Справа № 521/2223/22
Номер провадження:1-кп/521/465/25
06 лютого 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №42021163020000084, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, -
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження, судовий розгляд триває.
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , яке підтримав в судовому засіданні, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 16.02.2025 року, посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду був видалений із зали судових засідань у зв'язку з систематичним порушенням порядку в судовому засіданні, оскільки висловлювався нецензурною лайкою, кричав, проявляв неповагу до учасників судового засідання, не підкорювався розпорядженням головуючого. Після неодноразового попередження головуючим щодо припинення порушення порядку в судовому засіданні та подальшого видалення із зали судового засідання, обвинувачений свою поведінку не припинив та продовжував порушувати порядок, у зв'язку із чим відповідно до вимог ч.1 ст.330 КПК України обвинувачений був видалений із зали судового засідання шляхом припинення відеоконференції із останнім. При цьому судом було забезпечено представництво обвинуваченого в судовому засіданні через його захисника.
Захисник ОСОБА_7 заперечувала проти клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки останній має місце проживання у м.Одеса.
Інші учасники кримінального провадження просили вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.
Вислухавши думки сторін, вивчивши клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Під час розгляду питання доцільності продовження дії запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, тому суд відхиляє посилання сторони захисту на недоведеність ризиків стороною обвинувачення, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження дії застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацію майна, раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, не одружений. За поясненнями самого обвинуваченого в судовому засіданні на цей час останній відбуває покарання за вироком Приморського районного суду м.Одеси у виді позбавлення волі, що підтверджується вироком Приморського районного суду м.Одеси від 10.10.2023 року, наявного в Єдиному державному реєстр ісудових рішень, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, вирок набрав законної сили 10.11.2023 року. Враховуючи особу обвинуваченого, наявність місця проживання у обвинуваченого, наявних ризиків, суд не може виключити ризику його ухилення, оскільки існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та потерпілих, також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 та ч.7 статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, його вік, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків та зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити зазначеним ризикам, тому суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 без зміни раніше визначеного розміру застави, що буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. При цьому суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 331, 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 07 квітня 2025 року включно без зміни раніше визначеного розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1