Справа № 947/19527/24
Провадження № 1-кс/947/2049/25
05.02.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020000821 від 31.05.2024 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, вірменин, громадянин Вірменії, одружений, має одну неповнолітню дитину, працює неофіційно в таксі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
І. Суть клопотання
03 лютого 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020000821 від 31.05.2024 року відносно до підозрюваного ОСОБА_9 ..
Клопотання обґрунтоване тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150020000821 від 31.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Нагляд за додержанням законодавства у вигляді процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.
14.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
15.08.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.10.2024 включно, з визначенням застави розміром 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 2 725 200 грн..
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подала письмові заперечення проти задоволення клопотання та звернула увагу на визнання своєї провини, співробітництво зі слідством, більш м'яких запобіжних заходів щодо інших підозрюваних. Також звертала увагу, що в медичній частині СІЗО проведення обстеження підозрюваного та встановлено йому діагноз. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави, що передбачена КПК України.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
14.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
15.08.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.10.2024 включно, з визначенням застави.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.08.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.10.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 08.10.2024 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №62024150020000821 від 31.05.2024 року до шести місяців, тобто 22.12.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.12.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.01.2025 року.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2212-ІХ від 21.04.2022, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» № 57 від 27.01.1995, (із змінами від 13 жовтня 2023 року № 1081) виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, керуючись злочинним умислом з корисливих мотивів, спрямованих на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи настання таких наслідків, приблизно 08.06.2024, більш точної дати та часу наразі досудовим розслідуванням установлено не було, за проханням свого знайомого громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сприянні у перевезенні кількох військовозобов'язаних осіб територією Одеської області (шляхом надання засобів), зокрема з невстановленого досудовим розслідуванням місця, але за напрямком з міста Балти в бік м. Кодима та одразу після цього в сторону кордону України на території Подільського району Одеської області з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, для незаконного перетину цими особами ділянки кордону, всупереч порядку проходження прикордонного контролю, тим самим діючи конклюдентно, вступив у злочинну змову з останнім у вигляді незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Так, ураховуючи попередньо розроблений ОСОБА_12 план та розподіливши ролі, ОСОБА_13 в м. Балта, Подільського району, Одеської області 30.05.2024 (точний час та місце встановити не виявилось за можливе) зустрів малознайомого ОСОБА_14 , де в ході розмови вирішив залучити останнього до протиправної діяльності з організації незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів. ОСОБА_13 розповів ОСОБА_14 про те, що у нього є знайомий ОСОБА_12 , з яким він неодноразово організував схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України і за це вони отримують грошові кошти. ОСОБА_14 , на зазначену пропозицію погодився та вони вдвох направились до лісосмуги поблизу м. Кодима Подільського району, де їх чекав ОСОБА_12 .
У ході бесіди (точний час та місце не виявилось встановити) ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 , про те, що він спільно з ОСОБА_13 , використовуючи мобільний додаток «Telegram» підшукують військовозобов'язаних осіб, які бажають виїхати через державний кордон України всупереч порядку проходження прикордонного контролю. Підшукавши таку особу вони обговорюють з нею дату, час, маршрут та вартість послуги, розпитують про особу та її зв'язки, після надання згоди військовозобов'язаним на викладені у додатку «Telegram» умови, йому надаються вказівки маршруту, точки збору де чекає транспорт та дату приїзду в Одеську область, а також, вказують таким особам на видалення переписки. Після збору військовозобов'язаних у точках збору, відповідні водії, яких залучено в якості таксистів, доставляють їх до місцевості поблизу м. Кодима, Подільського району, Одеської області, де слідкують за прикордонниками та у разі неможливості перетину державного кордону України, заселяють до домівок, для очікування більш зручного часу для перетину державного кордону України.
