Справа № 510/2571/24
Провадження № 2/510/734/25
06.02.25 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження відповідача; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 із ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про право власності на житло від 25.12.2000р. № НОМЕР_1 ; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 ; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 17.09.2024р. про склад сім'ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.11.2024р.; копія звіту від 21.11.2024р. про проведення незалежної оцінки вартості 1/3 частки квартири; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 21.01.2025р. (після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 21.01.2025р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі являється вдовою нині померлого ОСОБА_3 , відповідач - є його сином.
За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:
-1/3 частка квартири АДРЕСА_1 - на підставі свідоцтва №374 від 25.12.2000р. про право власності на житло.
За життя ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 були його дружина та син - сторони у справі.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення, оформити спадщину було б неможливо у зв'язку із тим, що в неї були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів, крім того, нерухомість не була зареєстрована її співвласниками у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Останні роки перед смертю ОСОБА_3 позивачка мешкала разом із ним, доглядала за чоловіком, як дружина. Відповідач після смерті батька на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка - спадкоємець першої черги за законом.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані частку квартири, про що 18.11.2024р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.
Необхідні нотаріусу оригінали документів (щодо об'єкту спадкового майна) позивачка надати не може у зв'язку із втратою їх спадкодавцем.
Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.
Отже, після смерті чоловіка позивачки це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на 1/3 частку квартири, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Однак, вона спільно мешкала разом із спадкодавцем до його смерті. Як зазначила позивачка, після смерті чоловіка у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на квартиру. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка також не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на нерухомість, мешкання у квартирі, розпорядження щодо її цільового використовування тощо).
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1258, 1259, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
-1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Вячеслав ДУДНИК