Справа № 161/2514/25
Провадження № 1-кс/161/925/25
м. Луцьк 06 лютого 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого від 05.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання,
До Луцького міськрайонного суду Волинської області 06.02.2025 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого від 05.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, за якою він просить зобов'язати слідчу СУ ГУНП у Волинській області від 02.09.2020 року ОСОБА_3 надати йому, як захиснику підозрюваного, протокол за результатами обстеження та оцінки стану щебеневого покриття автомобільної дороги лісогосподарського призначення в Великообзирському лісництві та протокол випробування насипної густини та гранулометричного складу щебеню.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Згідно ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора особа отримує лише тоді, коли слідчий, дізнавач або прокурор прийняв певні рішення, вчинив конкретні дії або допустив конкретну бездіяльність, оскарження яких передбачено положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, проте заявлена ОСОБА_4 у скарзі вимога не може бути предметом розгляду слідчого судді в зазначеному порядку, з огляду на наступне.
Зі змісту скарги вбачається, що адвокат ОСОБА_2 фактично не оскаржує бездіяльність слідчого щодо не розгляду його клопотання про ознайомлення із матеріалами справи у передбачений законом триденний строк, хоча і зазначає про це, а виключно просить зобов'язати слідчу надати йому певні конкретні документи у ознайомленні з якими йому було відмовлено (оскільки інші документи йому надані для ознайомлення), що не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Зважаючи, що скаржником оскаржується рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання, не в порядку, визначеному ст.220 КПК України (оскільки фактично клопотання слідчим розглянуто у визначений законом строк), а за п.7 вказаної статті, а Главою 20 КПК України визначено, що є слідчими (розшуковими) діями, негласними слідчими (розшуковими) діями, до яких відмова у задоволенні клопотання про ознайомлення з певними матеріалами кримінального провадження не відноситься, тому вимога скарги не входить в перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Слідчий суддя наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України,тому, приходжу до висновку, що скаржником оскаржується таке рішення слідчого, яке згідно ст.303 ч.1 КПК України не підлягає оскарженню слідчому судді під час досудового розслідування в порядку, визначеному Главою 26 КПК України.
В зв'язку з наведеним слід відмовити у відкритті провадження з розгляду поданої скарги.
Керуючись ст.ст.303 ч.1, 304 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого від 05.02.2025 року про відмову у задоволенні клопотання.
Скаржнику надіслати копію ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1