У свою чергу ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_12 про те, що має довірену особу в Державній прикордонній службі України, яка може надавати інформацію, щодо перетину блокпостів поблизу кордону та уникнення патрулів оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
ОСОБА_13 та ОСОБА_12 розуміючи, що ОСОБА_14 має зв'язки та може сприяти в організації переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України запропонували останньому прийняти участь у незаконній діяльності за грошову винагороду у вигляді 1500 доларів США за кожну підшукану та переправлену особу, також, як бонусом буде додатково оплачуватись організація ОСОБА_14 безперешкодного проїзду блокпостів території Подільського району.
Після закінчення бесіди, ОСОБА_13 ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_12 ( НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), надали ОСОБА_14 свої мобільні номери, для зв'язку.
У подальшому, з метою організації, уточнення деталей та підготовки до переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України 06.06.2024 виконуючи попередні домовленості, ОСОБА_13 зустрівся приблизно о 18 годині 48 хвилин з ОСОБА_14 .
У ході спілкування з останнім, ОСОБА_13 повідомив, що керівництвом незаконного переправлення осіб через кордон України займається ОСОБА_12 , який особисто розпоряджається діями військовозобов'язаних осіб, які бажають виїхати за межі України, проводить інструктаж, координує дії та забезпечує їх прикриття і вживає заходи щодо безперешкодного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України.
Також, ОСОБА_13 вказав ОСОБА_14 на те, що після того, як військовозобов'язані особи успішно перетинають державний кордон України, працівники прикордонної служби невизнаної Придністровської Молдавської Республіки їх затримують та проставляють у їх паспортах печатки, якими підтверджується офіційний в'їзд на територію іншої держави.
Так, для досягнення своєї протиправної мети, 08.06.2024, приблизно о 10 годині, ОСОБА_12 , з невстановленого досудовим розслідуванням місця, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та запропонував прийняти участь у незаконній діяльності, яка полягала в супроводжуванні визначеного ним автомобіля в бік кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, між с. Шершинці та с. Сергіївка Подільського району Одеської області, оминаючи блок-пости та можливі перешкоди по ходу руху в бік кордону, в якому будуть особи чоловічої статі, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України. За вказану протиправну діяльність ОСОБА_12 пообіцяв надати ОСОБА_15 неправомірну вигоду, розміром 500 доларів США. Також ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_15 про те, що разом з ним в протиправній діяльності буде приймати участь ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На вказану незаконну пропозицію останній погодився.
Після цього, приблизно о 11 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням установлено не було, за місцем проживання ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_3 на автомобілі «Lexus RX» сірого кольору, який фактично належить ОСОБА_12 , приїхав ОСОБА_16 . В цей час, ОСОБА_15 отримавши вказівку від ОСОБА_12 , сів за кермо вказаного автомобіля, ОСОБА_16 на пасажирське сидіння та вони вирушили в раніше вказане ОСОБА_12 місце, а саме: в бік «Кодимського повороту» неподалік м. Балта, Подільського району, Одеської області, де очікували зазначений останнім автомобіль з особами, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України та який ОСОБА_15 з ОСОБА_16 мали супроводжувати оминаючи блок-пости та інші перешкоди за напрямком їх руху в бік кордону України.
Після цього, приблизно о 15 годині, ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_12 , та повідомив про те, що наразі прибуде автомобіль «Nissan» сірого кольору, який йому з ОСОБА_16 необхідно супроводити в обхід блок постів до ділянки кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою між с. Шершинці та с. Сергіївка Подільського району Одеської області, де особи незаконно перетнуть кордон.
В цей же час, приблизно о 15 годині 07 хвилин з метою організації незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України та керівництва такими діями ОСОБА_12 скинув ОСОБА_14 в месенджері «Whatsapp» дані водія автомобіля, а також точку на карті, де 4 особи повинні перетнути державний кордон України, з метою наглядно показати, як відбувається процес переправлення осіб через державний кордон України.
