Справа № 521/18444/24
Номер провадження 1-кп/521/1145/25
28 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ( у режимі відеоконфернції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, у режим і відеоконференції, в залі суду в м. Одеса угоду про примирення у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 72024161300000019 від 05.04.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 229 КК України,
У ОСОБА_5 у квітні 2024 року на території м. Одеси в порушення вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», виник злочинний умисел, направлений на отримання незаконних доходів від продажу фальсифікованої кави на якому зображено торговий знак Компанії «Luigi Lavazza S.p.A.».
Пунктами 4, 5, ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі Закону), використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).
Право власності на знак засвідчується свідоцтвом, яке надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою та інше.
Пунктом 7 ст. 16 Закону, власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торгівельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.
Пунктом 8 ст. 18 Закону, власник свідоцтва має право дати будь -якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торгівельної марки на підставі ліцензійного договору.
В порушення регулятивного законодавства в сфері використання знака для товарів і послуг, ОСОБА_5 реалізацію свого злочинного наміру з продажу кави з використанням торгової марки всесвітньо відомого бренду, почав здійснювати не маючи дозволу (ліцензії) на використання знаку без ліцензійного договору про право продажу із власниками товарних знаків компанії:
Компанії «Luigi Lavazza S.p.A.», юридична особа, заснована відповідно до законодавства Італійської Републкіки, зареєстрована за адресою: Via Bologna 32, м. Турин, Італійська Республіка, яка має міжнародну реєстрацію за № 317174 знак для товарів «Lavazza».
Компанія «Luigi Lavazza S.p.A.» має виключне право дозволяти та забороняти використання належної їй торгівельної марки та будь - яким особам на території України права на використання власної торговельної марки шляхом нанесення її на будь-який товар, зберігання такого товару з метою пропонування його для продажу та продажу, не надавала.
Вся продукція зазначеної компанії виключно імпортується на територію України. Будь - яке виробництво на території України у них відсутнє.
З метою організації протиправної діяльності, облаштування місця здійснення діяльності пов'язаної з незаконним використанням знаку для товарів і послуг, а саме фасуванням фальсифікованої кави з логотипом компанії «LAVAZZA», з подальшим пропонуванням для продажу та безпосереднього продажу, ОСОБА_7 з метою забезпечення повного циклу протиправної діяльності, у період часу з квітня 2024 року, здійснив придбання через мережу інтернет у невстановленої особи зернову, мелену каву та полімерні пакети різного об'єму з логотипами бренду «LAVAZZA».
Для здійснення повного технологічного циклу фасування фальсифікованої кави з термопресом для виготовлення готової продукції, будучи обізнаним в протиправності своїх дій, маючи умисел на незаконне використання знаків для товарів і послуг та реалізуючи свою мету направлену на незаконне одержання доходів з реалізації фальсифікованої кави, на яку йому не надано Компанією- правовласником повноважень з продажу вищевказаної торгової марки, з метою подальшої реалізації фасованої ним кави, ОСОБА_5 у період з квітня 2024 року але не пізніше 12.07.2024 року облаштував нежитлові приміщення за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , де також зберігав придбану зернову, мелену каву та полімерні пакети.
В подальшому, у період часу з квітня 2024 року але не пізніше липня 2024 року, перебуваючи на території свого приватного домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Самарська, 9, ОСОБА_5 , розуміючи протиправність своїх дій, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, здійснив фасування фальсифікованої кави у полімерні пакети із логотипами «LAVAZZA», використовуючи термопресс, з метою подальшого збуту на території міста Одеси.
У подальшому у період часу з квітня 2024 року але не пізніше липня 2024 року ОСОБА_5 у нежитловому приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 19/1, здійснював реалізацію фальсифікованої кави у полімерних пакетах з нанесенням знаку для товарів компанії «Luigi Lavazza S.p.A.».
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному використанні знаків для товарів, завдав компанії «Luigi Lavazza S.p.A.» матеріальних збитків на загальну суму 56 428,98 гривень (п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень дев'яносто вісім копійок).
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 229 КК України, а саме: незаконне використання знака для товарів і послуг, що завдало матеріальної шкоди у значних розмірах.
25 листопада 2024 між потерпілим - компанією «Luigi Lavazza S.p.A (Луіджі Лавацца С.п.А), в особі представника - заступника генерального директора ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери» ОСОБА_8 , що діє на підставі Статуту та довіреності потерпілого від 29.04.2021 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 на підставі статей 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення у рамках кримінального провадження, внесеного 05.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024161300000019. Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, відшкодував суму матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок незаконного використання торговельної марки «Lavazza», власником якої є компанія Luigi Lavazza S.p.A., шляхом перерахування грошових коштів в сумі 56 428 грн. 98 коп. на банківський рахунок представника компанії Luigi Lavazza S.p.A. в Україні - ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери». Обвинувачений ОСОБА_5 виплатив грошові кошти в сумі 20 700 грн. 00 коп. в якоті компенсації на відновлення порушених прав, завданих внаслідок н езаконного використання торговельної марки «Lavazza», шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок представника компанії Luigi Lavazza S.p.A. в Україні - ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери».
Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, з урахуванням обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, за ч.1 ст. 229 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
При цьому, у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 229 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Уклавши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованих кримінальних правопорушень, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього в разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. У зв'язку з наведеним ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про примирення.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.
Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення.
Оскільки на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 229 КК України, доведеною поза розумним сумнівом є винуватість ОСОБА_5 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, і які зазначені прокурором в обвинувальному акту, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
У силу положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 229 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення 25.11.2024 року між потерпілим - компанією «Luigi Lavazza S.p.A (Луіджі Лавацца С.п.А), в особі представника - заступника генерального директора ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери» ОСОБА_8 , що діє на підставі Статуту та довіреності потерпілого від 29.04.2021 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 469, 471 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ст. 291 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., відповідає вимогам закону, а отже слід відповідно до умов угоди призначити ОСОБА_5 це покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості злочинів та особистості обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а також відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затвердженою, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
Процесуальними витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на проведення експертиз, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.
Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, до майна та коштів, які були вилученні під час обшуків має бути застосована спеціальна конфіскація.
Стороною обвинувачення не надано доказів того, що транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію, є таким, що одержані внаслідок кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 , чи були пристосовані, як засоби вчинення кримінального правопорушення, тому суд спеціальну конфіскацію цього вилученого майна не застосовує.
У відповідності вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалами слідчих суддів підлягають скасуванню у даному кримінальному провадженні.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 368-371, 373, 374, 395, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 25.11.2024 року між потерпілим - компанією «Luigi Lavazza S.p.A (Луіджі Лавацца С.п.А), в особі представника - заступника генерального директора ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери» ОСОБА_8 , що діє на підставі статуту та довіреності потерпілого від 29.04.2021 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 05.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024161300000019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 229 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 229 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення комплексної судової експертизи у розмірі 6 367,20 грн.
Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси по справам: 947/21270/24, провадження 1-кс/947/11233/24 від 16.09.2024 року, 947/21270/24, провадження 1-кс/947/12991/24 від 02.10.2024 рку, 947/21270/24, 1-кс/947/13439/24 від 08.10.2024 - скасувати.
На підставі ст. 96-1 КК України застосовується спеціальна конфіскація до наступного майна: мобільний термінал систем зв'язку Samsung Galaxy M32, S/N RF8T70XM1AT, із сім карткою НОМЕР_1 ; жорсткий диск СБПК Toshiba, S/N 43ESN2SMNS 1Tb; Банкноти, зовні схожі на грошові кошти: долари США - 2000 $; гривня - 202 850 гривень; грошові кошти в сумі 4120 грн, а сам: 200 грн - 6 купюр, 100 грн - 17 купюр, 50 грн - 20 купюр, 20 грн - 11 купюр, 10 грн - 1 купюра, 5 грн - 1 купюра, 2 грн - 1 купюра, 1 грн - 3 купюри; 2800 грн, які виявлені в блокнотах, а саме: 500 грн - 5 купюр (в блокноті чорного кольору) та 200 грн. і 100 грн. (в блокноті із візерунком у вигляді вишиванки);
- накладні з чорновими записами щодо продажу кави різних торгових марок, за період з 07.05.2024 по 05.07.2024 - 11 арк.; вакууматор, S/N 1271718030013; пристрій для упаковки полімерних пакетів, S/N 1111216100524; заклепочник для клапанів в ємностях з кавою без відомостей про виробника; полімерні пакети різних об'ємів, з логотипами, схожими на логотипи бренду «LAVAZZA» - 5376 од.; полімерні пакети різних об'ємів, з логотипами, схожими на логотипи бренду «JACOBS» - 2 250 од.; каву з логотипами, схожими на бренд «LAVAZZA» різних видів у ємностях вагою 250 гр - 195 од.; каву з логотипами, схожими на бренд «LAVAZZA» різних видів у ємностях вагою 1 кг - 18 од.; каву з логотипами «Coffee Testa» вагою 250 гр. - 128 од.; каву з логотипами «Coffee Poli» вагою 250 гр. - 327 од.; каву зернову у мішках, полімерних пакетах загальною вагою - 372 кг; каву мелену у полімерних пакетах загальною вагою 9 кг; каву розчинна у полімерних пакетах загальною вагою 92 кг.; 6 тетрапаки із кавою та із написом «Lavazza» об'ємом по 1 кг. кожний; 2 упаковки із кавою та із написом «Lavazza» об'ємом 250 г. кожна; 2 залізні банки жовтого кольору із кавою та із написом «Lavazza» об'ємом по 250 гр. - знищити;
- транспортний засіб Hyundai i30, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 - повернути власнику.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченому та його захиснику в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1