Справа№ 514/61/24 Провадження по справі № 1-кп/514/49/25
05 лютого 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162270000505 від 24.08.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Березине Тарутинського району Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, перебуваючої у фактичних шлюбних відносинах, офіційно не працюючої, перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, на утриманні одна неповнолітня дитина, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України,
13 серпня 2023 року, більш точний час судом не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання по АДРЕСА_3 , отримала від своєї сусідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належну їй банківську картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк» та пароль доступу до неї, а також мобільний телефон марки SIGMA, з номером НОМЕР_2 , що надавали доступ до банківського рахунку НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», для здійснення сплати комунальних послуг від імені ОСОБА_6 .
Цього ж дня, при зазначених обставинах, ОСОБА_5 встановила з дозволу держателя спеціального засобу-банківського рахунку ОСОБА_6 на свій власний телефон марки OPPO моделі CPH2325 мобільний додаток «Приват24», шляхом введення реквізитів щодо доступу до банківського рахунку ОСОБА_6 .
Після реєстрації мобільного додатку «Приват24» на мобільний телефон ОСОБА_6 прибуло цифрове смс-повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк», з кодом підтвердження реєстрації, дані про яке ОСОБА_5 ввела до свого мобільного телефону, внаслідок чого отримала санкціонований власником доступ до інформаційної (автоматизованої) системи банку та банківського рахунку ОСОБА_6 в АТ КБ «ПриватБанк», з метою проведення відповідного банківського розрахунку.
В подальшому, у період часу з 14 серпня 2023 року по 23 серпня 2023 року ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, направленим на таємне викрадення коштів з банківського рахунку ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх досягнення, маючи доступ до банківського рахунку ОСОБА_6 в АТ КБ «ПриватБанк», отриманий за вищевказаних обставин, використовуючи свій мобільний телефон за допомогою мобільного додатку «Приват24» таємно від ОСОБА_6 , не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу банківської картки, здійснила несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи самообслуговування банківських розрахунків АТ КБ «ПриватБанк», яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.
За вказаних обставин, ОСОБА_5 , використовуючи на своєму мобільному телефоні марки OPPO моделі CPH2325 з встановленим мобільним додатком «Приват24», таємно, самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу-банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк», вводила необхідні дані реквізитів щодо доступу до банківського рахунку ОСОБА_6 , внаслідок чого отримала несанкціонований власником доступ до інформаційної (автоматизованої) системи банку та банківського рахунку ОСОБА_6 в АТ КБ «ПриватБанк», в результаті чого несанкціоновано втручалась в роботу інформаційної (автоматизованої) системи самообслуговування банківських розрахунків АТ КБ «ПриватБанк», яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, отримавши при цьому вільний доступ до всіх рахунків ОСОБА_6 .
Крім того, в період часу з 14 серпня 2023 року по 23 серпня 2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне заволодіння коштами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрала кошти, що зберігалися на банківському рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_3 у АТ КБ «Приватбанк».
Так, за зазначених обставин, ОСОБА_5 , попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку «Приват24», завантаженого та встановленого на власному телефоні за вищевказаних обставин, шляхом вільного доступу, в результаті несанкціонованого втручання до автоматизованої (інформаційної) банківської системи, здійснила ряд операцій з перерахунку грошових коштів з вказаного банківського рахунку, що належить ОСОБА_6 , на свої особисті карткові рахунки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкритих в АТ «А-банк», АТ «Сенс банк» та АТ «Ідея Банк» відповідно, оформлюючи в електронному виді відповідні фінансові зобов'язання у ОСОБА_6 перед вказаними банківськими установами.
Діючи таким способом, з єдиним умислом та мотивом ОСОБА_5 таємно викрала грошові кошти з вказаного банківського рахунку ОСОБА_6 :
- 14 серпня 2023 року о 02 годині 18 хвилин перерахувала з банківського рахунку потерпілої в АТ КБ «Приватбанк» на свій банківський рахунок в АТ «Сенс банк» грошові кошти у сумі 840 гривень та 5 гривень за здійснення вказаних банківських послуг;
- 19 серпня 2023 року о 08 годині 12 хвилин перерахувала з банківського рахунку потерпілої в АТ КБ «Приватбанк» на свій банківський рахунок в АТ «А-банк» грошові кошти у сумі 200 гривень та 5 гривень за здійснення вказаних банківських послуг;
- 20 серпня 2023 року о 08 годині 33 хвилини перерахувала з банківського рахунку потерпілої в АТ КБ «Приватбанк» на свій банківський рахунок в АТ «Ідея Банк» грошові кошти у сумі 300 гривень та 5 гривень за здійснення вказаних банківських послуг;
- 21 серпня 2023 року о 05 годині 40 хвилин перерахувала з банківського рахунку потерпілої в АТ КБ «Приватбанк» на свій банківський рахунок в АТ «Ідея Банк» кошти у сумі 300 гривень та 5 гривень за здійснення вказаних банківських послуг;
- 23 серпня 2023 року о 05 годині 14 хвилин перерахувала з банківського рахунку потерпілої в АТ КБ «Приватбанк» на свій банківський рахунок в АТ «А-банк» грошові кошти у сумі 9100 гривень та 45 гривень 50 копійок за здійснення вказаних банківських послуг.
Всього, за зазначений період часу, ОСОБА_5 неправомірно, без згоди та відома потерпілої ОСОБА_6 , таємно від власника, викрала грошові кошти з банківського рахунку ОСОБА_6 на загальну суму 10805 гривень 50 копійок, якими розпорядилась в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілій майнову шкоду на вищевказану суму.
Обвинувачена ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнала повністю та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акту. Цивільний позов визнала частково, а саме в частині матеріальної шкоди, в частині стягнення моральної шкоди просила відмовити у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
У скоєному вона розкаюється.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання згідно вимог чинного законодавства. Просив цивільний позов в частині стягнення майнової шкоди в сумі 10805 (десять тисяч вісімсот п'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок залишити без розгляду, оскільки цивільний відповідач ОСОБА_5 повністю сплатила зазначену суму, на підтвердження чого надав розписку. Вимоги цивільного позову щодо стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 12 000 гривень підтримав та просив задовольнити.
Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченої та дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність її позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 за сукупністю правильно кваліфіковані за:
ч. 1 ст. 361 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем;
ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, всі обставини по справі, особу винної.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд відносить вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України віднесені до категорії нетяжкого та тяжкого злочину, її особу, визнання нею своєї вини, щире каяття, та те, що вона на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, її відношення до вчинених злочинів, відшкодування майнової шкоди, перебування на її утриманні малолітньої дитини, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, і вважає за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки таке покарання відповідатиме тяжкості злочинів і буде сприяти виправленню обвинуваченої.
Судом також розглянуто цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди , завданої кримінальним правопорушенням.
Оскільки, цвільний відповідач ОСОБА_5 та прокурор, не заперечили щодо задоволення заяви представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_4 щодо залишення цивільного позову в частині стягнення майнової шкоди без розгляду, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в частині стягнення майнової шкоди в сумі 10805 (десять тисяч вісімсот п'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок слід залишити без розгляду.
Щодо вимог потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
У відповідності ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов'язані з нею втрати та з чого при цьому виходить.
В судовому засіданні судом було встановлено, що потерпілій ОСОБА_6 було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з емоційним дискомфортом, стресом, порушенням її життєвого укладу, які супроводжувались почуттям розгубленості, тривоги. Окрім цього, вона є особою похилого віку з порушенням опорно - рухового апарату та не може самостійно пересуватися у зв'язку з чим потребує сторонньої допомоги.
Разом із цим, враховуючи вимоги розумності та справедливості, а також обставини справи, приймаючи до уваги майновий стан самої обвинуваченої, яка наразі ніде не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 3000 гривень.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361 КК України та ч.4 ст.185 КК України і призначити їй покарання:
за ч.1 ст.361 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у 1 (один) рік.
В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_7 про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями в сумі 10805 (десять тисяч вісімсот п'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок - залишити без розгляду.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 05 лютого 2025 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченій, представнику потерпілої та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1