У ході розмови, ОСОБА_12 вказав ОСОБА_14 , що у лісосмугі поблизу м. Балта, Подільського району, Одеської області його буде чекати автомобіль «Nissan», в якому перебувають чотири військовозобов'язані особи, яких необхідно переправити через державний кордон України. У подальшому, ОСОБА_14 зустрівся на зазначеному місці з водієм автомобіля «Nissan» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час розмови, останній повідомив, що перебуває на зв'язку з ОСОБА_12 , який надає йому вказівки, при цьому, вказав, що до кордону їхати 30 хвилин. Надалі ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про свій намір поїхати на автомобілі «Nissan» з 4-ма військовозобов'язаними особами в бік м. Кодима, Подільського району Одеської області, а саме до лісосмуги поблизу з кордоном з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з метою незаконного перетину останніми державного кордону України поза пунктами пропуску.
При цьому, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в цей час перебували в автомобілі «Lexus RX» та слідкували за автомобілем «Nissan» під керуванням ОСОБА_8 .
Після спілкування ОСОБА_14 з водієм автомобіля «Nissan» ОСОБА_18 , ОСОБА_15 з ОСОБА_16 на автомобілі «Lexus RX» вирушили в раніше зазначене ОСОБА_12 місце, а саме до ділянки кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою між с. Шершинці та с. Сергіївка Подільського району Одеської області, а Акобян Арман на автомобілі «Nissan» з 4 особами чоловічої статі, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, прослідкував за ними.
Далі, ОСОБА_15 з ОСОБА_16 на автомобілі «Lexus RX» та Акобян Арман разом з 4 особами чоловічої статі, які мали намір на незаконний перетин державного кордону України, на автомобілі «Nissan» прибули в обумовлене раніше місце, між с. Шершинці та с. Сергіївка Подільського району Одеської області, де в цей час ОСОБА_16 підійшов до автомобіля «Nissan» звідки вийшли зазначені 4 особи та він вказав їм напрямок руху для незаконно перетину державного кордону України. Після чого, зазначені 4 особи з місця події зникли, а ОСОБА_15 з ОСОБА_16 та ОСОБА_18 на автомобілях поїхали у невідомому напрямку.
Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України військовозобов'язаних осіб та керування такими діями, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 09.06.2024 зустрілись з ОСОБА_14 , з метою обговорення організаційного процесу незаконного переправлення 08.06.2024 осіб призовного віку та в ході розмови ОСОБА_12 повідомив про те, що чотирьох військовозобов'язаних осіб переправлено через державний кордон України та їх до України повертати не будуть у зв'язку з домовленістю з працівниками державної прикордонної служби невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, а також повідомив, що після переправлення осіб, сліди, які залишено на місці, загорнули з метою маскування своїх дій та не уможливлення викриття.
Крім цього, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 , з урахуванням вже сформованої довіри, ще організувати незаконний перетин групи військовозобов'язаних осіб через державний кордон України.
В подальшому, 14.06.2024 приблизно об 11 годині 00 хвилин з метою організації незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України та керівництва такими діями ОСОБА_12 скинув ОСОБА_14 в месенджері «Whatsapp» дані водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобіля марки «Nissan», та данні автомобіля «Hyundai», на якому їхав невідомий йому водій, а також точку на карті, де 5 осіб повинні перетнути державний кордон України.
Далі, у ході розмови, ОСОБА_12 вказав ОСОБА_14 , що у лісосмугі поблизу м. Балта Подільського району, Одеської області його буде чекати автомобіль «Nissan», д.н.з НОМЕР_4 , в якому перебувають п'ять військовозобов'язаних осіб, яких необхідно переправити через державний кордон України та за кермом буде водій вірменської зовнішності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Далі, 15.06.2024, маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України, близько 10 години, точного часу досудовим розслідуванням установлено не було, ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_15 та знову запропонував отримати винагороду розміром 500 доларів США за сприяння в незаконному переправлені осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів для вчинення такої протиправної діяльності, а саме здійснення фактичного перевезення осіб, які не мають право на перетин кордону України в умовах воєнного стану.
