Справа № 599/199/25
нн.п.2/599/102/2025
Іменем України
06 лютого 2025 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Озернянської сільської ради з вимогами про визнання права власності на спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Глава 89 Цивільного кодексу України визначає порядок оформлення права на спадщину. Зокрема, згідно ч.1ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
В силу ст.34 Закону України «Про нотаріат» свідоцтва про право на спадщину видають нотаріуси в порядку передбаченому ст.ст.66-69 вказаного Закону.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, звернення до суду може мати місце тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину з таких підстав, які унеможливлюють його видачу, тобто підстави нотаріальної відмови не можуть бути усунуті спадкоємцями.
Позовна заява та матеріали справи свідчать, що позивач до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталася, спадкової справи не відкрито, коло спадкоємців не зазначено і не визначено, підстав, що унеможливлюють отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса не зазначено.
В силу ст.ст.4,5 ЦПК України суд захищає оспорювані чи порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У даних правовідносинах захист цивільних прав особи першочергово здійснюють органи нотаріату, а не суд.
Оскільки зазначені вище передумови звернення до суду відсутні, отже в даний час справа не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, з огляду на правову позицію викладену у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», згідно якої за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Крім цього позивачу на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., сплачений при поданні позову.
Враховуючи вказане вище та керуючись п.1 ч.1 ст.186 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,
відмовити у відкритті провадження у цивільній справі №599/2157/24 за позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Повернути позивачу ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя Зборівського
районного суду В. В. Снігурський