Справа № 947/5076/25
Провадження № 1-кп/947/783/25
06.02.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025164480000019 від 12.01.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Харьківської області, м. Ізюм, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.. 89 КК України не маючого судимостей,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України,
Так, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»: «Введено безоплатний проїзд для пенсіонерів за віком на пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.»
Також відповідно до п.1-1 вказаної Постанови: «Право на безоплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронний квиток, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.
У липні 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «М'ясний», розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Академіка Філатова, 33, знайшов пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 03.01.2013 Пенсійним фондом України в Одеській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було втрачене його власником ОСОБА_4 у невстановлений час та при невстановлених в ході дізнання обставинах.
В цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на привласнення офіційного документу - пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 03.01.2013 ПФУ в Одеській області на ім'я ОСОБА_4 з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи, що знайдене ним пенсійне посвідчення належить іншій особі, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого ним майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання пенсійного посвідчення у власних протиправних корисливих цілях, а саме для безоплатного проїзду у деяких видах громадського транспорту, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, привласнив вказане пенсійне посвідчення, яке відповідно примітки до ст. 358 КК України є різновидом офіційних документів, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видане повноважною особою органу державної влади.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»: «Введено безоплатний проїзд для пенсіонерів за віком на пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.»
Також відповідно до п.1-1 вказаної Постанови: «Право на безоплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квиток, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.
У липні 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «М'ясний», розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Академіка Філатова, 33, знайшов пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 03.01.2013 Пенсійним фондом України в Одеській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яке було втрачене його власником ОСОБА_4 у невстановлений час та при невстановлених в ході дізнання обставинах, яке ОСОБА_3 привласнив з корисливих мотивів та зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Далі, на початку січня 2025 року, більш точний час в ході дізнання встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що привласнене пенсійне посвідчення він не зможе використовувати у громадському транспорті для безоплатного проїзду, оскільки в документі наявна фотокартка його власника ОСОБА_4 , вирішив підробити вказаний офіційний документ, шляхом заміни у ньому фотокартки ОСОБА_4 , на власну.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на підроблення офіційного документу - пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 03.01.2013 Пенсійним фондом України в Одеській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке наділяє власника відповідними правами, зокрема правом на безоплатний проїзд на пасажирському транспорті загального користування, діючи умисно, з користі, бажаючи набути таке право, з метою подальшого використання підробленого документу для безоплатного проїзду у деяких видах громадського транспорту, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, власноручно, поверх первісної фотокартки власника вказаного пенсійного посвідчення, розташованої на лицьовій стороні документу, наклеїв фотокартку з власним зображенням, тим самим шляхом механічних маніпуляцій вніс до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 03.01.2013 Пенсійним фондом України в Одеській області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке відповідно примітки до ст. 358 КК України є різновидом офіційних документів, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видане повноважною особою органу державної влади, неправдиві відомості щодо особи його власника.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 358 КК України - підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.
Прокурор ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченим проступок, передбачений ч. 1 ст. 357, ч.1 ст. 358 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч. 1 ст. 357, ч.1 ст. 358 КК України віднесений до кримінальних проступків.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до постанови старшого дізнавача сектору дізнання ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 24.01.2025 року речовими доказами у кримінальному провадженні визнано - бланк пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , який знаходиться у сейф пакеті №6615459. Речовий доказ передано на зберігання до камери схову речових доказів ОРУП №1 ГУНП в Одеській області згідно квитанції № 000953.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченим вини у скоєнні кримінального правопорушення, каяття у скоєному та усвідомлення суспільної небезпеки свого діяння.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України не має судимостей, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_3 вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання йому слід призначити у виді пробаційного нагляду.
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.
Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Відповідно до довідки про витрати на проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/116-25/864-ДД від 22.01.2025 року вартість процесуальних витрат становить 3979 гривень 50 копійки.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357, ч.1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п.1-3 ч.2 п.4 ч.3 ст.59-1 КК України встановити засудженому ОСОБА_3 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого. Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - бланк пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , який знаходиться у сейф пакеті №6615459. Речовий доказ передано на зберігання до камери схову речових доказів ОРУП №1 ГУНП в Одеській області згідно квитанції № 000953 - після набрання вироком законної сили знищити.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на залучення експертів судові витрати в розмірі 3979 гривень (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 50 копійок.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей,передбаченихст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1