд відкрив провадження у справі та запропонував відповідачу надати суду відзив та подати довідку про нарахування та отримання позивачем додаткової винагороди за період з червня 2024 по жовтень 2024 року, підстави для виплати додаткової грошової винагороди за спірний період.
Відповідач відзив та витребувані документи суду не надав. Ухвалу суду від 25.11.2024 про відкриття провадження у справі отримав через Е-суд 27.11.2024.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ч. 4 ст. 159 КАС України встановлено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та кваліфікує неподання відповідачем відзиву, як визнання позову.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України). Суд зазначає, що рішення приймається на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи, оскільки відповідач ухвалу суду про надання доказів не виконав.
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних сил України та проходить військову службу у військові частині НОМЕР_1 з квітня 2021 року на посаді командира бойової машини - сержанта реактивної артилерійської батареї у складі артилерії військової частини.
Позивач у позові зазначив, що за весь період служби, окрім часу знаходження у щорічних відпустках, він виконував бойові завдання щодня в режимі 24/7 безпосередньо в районах бойових дій, та отримував додаткову грошову винагороду, передбачену чинним законодавством. Під час здійснення виплат додаткової грошової винагороди за безпосередню участь у бойових діях позивач дізнався про нарахування йому у меншого розмірі додаткової грошової винагороди за період червень - жовтень 2024:
-червень 100000 грн. - (передбачені), 30 днів х 3225 = 96750 грн., (фактично виплачені) - 83666 грн., заборгованість - 13084.,
-липень 100000 грн. - (передбачені), 31 день х 3225 грн. = 99975 грн., (фактично виплачені) - 83870 грн. , заборгованість - 16105 грн.,
-серпень 100000 грн. - (передбачені), 31 день х 3225 грн. = 99975 грн.(фактично виплачені) - 75161 грн., заборгованість - 24814грн.,
-вересень 100000 грн. - (передбачені), 30днів х 3225 = 96750 грн. (фактично виплачені) - 34666 грн., заборгованість - 62084 грн.,
-жовтень 100000 грн. - (передбачені) 25 днів х 3225 = 80625 грн., (фактично виплачені) - 30000., заборгованість - 50625грн.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч. 4 Зст.9 Закону України №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану ».
Пунктом 1-1 постанови № 168, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 , п.2 розділу XXXIV передбачено, що виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану передбачено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
4. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
8. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
9. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Позивач надав суду Довідку від 02.11.2024 року за №642/70/3076 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (додаток 6 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2023 року за № 887). Відповідно до цієї довідки позивач з 24.02.2022 по 08.01.2023, з 20.01.2023 по 03.02.2023, з 16.03.2023 по 22.06.2023, з 05.08.2023 по 14.08.2023, з 25.08.2023 по 01.10.2024, з 06.10.2023 по 02.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі населених пунктів в Курахове, Костянтинопіль Покровського району Донецької області на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2023 № 237, від 01.10.2024 №292, від 06.10.2024 № 297.
Відповідно до постанови КМУ №168 та Наказу №260 від 07.06.2018 передбачена виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційну часу участі в таких заходах. Ця довідка свідчить, що позивач за спірний період брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони, тому відповідач повинен був за цей період нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в сумі 100 000 пропорційну часу участі в таких заходах.
Позивач надав суду скріншоти з Приват 24, які свідчать, що на його банківську картку 26.11.2024 було зараховано 27419,36грн., 22.10.2024 - 34666,67грн., 27.09.2024 - 75161,29грн., 21.08.2024 - 83870,97грн., 19.07.2024 -83666,67грн.
Ці докази свідчать, що позивачу додаткова винагорода виплачена не повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача завдану йому майнову шкоду у розмірі 166712.00 гривень (сто шістдесят шість тисяч сімсот дванадцять гривень 00 копійок ) .
Але відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода це завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже це шкода немайновим правам, або майну фізичної особи.
Заборгованість зі сплати додаткової винагороди в сумі 166 712грн. не є матеріальною шкодою в розумінні норм Цивільного Кодексу України, оскільки між сторонами виникли не цивільні правовідносини, а трудові, в зв'язку з проходженням позивачем публічної-військової служби.
Тому суд вважає за необхідне, для захисту прав позивача зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену додаткову винагороду за період червень-жовтень 2024 з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі в таких заходах, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач просить визнання неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не внесення позивача до рапорту (донесення) командира підрозділу про виконання бойових завдань у період червень - жовтень 2024 і не внесення позивача у відповідні накази командира військової частини про виплату додаткової винагороди позивачу із розрахунку 100000 гривень за місяць. Але сторони не надала суду будь-яких доказів на підтвердження, або спростування цих доводів, тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та вважає, що права позивача будуть поновленні шляхом задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за спірний період.
Відповідач всупереч ст.77 КА України не надав суду доказів на спростування доводів позивача та доказів виплати додаткової винагороди за спірні періоди в повному обсязі, тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ,ІПН НОМЕР_3 ) додаткову винагороду за період червень-жовтень 2024 з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі в таких заходах, з урахуванням раніше виплачених сум.
3.Позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не внесення ОСОБА_1 до рапорту (донесення) командира підрозділу про виконання бойових завдань у період червень - жовтень 2024 і не внесення ОСОБА_1 у відповідні накази командира військової частини про виплату додаткової винагороди позивачу із розрахунку 100000 гривень за місяць відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко