Справа № 603/692/24
Провадження № 2-а/603/6/2025
05 лютого 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Коцюби Н. Я. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1287 від 15.10.2024 року.
Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 10.01.2025 року ОСОБА_1 поновлено пропущений строк звернення до суду із цим адміністративним позовом, а позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі - скасовано постанову про адміністративне правопорушення № 1287 від 15.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито.
Окрім того, суд ухвалив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 605,60 грн сплаченого судового збору. Поряд з цим, в мотивувальній частині вказаного рішення суд зазначив, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Однак відповідних доказів стороною позивача суду не надано, у зв'язку з чим заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу (орієнтований розмір яких відповідно до позовної заяви становив 5000,00 грн) не були розподілені за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
15.01.2025 року представник позивача - адвокат Коцюба Н. Я. через підсистему «Електронний суд» (вх. № 123/25-Вх від 16.01.2025 року) подала суду заяву про ухвалення додаткового рішення в справі № 603/692/24, в якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, в розмірі 5000,00 грн. В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що за результатом розгляду цієї справи суд не вирішив питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, орієнтований розрахунок яких було наведено в позовній заяві.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - Тимофій В. П. надіслала на електронну адресу суду письмові заперечення, в яких зазначає, що представник позивача ані в усній, ані в письмовій формі не заявляла про намір після завершення судових дебатів подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, однак надала такі докази вже після розгляду справи по суті, що не відповідає вимогам процесуального закону. У зв'язку з наведеним просить відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Коцюба Н. Я. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - Тимофій В. П. в судове засідання не з'явилася, в письмових запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення просить розглянути вказану заяву за відсутності представника відповідача.
Відповідно до правил ч. 3 ст. 252 КАС України у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, письмових заперечень представника відповідача, а також матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч. 3 ст. 132 КАС України).
Згідно з приписами ч. ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається зі змісту поданої представником позивача заяви, адвокат Коцюба Н. Я. просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження вказаного розміру понесених витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Коцюба Н. Я. долучила такі документи:
- копію договору про надання правничої допомоги від 31.10.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Коцюбою Н. Я., відповідно до п. 1 якого адвокат зобов'язалася здійснити представництво Тимківа М. Я., що вказане в цьому договорі, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Тимків М. Я. зобов'язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору;
- копію додатку до договору про надання правничої допомоги від 31.10.2024 року, в п. 1 якого ОСОБА_1 та адвокат Коцюба Н. Я. погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної в договорі і визначеної дорученням, при здійсненні представництва інтересів клієнта в Монастириському районному суді Тернопільської області в розмірі 5000,00 грн, з яких 4000,00 грн - за ознайомлення з матеріалами справи, підготовку та подання позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення, 1000,00 грн - за участь в судових засіданнях. В п. 3 цього додатку позивач та його представник визначили, що виплата гонорару в розмірі 5000,00 грн здійснюється клієнтом протягом двох днів з дня підписання цього договору. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється клієнтом не пізніше 2 робочих днів з моменту ухвалення судового рішення. Також сторони вищевказаного договору погодили гонорар успіху в розмірі 2000,00 грн, який слід сплатити протягом 2 днів з дня набрання рішенням законної сили;
- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 31.10.2024 року, зі змісту якого вбачається, що на виконання умов вказаного договору адвокат Коцюба Н. Я. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення надала позивачу такі правничі послуги: ознайомлення з матеріалами справи, вироблення та узгодження правової позиції та вивчення судової практики в цій категорії справ (вартістю 500,00 грн), підготовка та подання адміністративного позову (вартістю 4000,00 грн), участь в судових засіданнях (вартістю 500,00 грн);
- копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 3938110809 від 15.01.2025 року, згідно з якою ОСОБА_2 перерахувала адвокату Коцюбі Н. Я. 5000,00 грн в рахунок оплати послуг за договором про надання правничої допомоги № б/н від 31.10.2024 року за позовом ОСОБА_1 .
В абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, ч. 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 ст. 143 КАС України).
З аналізу наведених норм закону випливає, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі та обов'язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.
Водночас суд зазначає, що положення ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України слід розуміти так, що сторона має заявити суду про необхідність розподілу витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення. В такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи), можуть бути надані суду - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення рішення суду - протягом п'яти днів після ухвалення такого рішення.
Тобто, за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.07.2023 року в справі № 340/4492/22, від 26.07.2023 року в справі № 160/16902/20.
Окрім того, в постанові від 22.11.2024 року в справі № 420/15183/23 Верховний Суд вказав також і на те, що визначення ч. 7 ст. 139 КАС України судових витрат не лише таких що сплачені, а й таких, що мають бути сплачені, не відміняє положень статті 143 КАС України, якою передбачено загальні підходи до порядку вирішення розподілу судових витрат саме під час постановлення рішення, постанови, ухвали.
Застосування положень статей 139 та 143 КАС України передбачає обов'язкове системне тлумачення цих норм, яке передбачає, що учаснику справи недостатньо лише «задекларувати» понесення в майбутньому судових витрат, а тим паче витрат на правову допомогу, а необхідно також довести неможливість з поважних причин оплатити її до прийняття рішення (постанови, ухвали) і на підтвердження таких причин надати відповідні докази.
Отже, як зазначалось вище, за умовами договору про надання правничої допомоги від 31.10.2024 року і додатку до нього ОСОБА_1 та адвокат Коцюба Н. Я. погодили виплату фіксованої суми гонорару в розмірі 5000,00 грн, яку позивач зобов'язався здійснити протягом двох днів з дня підписання цього договору (остаточний розрахунок позивач зобов'язався здійснити не пізніше 2 робочих днів з моменту ухвалення судового рішення).
Як вбачається зі змісту акта приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2025 року, а також квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 3938110809 від 15.01.2025 року, надані позивачу правничі послуги були оплачені 15.01.2025 року, тобто вже після розгляду справи. Вказане, хоч і свідчить про те, що акт приймання-передачі наданих послуг та відповідна квитанція не могли бути наданні до ухвалення судом рішення в справі, однак зазначені обставини не слугують підставою для звільнення позивача (його представника) від обов'язку заявити про надання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Більш того, копія договору про надання правничої допомоги з додатком до нього від 31.10.2024 року, в якому позивач та його представник узгодили сплату фіксованої суми гонорару в розмірі 5000,00 грн, також надані суду вже після розгляду справи по суті. Поряд з цим, ні в позові, ні в заяві про ухвалення додаткового рішення, стороною позивача не наведено жодних причин неможливості своєчасного подання (тобто до закінчення судових дебатів) вищезазначених доказів.
У зв'язку з наведеним суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення, першочергово підлягає з'ясуванню питання причин, з яких сторона не могла подати докази, що підтверджують їх розмір до проголошення судового рішення та чи було нею подано відповідну заяву в порядку ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 143 КАС України.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.11.2024 року в справі № 420/15183/23.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає слушними доводи представника відповідача, та звертає увагу адвоката Коцюби Н. Я. на те, що хоч законом не визначено певної форми відповідної заяви, як і не встановлено вимог до її змісту, однак сторона позивача до ухвалення в цій справі рішення не надала жодних доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, не заявила про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, як і не навела будь-яких причин, які унеможливлюють своєчасне подання відповідних доказів.
Заявити про намір подати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс або понесе у зв'язку з розглядом справи, представник позивача, серед іншого, могла і в поданій нею заяві про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача (вх. № 46/25-Вх від 08.01.2025 року). Однак у вказаній заяві адвокат Коцюба Н. Я. цього також не зробила.
Враховуючи обставини справи, зважаючи на наведені вимоги процесуального закону, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 45, 132, 134, 139, 143, 248, 252, 256, 294 КАС України, суд
Відмовити в ухваленні додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. М. Галіян