Справа № 521/19458/17
Номер провадження:1-кп/521/331/18
26 січня 2018 року м. Одеса
Малиновським районним судом м. Одеси у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
за участю обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
потерпілих ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси в порядку ст. 331 КПК України питання щодо доцільності продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у скоєнні злочинів, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, -
В судовому засіданні на обговорення було поставлене питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених в порядку ст. 331 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Сторона захисту просила не продовжувати запобіжний заход у вигляді тримання під вартою, наводячи доводи на підтвердження своєї позиції.
Суд вважає, що дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно продовжити з наступних підстав.
Вислухавши думку сторін по справі суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, за наступних підстав.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються, у скоєнні, злочину який відноситься до категорії тяжких злочинів та тяжкість обвинувачення, на даному етапі ще може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою, що свідчить про те, що ризик переховування обвинувачених від суду на теперішній час не зменшився (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
Суд вважає, що даному етапі існує ризик незаконного впливу на потерпілого, про що представник потерпілого повідомив суд. (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Також, при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, суд враховує і інші обставини, які передбачені ст. 178 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд також враховує вимоги ст.ст. 5, 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою. При цьому, суд не встановлює зволікань з боку сторони обвинувачення в надані доказів.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, що запобіжний заход у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ст. 183 ч. 2 КПК України, які є перешкодою для продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, судом не встановлено та суд на підставі п.1 ч.4 ст. 183 КПК України вважає за неможливе застосування застави до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..
Суд вважає, що інші запобіжні заходу на даному етапі не забезпечать викнання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 316 КПК України, суд, -
Продовжити запобіжний заход у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України на 60 днів, тобто з урахуванням попередньої ухвали суду до 08.04.2018 року.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України на 60 днів, тобто з урахуванням попередньої ухвали суду до 08.04.2018 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1