Справа № 462/4330/24
Провадження № 2/161/237/25
05 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
з участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,
24.05.2024 року ОСОБА_3 , через свого представника, звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначила, що 26.03.2022 року між нею та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір оренди № 17/0163, за умовами якого остання передала їй у тимчасове платне користування квартиру АДРЕСА_1 . За умовами даного правочину, нею, з-поміж іншого, було передано відповідачці 700 дол. США у якості гарантійного платежу з метою виконання зобов'язання по збереженню майна. 26.09.2023 року дія договору оренди № 17/0163 від 26.03.2022 року була припинена. Разом з тим, ОСОБА_4 відмовилася повертати їй гарантійний платіж, попри ту обставину, що остання не пред'явила до неї жодних вимог щодо відновлення пошкодженого майна. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідачки на свою користь грошові кошти в сумі 27677,64 грн., які вона утримує без належної правової підстави, а також судові витрати по справі з яких: 1211,20 грн. судового збору та 12000 грн. витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував. Суду пояснив, що позивачка повернула об'єкт оренди його довірительці в неналежному стані.
Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.03.2022 року між ОСОБА_4 , як орендодавцем, та ОСОБА_3 , як орендарем, було укладено Договір оренди (майнового найму) № 17/0163, за умовами якого (п. 1.1) відповідачка надала позивачці в строкове платне користування квартиру АДРЕСА_1 (далі - Договір).
Умовами договору визначено строк його дії та розмір орендної плати.
Згідно п. 1.6 Договору, - з метою забезпечення виконання зобов'язання орендаря перед орендодавцем по збереженню квартири та майна, належних відповідачці, позивачка передала останній грошові кошти «гарантійну суму» в розмірі 700 дол. США.
Судом також встановлено та сторонами не заперечується, що строк дії Договір оренди (майнового найму) № 17/0163 від 26.03.2022 року був припинений 26.09.2023 року та що «гарантійна сума» в розмірі 700 дол. США відповідачкою повернута не була.
Вищевказана обставина стала підставою для звернення ОСОБА_3 до суду з даним позовом.
Натомість, представник відповідача в ході розгляду справи заперечував щодо обгрунтованості позову з тих підстав, що позивачка повернула об'єкт оренди його довірителю в неналежному стані, тобто із пошкодженням майна, яке передавалося в оренду.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно ч. 1 ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.
За приписами ч. 1 ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, грошові кошти в розмірі 700 дол. США, у розумінні п. 1.6 Договору, були сплачені позивачкою на користь відповідачки у якості завдатку на випадок, якщо під час користування об'єктом оренди орендар пошкодить майно орендодавця, то за вказані кошти орендодавець матиме змогу відновити пошкоджене майно.
Разом з тим, п. 8.3 Договору передбачено, що після закінчення терміну оренди, а також у випадку дострокового розірвання цього Договору орендар зобов'язаний передати орендодавцю об'єкт протягом двох календарних днів з моменту закінчення терміну дії. Об'єкт вважається фактично переданим орендодавцеві з моменту підписання Акту прийому- передачі. У разі не підписання орендарем Акту прийому-передачі, при розірванні Договору, орендодавець має право безперешкодного доступу до об'єкту, орендодавець не несе відповідальності за залишені орендарем речі в об'єкті.
З огляду на вищевказане положення Договору оренди (майнового найму) № 17/0163 від 26.03.2022 року, ОСОБА_3 після припинення строку дії даного правочину та під час повернення ОСОБА_4 орендованого майна, повинна була вимагати від відповідачки підписання відповідного Акту прийому-передачі, яким би сторони засвідчили той факт, що об'єкт оренди повернений в належному стані, без наявних пошкоджень окремих його елементів (ремонтного оздоблення, меблів тощо), які б потребували відновлення.
Суд зауважує, що у цивільному судочинстві, в силу приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме на сторону позивача покладається обов'язок щодо доведення тих обставин, якими обгрунтовуються заявлені позовні вимоги.
Разом з тим, ані ОСОБА_3 , ані її представником, в ході розгляду справи не було доведено тієї обставини, що ОСОБА_4 набула грошові кошти в розмірі 700 дол. США на підставі п. 1.6 Договору оренди (майнового найму) № 17/0163 від 26.03.2022 року без достатньої для цього правової підстави.
Зокрема, матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивачка після спливу строку дії Договору оренди (майнового найму) № 17/0163 від 26.03.2022 року передала відповідачці квартиру АДРЕСА_1 в стані, який зобов'язував би її повернути гарантійний платіж.
Стороною позивача не доведено, що ОСОБА_3 ініціювала питання підписання орендодавцем квартири Акту прийому-передачі та що остання ухилилася від вчинення таких дій.
Разом з тим, наявна в матеріалах справи фототаблиця, а також пояснення, надані свідком ОСОБА_5 , яку було допитано в судовому засіданні в режимі відеоконференції, можуть свідчити про пошкодження окремих елементів орендованого житла, які позивачкою після закінчення строку оренди усунутими не були.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в позові, суд, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі покладає на позивачку.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 263 ЦПК України, на підставі ст.ст. 626, 627, 810, 815 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 05 лютого 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук