Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/400/25
Номер провадження: 1-кс/511/105/25
06.02.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (дистанційно)
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області в режимі відеконференцзв'язку, клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мірнопілля, Арцизького району, Одеської області, громадянина України, українця, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант»,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України,
Зміст заявленого клопотання.
06 лютого 2025 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в рамках досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження за №12025162390000094, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України.
На переконання слідчого, обвинуваченому висунуто обгрунтовану підозру у вчинення кримніального правопорушення за ч.2 ст.194 КК України - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
На теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування; ризик незаконного впливу на свідків по вказаному кримінальному провадженню; - ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання процесуальних обов'язків .
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Слідча ОСОБА_6 просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив розглянути дане питання на розсуд суду. Суду показав, що дійсно вчинив підпал будинку, однак причини такого вчинку пояснювати відмовився. Суду показав, що будинок по документах належить ОСОБА_8 , з яким вони разом перебували на військовій службі і якому він більшу частину коштів виплатив. Він на теперішній час , відбувши військову службу протягом двох років, самовільно залишив місце розташування військової частини біля АДРЕСА_2 і проживав в с.Кам"янка у будинку, який підпалив.
Захисник адвокат ОСОБА_5 також просив відмовити в задоволенні даного клопотання та застосовувати до підозрювального більш м'який запобіжний захід, так як клопотання слідчого необгрунтоване достатньо для обрання такого виду запобіжного заходу.
Нормативно правове обгрунтування .
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
Висновки суду.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, прийшов до висновку, що належить задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оцінка обгрунтованості підозри.
Так 05.02.2025 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною 2 статті 194 КК України, яке було вчинено ним за таких обставин.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на водій-електрик польової лазні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», постійно мешкаючи в Україні та достовірно знаючи про дію в Україні воєнного стану, вчинив карані протиправні діяння за наступних обставин. 04.02.2025 року біля 22:30 години у ОСОБА_4 , з невстановлених мотивів, винник злочинний умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме помешкання по АДРЕСА_3 , яке на праві власності належить ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження майна, шляхом підпалу, ОСОБА_4 04.02.2025 приблизно о 23:00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибув до території неогородженого домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_3 , де достовірно знаючи про відсутність власника домоволодіння та наявності дублікату ключей у схованці, проник до приміщення вказаного домоволодіння, де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,діючи з прямим умислом, приготувавши заздалегідь запальничку, здійснив підпал дивану розташованого у спальній кімнаті вказаного домоволодіння , чим спричинив пожежу загальною площею 65 м2, в результаті чого даний будинок частково вигорів з середини.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Так обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.02.2025; показаннями свідка ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_11 ; показаннями свідка ОСОБА_12 ; актом про пожежу від 05.02.2025 року; іншими матеріалами в сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так суд вирішуючи доцільність обрання підозрюваному такого виду заопобіжного заходу, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також суд вважає, шо слідчим доведено наявність високого ризику за п.1 ч.1 ст.177 КПК України і підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_4 є військовлсужбовцем, який на теперішній час ухиляється від виконання своїх обов"язків, по місцю реєстрації не проживає, офіційно не працює, підозрюється у вчинення тяжкого злочину.
Крім цього, ОСОБА_4 є військовослужбовцем у зв'язку із покладеними на нього обов'язками військової служби може доступ до зброї, що може призвести до її використання шляхом залякування та погрозою застосування насильства для впливу на потерпілих , свідків
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головноккомандувача №62/2022 вказані ризики лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя порушено.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 , і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати підозрюваному інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Су вважає за необхідне визначити розмір застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) з покладенням обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Також чинне законодавство наділяє слідчого суддю повноваженнями застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі відповідного клопотання слідчого, прокурора, однак не покладає обов'язку визначати місце виконання цього запобіжного заходу. Водночас вирішення питання про визначення місця виконання цього запобіжного заходу стосовно військовослужбовця віднесено до компетенції підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 05 лютого 2025 року до 05 квітня 2025 року (включно) .
Виконання ухвали покласти на ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Одночасно визначити розмір застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 181680 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки: -прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; -не відлучатися з Роздільнянського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; -утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії обов'язків у разі внесення застави - до 05 квітня 2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1