154/4031/24
2/154/245/25
05 лютого 2025 року м.Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої судді Кусік І.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради Володимирського району про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом.
У позовній заяві покликається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . До складу спадкового майна після його смерті входила земельна ділянка площею 1,0 га, яка була йому передана згідно рішення Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району № 3/4 від 13.04.1995 року у порядку приватизації згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92. Однак право власності за життя батько на дану земельну ділянку не оформив. Окрім того, у рішенні Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району від 13.04.1995 року № 3/4 допущена описака, а саме прізвище батька зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 ».
Позивач зазначає, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька.
У даний час у позивача виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно після смерті батька, однак через те, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно та покійний батько не встиг за життя завершити приватизацію та зареєструвати право власності на земельну ділянку, нотаріусом йому було у цьому відмовлено. У письмову роз'ясненні позивачу повідомлено нотаріусом, що в разі відсутності у спадкоємців необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючих документів вирішення зазначених питань проводиться в судовому порядку.
Просив суд встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме що архівний витяг з рішення Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району від 13.04.1995 року № 3/4, виданий на прізвище ОСОБА_4 , насправді належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку загальною площею 1 гектар для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в с. Яковичі Володимирського району, яка була виділені безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Березовичівської сільської ради № 3/4 від 13.04.1995 року.
У судовому засіданні:
Представник позивача адвокат Савюк К.О. та позивач не з'явилися, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив суд розгляд справи проводити у їх відсутності.
Процесуальні рішення суду:
07 листопада 2024 року судом винесено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ст. 346 ЦК України смерть власника є однією з підстав припинення права власності.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.
Як вбачається з архівного витягу з рішення Березовичівської сільської ради № 3/4 від 13 квітня 1995 року, Березовичівська сільська рада передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки та приватизувати їх згідно з додатком, у якому зазначено, що ОСОБА_4 (по батькові не вказано) виділено земельну ділянку загальною площею 1 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства.
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із заповіту від 13 грудня 1999 року, посвідченого секретарем Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області Панасюк М.Ф., вбачається, що на випадок смерті ОСОБА_4 заповів усе належне йому майно ОСОБА_1 .
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19 вересня 2013 року встановлено факт, що заповіт, посвідчений 13 грудня 1999 року секретарем Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області Панасюк М.Ф., зареєстрований у реєстрі за № 10, складений від імені ОСОБА_4 , належить ОСОБА_2 .
З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 29 липня 2014 року звернувся до Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Волинської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 .
З довідки Зимніської сільської ради № 40 від 01 лютого 2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв ОСОБА_1 , який проживав та був зареєстрований разом з покійним за однією адресою на день його смерті на АДРЕСА_1 .
Згідно письмового роз'яснення державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Билень Н.П. № 88/01-16 від 29.01.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, йому слід звернутися до суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Згідно положень ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 346 ЦК України смерть власника є однією з підстав припинення права власності.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 81 ч.1 п. «г» Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено ст. 152 ч. 3 п. «а» Земельного Кодексу України.
Відповідно до ст. 1225 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно положень ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
При цьому, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Статтею 126 Земельного Кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Листом Вищого спеціалізованого Суду України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме що архівний витяг з рішення Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району від 13.04.1995 року № , виданий на прізвище ОСОБА_4 , насправді належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідне позивачу для завершення приватизації та реєстрації права власності на спадкове майно, тобто цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для позивача - право на оформлення спадкових прав.
З архівного витягу з рішення Березовичівської сільської ради № 3/4 від 13 квітня 1995 року, вбачається, що Березовичівська сільська рада вирішила передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки та приватизувати їх згідно з додатком, у якому зазначено, що ОСОБА_4 (по батькові не вказано) виділено земельну ділянку загальною площею 1 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства. Те, що у позивача є на руках копія даного архівного витягу, яка видана на ім'я ОСОБА_4 , свідчить що саме покійному ОСОБА_2 він і належав. Однак через розбіжності у написанні прізвища та те, що у ньому не зазначено його по батькові, позивач не може оформити своїх спадкових справ. Тому суд вважає, що даний архівний витяг дійсно належить ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні надано достатньо доказів того, що позивач ОСОБА_1 є єдиною особою, що претендує на спадкове майно після померлого ОСОБА_2 , так як ніхто з інших осіб не зверталвся до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після його смерті, а відтак має право на успадкування всіх прав та обов'язків останнього, тож вимоги про визнання за ним у порядку спадкування за законом після смерті батька права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку є цілком обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 133, 141, ,246, 247, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1223, 1225, 1268, ЦК України, ст.ст. 81, 125-126, 152 ч. 3 п. «а» Земельного Кодексу України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Зимнівської сільської ради Володимирського району (ЄДРПОУ 04334815, вул. Миру,2, с. Зимне, Володимирський район, Волинська область) про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме що архівний витяг з рішення Березовичівської сільської ради Володимир-Волинського району від 13.04.1995 року № виданий на прізвище ОСОБА_4 насправді належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку загальною площею 1 гектар для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована в с. Яковичі Володимирського району, яка була виділені безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Березовичівської сільської ради № 3/4 від 13.04.1995 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Головуюча Ірина КУСІК