06 лютого 2025 р. № 400/11077/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 належного грошового забезпечення за період з 21.03.2024 по 04.07.2024, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 21.03.2024 по 04.07.2024.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за оскаржуваний період проходження військової служби відповідач не нараховував та не виплачував в належному розмірі грошове забезпечення позивачу.
Суд ухвалою від 02.12.2024 відкрив провадження та призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Заперечення відповідача мотивовані тим, що грошове забезпечення позивачу за вказаний ним період виплачувалось у тому розмірі, який встановлено чинним законодавством,оскільки у зазначений період позивачем не виконувались бойові завдання і він перебував у розпорядженні командира ВЧ.
Представник позивача подала відповідь на відзив. Підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що твердження відповідача не підтверджені доказами, накази про те, що позивач перебував у розпорядженні командира до суду не надані, грошове забезпечення за березень та квітень2024 року позивачу не виплачувалось зовсім, що навіть не заперечується відповідачем.
Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 13.06.2023 по 04.07.2024 проходив службу у
військовій частині НОМЕР_1 , про що в матеріалах справи міститься довідка № 7889 від 09.07.2024.
21.03.2024 позивач повернувся до військової частини після проходження лікування у зв'язку з отриманим ним пораненням.
04.07.2024 ОСОБА_1 звільнений в запас за станом здоров'я (витяг з наказу № 204 від 04.07.2024).
Як встановлено судом, відповідно до довідки про доходи №642/3976 від 20.10.2024 позивачу було нараховане грошове забезпечення, в тому числі у натуральній формі (грн):
- за березень 2024 року - 0,00 грн;
- за квітень 2024 року - 0,00 грн;
- за травень 2024 року - 662.50 грн.;
- за червень 2024 року - 662.50 грн.;
- за липень 2024 року з 01.07.2024 по 04.07.2024 - 747.99 грн (посадовий оклад та оклад за військовим званням).
Не погоджуючись з таким розміром нарахованого та виплаченого за спірний період грошового забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та
соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини 4 вказаної статті Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704), якою передбачено правила розрахунку посадових окладів та окладів за військовим званням.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок).
Згідно з абз. 4 п. 1 ч. 1 Порядку грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_2 (далі - військові частини).
Відповідно до п. 4 ч. 1 Порядку підставами для розрахунку та виплати основних і
додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
За правилами п. 8 ч. 1 Порядку грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем за період березень - квітень 2024 року позивачу не було нараховано та виплачено грошове забезпечення.
Відповідач зазначає, що у вказаний період Позивач виконував службові обов'язки, визначені ст. 127 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи безпосередньо за місцем зосередження підрозділу, оскільки відповідно до свідоцтва про хворобу № 6507 від 20.03.2024 був не придатний до військової служби з переглядом через 6 місяців. У період з 21.03.2024 по 04.07.2024 Позивач перебував у складі сил та засобів, які беруть безпосередню участь у бойових діях та забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, але не виконував бойових (спеціальних) завдань, визначених розділом XXXIV наказу Міністерства Оборони України № 260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам".
Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем до суду не подано.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , кодЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 належного грошового забезпечення за період з 21.03.2024 по 04.07.2024.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) належне грошове забезпечення за період з 21.03.2024 по 04.07.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 06.02.2025.
Суддя Н.О. Бульба