Справа № 947/36516/24
Провадження № 2-в/947/2/25
03.02.2025
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі питання про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
14.11.2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Боян Руслан Васильович звернувся до суду із заявою, в якій просить відновити втрачене провадження у цивільній справі № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, в частині винесеної ухвали про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 29.04.1996 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2024 року відкритопровадження щодо відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди. Призначеносправу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Витребуваноз архіву Київського районного суду м. Одеси оригінали процесуальних документів та рішення суду, що підлягає відновленню по цивільній справі № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди. Учасникам судового процесу запропонованонадати суду документи і матеріали, подані ними при розгляді справи; надіслані (видані) судом до втрати провадження, копії цих документів; матеріали виконавчого провадження; матеріали виконавчого провадження; будь-які інші відомості, документи, тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел, які можуть бути взяті судом до уваги при розгляді питання відновлення втраченого судового провадження.
Сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання 03.02.2025 року не з'явились, про поважність причин відсутності суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави відновлення втраченого провадження, виходячи з наступного.
Норми ЦПК не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту, під втратою судового провадження слід розуміти повну або часткову втрату цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження. При цьому з урахуванням ст. 402 ЦПК відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.
Для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження не має значення, чи набуло ухвалене у такому провадженні судове рішення законної сили.
Таким чином, безпосереднім об'єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. Предметом відновлення є зміст окремих процесуальних документів чи їх частин, що містились у втраченій цивільній справі.
За результатами аналізу судової практики у цій категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов'язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо. Слід зауважити, що саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до ст.408 ЦПК суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Нормами ЦПК, що регулюють порядок відновлення втраченого судового провадження, не визначено з яких причин судове провадження може бути втрачено. Разом з тим результати проведеного узагальнення засвідчили, що судове провадження може бути відновлене незалежно від причин його втрати, які можуть мати як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. До об'єктивних причин втрати судового провадження (які не залежать від волі людини) можна віднести, зокрема, стихійне лихо (землетрус, повінь, ураган тощо), аварію техногенного характеру (пожежа, затоплення приміщення тощо), воєнні дії. Суб'єктивними причинами втрати судового провадження (які залежать від волі людини) можуть бути, зокрема, протиправні дії окремих осіб (знищення, викрадення матеріалів тощо), недбалість працівників суду під час зберігання справи у суді, втрата справи під час пересилання поштою з одного суду до іншого. Крім того, у постанові Пленуму ВСУ №2 ВСУ окремо звернув увагу на таку причину втрати судового провадження, як знищення справи у зв'язку із закінченням строку її зберігання. Результати проведеного узагальнення засвідчили, що втрата судового провадження з цієї причини нерідко є підставою для відновлення такого провадження.
Оскільки відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб'єктивних матеріальних прав та обов'язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов'язані із втратою судового провадження, законодавець виключив можливість відновлення судового провадження, яке було втрачене до закінчення судового розгляду. Це зумовлено тим, що особа в такому разі не позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу шляхом подання нового позову, що прямо передбачено ч.3 ст.406 ЦПК.
По даній категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути: одержання завіреної копії судового рішення; виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні; апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення; скасування заходів забезпечення позову; вирішення питань, пов'язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо.
Слід зауважити, що саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до статті 494 ЦПК України суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Судом встановлено, що цивільна справа № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, в архіві суду відсутня, відповідно до довідки консультанта суду від 12.12.2024 року.
Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, за ч.1 ст. 488 ЦПК України проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною першою статті 493 ЦПК України передбачено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
На підставі зібраних і перевірених матеріалів за ч.1 ст. 494 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження за приписами ч.2 ст. 494 ЦПК України зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відсутні належні документи для відновлення втраченого провадження, оскільки наявні в матеріалах справи копія ухвали Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2000 року та копія рішення від 28.02.2000 року, не завірені, суд не має змоги їх перевірити, встановити зміст відновленого судового рішення, а також встановити чи була в провадженні Київського районного суду м. Одеси цивільна справа № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Оскільки відновлення втраченого провадження є неможливим, заява ОСОБА_5 про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди підлягає залишенню без задоволення.
Учасники справи мають право на звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 260, 261, 268, 488, 489, 493 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_5 про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-1010/2000 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - залишити без задоволення.
Роз'яснити учасникам справи право на звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя В. С. Петренко