Під час телефонної розмови ОСОБА_12 вказав ОСОБА_15 про те, що він з ОСОБА_16 має зустріти автомобіль «Nissan», під керуванням ОСОБА_8 , в якому буде 5 осіб чоловічої статі, які мають на меті незаконно перетнути державний кордон України. Також ОСОБА_12 вказав місце куди вони мають приїхати та очікувати автомобіль «Nissan», під керуванням ОСОБА_8 , а саме с. Бруски, Подільського району, Одеської області.
Погодившись на вказану пропозицію ОСОБА_12 , приблизно через годину, до ОСОБА_15 додому за адресою: АДРЕСА_3 на автомобілі «Lexus RX», який фактично належить ОСОБА_12 , приїхав ОСОБА_16 з яким вони разом вирушили в бік с. Бруски, Подільського району, Одеської області для очікування автомобіля «Nissan», під керуванням ОСОБА_8 в якому також перебувало 5 осіб чоловічої статі, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України.
В цей час, ОСОБА_14 , приблизно о 15 годині 50 хвилин зустрівся на визначеному ОСОБА_12 місці («Кодимський поворот» неподалік м. Балта, Подільського району, Одеської області) з водієм автомобіля «Nissan» ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діяв повторно, умисно з корисливих мотивів, та під час розмови, останній повідомив, що перебуває на зв'язку з ОСОБА_12 . Надалі ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про свій намір поїхати на автомобілі «Nissan» з п'ятьма військовозобов'язаними особами в бік м. Кодима, Подільського району Одеської області, які знаходились в його автомобілі, серед яких був ОСОБА_19 .
Прибувши у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 16 години, на автомобілі «Lexus RX» за раніше обумовленим з ОСОБА_12 місцем, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 виявили автомобіль «Nissan», під керуванням ОСОБА_8 , і після цього, ОСОБА_16 вказав ОСОБА_20 , щоб останній їхав за ними за межі населеного пункту.
Виїхавши за межі с. Бруски, Подільського району, Одеської області, ОСОБА_15 зупинив автомобіль «Lexus RX», разом з ним зупинився автомобіль «Nissan», під керуванням ОСОБА_8 , з якого за вказівкою останнього вийшло 5 осіб чоловічої статі, які мали на меті незаконно перетнути державний кордон України. Також в цей час з автомобіля «Lexus RX» вийшов ОСОБА_16 , який вказав зазначеним 5 особам сісти на заднє сидіння до автомобіля «Lexus RX». Після цього, ОСОБА_15 , разом з ОСОБА_16 та згаданими 5 особами вирушили на автомобілі «Lexus RX» в бік кордону з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою між с. Шершинці та с. Сергіївка Подільського району Одеської області для подальшого переправлення через держаний кордон України, а водій автомобіля «Nissan», Акобян Арман, зник в невідомому напрямку.
Приїхавши приблизно через годину, тобто орієнтовно о 17 год. 00 хв., в вищезазначене місце, з автомобіля «Lexus RX» вийшло 5 осіб чоловічої статі, а також ОСОБА_16 , який вказав їм напрямок руху в бік кордону з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, тим самим керуючи їх діями, для незаконного перетину державного кордону України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_21 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_21 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення УСБУ в Одеській області; протоколом негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами допиту свідків ОСОБА_14 від 31.05.2024 та 21.06.2024, ОСОБА_19 , заява ОСОБА_19 про долучення до матеріалів кримінального провадження скріншотів телефону з фіксацією повідомлень телеграм каналу про організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтролю, від 13.06.2024 за № 2301нт, аудіо-, відеоконтроль від 19.06.2024 за № 2350).
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_21 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_21 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 332 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Крім того у підозрюваного ОСОБА_21 , наявний паспорт громадянина іншої країни, який дає право безперешкодного перетину кордону України.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_21 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Підозрюваний ОСОБА_21 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, як вже зазначалось, з метою конспірації підозрюваний для спілкування використовував мобільні додатки, а тому останній може вжити заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги, так як на даний час не проведено огляд телефону та не накладено арешт.
Зазначений ризик за час проведення досудового розслідування суттєво зменшився.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Акобян Арман вчинював злочин у групі за попередньою змовою з ОСОБА_12 та працівником поліції ОСОБА_13 , а тому він обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
Крім того, наразі у кримінальному провадженні заплановано призначення судових експертиз, допит свідків, проведення слідчих експериментів, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на цих осіб, враховуючи стійкі зв'язки підозрюваного з структурними підрозділами органів державної влади.
3.8. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_12 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_21 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Прокурор послався на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали. Зокрема, наголосив на необхідності:
-на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2024 (справа № 947/23557/24, провадження № 1-кс/947/15295/24), в порядку міжнародного співробітництва, здійснити її переклад та направити до виконання правоохоронних органів Республіки Молдова, отримати відповідну інформацію;
-розсекретити у встановленому законодавством порядку матеріали, на підставі яких надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно підозрюваних, а саме ухвал Одеського апеляційного суду.
-за наявності підстав вирішити питання про виділення матеріалів досудового розслідування стосовно відповідних осіб, що передбачає копіювання усіх матеріалів кримінального провадження стосовно підозрюваних, які будуть в іншому кримінальному провадженні;
-отримати ухвали Київського районного суду м. Одеси та здійснити виїмку інформації, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв'язку інформації, після чого провести аналіз отриманої інформації від ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», в тому числі шляхом надання доручення відповідним оперативним підрозділам, за результатами якого необхідно скласти відповідні протоколи огляду;
-отримати з Департаменту кіберполіції НПУ на виконання доручення прокурора аналіз інформації про рух грошових коштів через криптогаманці з яких та на які здійснено розрахунок військовозобов'язаними особами грошових коштів за незаконне переправлення осіб через державний кордон України;
-провести слідчі експерименти за участю підозрюваного ОСОБА_8 ;
-за наявності підстав повідомити іншим особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
-повідомити підозрюваних про заміну раніше повідомленої підозри, у зв'язку з встановленням нових фактичних обставин у кримінальному провадженні;
-долучити до матеріалів кримінального провадження відповіді на виконані доручення надані оперативному підрозділу УСБУ та прикордонній службі України;
-в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт;
-виконати з підозрюваними та його захисниками вимоги ст. 290 КПК України;
-скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, здійснити інші процесуальні та слідчі дії, у виконанні яких може виникнути необхідність під час подальшого досудового розслідування.
На переконання слідчого судді, зазначені процесуальні дії безпосередньо стосуються обставин кримінального правопорушення та спрямовані на їх повне та всебічне з'ясування. Їх обсяг є суттєвим та сторона обвинувачення об'єктивно потребуватиме значного часу для їх проведення.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Наразі підозрюваний не сплатив визначений для нього розмір застави.
Враховуючи зазначені обставини та певний проміжок часу з дати постановлення попередньої ухвали приходжу до висновку про наявність підстав для незначного зменшення розміру застави.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_21 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
3.12. Висновки слідчого судді
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_22 .
Щодо стану здоров'я підозрюваного, то сторона захисту у разі отримання відповідної медичної документації не позбавлена можливості подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
За таких обставин клопотання слідчого слід задовольнити.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62024150020000821 від 31.05.2024 року ОСОБА_21 - задовольнити.
ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 20 лютого 2025 року включно.
Визначити розмір застави в 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 968 200 (один мільйон шістдесят вісім тисяч двісті) грн.
У разі внесення застави покласти на строк до 20 лютого 2025 року включно процесуальні обов'язки, що встановлені ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.10.2024 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1